ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 лютого 2022 року м. Київ № 640/33418/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕСТ СІТІ КОМ”
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бест Сіті Ком” (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 3181049/39546324 від 30 вересня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 15 вересня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 15 вересня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “БЕСТ СІТІ КОМ” (ідентифікаційний код юридичної особи 39546324), датою її отримання, а саме: 27 вересня 2021 року; судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В подальшому представником Головного управління Державної податкової служби у Київській області подано до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін.
Розглянувши клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Ахеn v. Germany”, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником Головного управління Державної податкової служби у Київській області не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін, представником Головного управління Державної податкової служби у Київській області не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області та розгляду справи в судовому засіданні за участі сторін.
Керуючись частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Кузьменко