ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
14 лютого 2022 року м. Київ№ 640/32404/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомГоловного управління ДПС у Київській області
доОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5А, ЄДРПОУ ВП 44096797) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 25 494,02 грн. в рахунок погашення податкового боргу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11 лютого 2022 року до суду надійшло клопотання позивача про відмову від позову та розподіл судових витрат. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що у зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, позивач відмовляється від позовної заяви та просить вирішити питання про розподіл витрат понесених ним за сплату судового збору.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.ч. 1 та 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 3 ст. 189, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, суд закриває провадження у справі.
Таким чином, враховуючи, що після відкриття провадження у справі ОСОБА_1 здійснено сплату податкової заборгованості в розмірі 25 494,02 грн., що підтверджується квитанцією від 06.12.2021 року та інтегрованою карткою платника податків, суд приходить до висновку про повне відновлення порушених прав особи та наявність правових підстав для закриття провадження у справі.
Суд також зазначає, що частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Так, позивачем відповідно до платіжного доручення від 26.10.2021 року №3499 сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
За змістом частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України: при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша); при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз (частина друга).
Згідно зі статтею 140 КАС України в разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із
Частиною першою статті 142 КАС України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суду в постанові від 03.02.2021 справа №200/6826/20-а за позовом органу ДПС України до фізичної особи-підприємця про стягнення податкового боргу висловив правову позицію, за якою положення статті 140 та 142 КАС України у порівнянні з частиною першою та частиною другою статті 139 КАС України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб'єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб'єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.
Разом з тим, стаття 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 КАС України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що є наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п'ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України.
Оскільки суд першої інстанції закрив провадження у справі, задовольнивши заяву позивача про відмову від позову у зв'язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
Отже, аналіз наведено правового регулювання та тлумачення статей 139, 140 КАС України у їх взаємозв'язку, з урахуванням наведених обставин справи, дають підстави для висновку про те, що за наявності відповідної заяви, всі понесені позивачем у цій справі та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню на його користь.
У розглядуваній справі судом також задоволено заяву позивача (суб'єкта владних повноважень) про відмову від позову у зв'язку з задоволенням його вимог відповідачем після подання позовної заяви.
Відтак обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодування понесених позивачем витрат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь Головного управління ДПС в м. Києві судового збору в розмірі 2270,00 грн. з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 139, 140, 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Заяву Головного управління ДПС у місті Києва про відмову від позову по справі задовольнити.
2. Закрити провадження по справі № 640/32404/21 за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 25 494,02 гривень.
3.Стягнути на користь Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5А, ЄДРПОУ ВП 44096797) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).
4. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
5. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко