ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 лютого 2022 року м. Київ № 826/9634/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доАудиторської палати України
провизнання протиправними дій, скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Аудиторської палати України про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття рішення від 23.02.2017 № 339/5.1 «Про застосування стягнення» до аудитора Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Бізнесекспертаудит» Романюк Ганни Володимирівни (сертифікат аудитора № 006652, виданий рішенням Аудиторської палати України від 24.12.2009 № 209, чинний до 24.12.2019) стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на п'ять місяців, скасування рішення від 23.02.2017 № 339/5.1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з суттєвими процедурними порушеннями. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не було дотримано співмірність між суттєвістю виявлених порушень та видом стягнення, оскільки за вчинення позивачем несуттєвих порушень до позивача було застосовано занадто суворе стягнення. Позивач також стверджує, що відповідачем було пропущено строк притягнення позивача до відповідальності.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки Аудиторська палата України діяла у межах повноважень, а з більшістю зауважень, виявлених при перевірці, аудиторська фірма погодилась та зобов'язалась усунути. Вид дисциплінарного стягнення було обрано у співмірності до суттєвості виявлених порушень, оскільки законодавством передбачено, що за порушення несуттєвого характеру може бути застосовано стягнення у вигляді попередження чи зупинення терміну чинності сертифіката аудитора на строк до 6 місяців, тоді як до позивача застосовано стягнення у вигляді зупинення терміну чинності сертифіката аудитора на строк 5 місяців. Відповідач не погоджується з доводами позивача щодо пропущення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки законодавством не передбачено конкретного строку, а застосування аналогії закону вважає недоречним у спірних правовідносинах.
У судовому засіданні, зважаючи на неявку учасників справи, суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
18.12.2015 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулась до Аудиторської палати України, в якому повідомляє, що згідно розпорядження від 18.12.2015 з Реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, було виключено Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Бізнесекспертаудит» через виявлення невідповідності аудиторських висновків учасників ринку цінних паперів вимогам Міжнародних стандартів контролю якості, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг.
Аудиторська палата України направила на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Бізнесекспертаудит» запит від 06.06.2016 № 01-01-25/637 щодо надання упродовж двох робочих днів документів та вмотивованих пояснень щодо причин та обставин звернення.
За результатами аналізу звернення та наданих позивачем пояснень, Аудиторська палата України прийняла рішення від 27.10.2016 № 332/5, яким ухвалила провести позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Бізнесекспертаудит».
У подальшому, групою з перевірки було складено звіт від 29.11.2016 № 11-МКЯ, відповідно до якого було встановлено наявність 10 пунктів порушень Міжнародних стандартів аудиту.
Відповідно до протоколу від 12.12.2016 № 80 засідання Комісії Аудиторської палати з контролю якості та професійної етики було прийнято рішення про надання на розгляд Дисциплінарної комісії Аудиторської палати України для відкриття виконавчого провадження.
Розпорядженням Аудиторської палати України від 06.02.2017 № 2-ДК відкрито дисциплінарне провадження стосовно аудитора ОСОБА_1 .
Листом від 06.02.2017 № 01-01-25/89 було запрошено позивача на засідання Дисциплінарної комісії (докази направлення листа цінним листом додаються).
13.02.20217 відбулося засідання Дисциплінарної комісії Аудиторської палати України, на якому була присутня і позивач. За результатами якого, відповідно до витягу з протоколу № 2, було вирішено, враховуючи, що порушення професійних обов'язків є несуттєвими, пропонувати Аудиторській палаті України, застосувати до аудитора Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Бізнесекспертаудит» Романюк Ганни Володимирівни (сертифікат аудитора № 006652, виданий рішенням Аудиторської палати України від 24.12.2009 № 209, чинний до 24.12.2019) стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на п'ять місяців. Проект такого рішення було направлено на чергове засідання Аудиторської палати України.
На засіданні Аудиторської палати України від 23.02.2017 (протокол № 339) було вирішено погодити рішення Дисциплінарної комісії та застосувати до позивача стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на п'ять місяців, про що було прийнято рішення від 23.02.2017 № 339/5.1.
Вважаючи зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, не були порушені з огляду на наступне.
Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні визначає Закон України від 22.04.1993 № 3125-XII «Про аудиторську діяльність».
Відповідно до статті 2 Закону № 3125-XII аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.
За визначенням статті 3 Закону України № 3125-XII аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Згідно статті 4 Закону України № 3125-XI аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.
Повноваження Аудиторської палати України визначені статтею 12 Закону № 3125-XII, а саме, Аудиторська палата України: 1) здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю; 2) затверджує стандарти аудиту; 3) затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків; 4) веде Реєстр; 5) здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів; 6) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг; 7) регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення; 8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.
Статтею 22 Закону України №3125-XII передбачено, що за неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру. Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України. Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені до суду.
На виконання вимог статті 22 Закону України «Про аудиторську діяльність» розроблено Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків, який затверджений рішенням Аудиторської палати України від 15.11.2007 № 184/4.
За визначенням пункту 1.3.4 Порядку № 184/4 дисциплінарне провадження - процедура розгляду в Дисциплінарній комісії АПУ фактів неналежного виконання аудитором (аудиторською фірмою) професійних обов'язків, та вибір заходів впливу на аудитора (аудиторську фірму) у формі стягнення.
Стягнення - захід впливу як міра юридичної відповідальності, що застосовується АПУ до аудитора (аудиторської фірми) в разі неналежного виконання професійних обов'язків (пункт 1.3.7 Порядку № 184/4).
Відповідно до пункту 3.2 Порядку № 184/4 за неналежне виконання професійних обов'язків до аудиторів (аудиторських фірм) АПУ можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення терміну чинності сертифіката на строк до одного року, анулювання сертифіката або виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.
З викладено вище вбачається, що Порядок № 184/4 регулює питання притягнення аудиторів до дисциплінарної відповідальності.
Водночас, станом на день прийняття оскаржуваного рішення, ані в Законі України «Про аудиторську діяльність», ані в Порядку №184/4 не було визначено строків застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків.
Таке положення з'явилось у Порядку № 184/4 лише в редакції рішення Аудиторської палати № 342/9 від 31.03.2017, де у пункті 3.7 було визначено, що стягнення застосовується до аудитора (аудиторської фірми) не пізніше п'яти років від дати аудиторського звіту з надання впевненості (в тому числі звіту незалежного аудитора, звіту з надання супутніх послуг тощо) або, у випадку перешкоджання проведенню перевірки, дати направлення аудитору (аудиторській фірмі) повідомлення про проведення перевірки/запиту про надання інформації чи документів.
Тобто, законодавством України станом на момент прийняття оскаржуваного рішення не було встановлено строк притягнення аудитора до дисциплінарної відповідальності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що строк притягнення аудитора до дисциплінарної відповідальності не може бути безмежним (без часових рамок) та посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18.10.2017 у справі № 826/25535/15.
Так, у зазначеному судовому рішенні суд касаційної інстанції дійшов висновку, що Закон України «Про аудиторську діяльність» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності має в цій частині схожість з нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому у даному випадку слід застосовувати аналогію закону, відповідно до якої суд вважає 1 рік присічним строком притягнення аудитора до дисциплінарного стягнення з часу вчинення дисциплінарного проступку.
Тобто, з урахуванням зазначеного правового висновку, оскаржуваним рішенням можливо накласти на позивача стягнення лише за ті порушення, які були вчинені за один рік перед днем ухвалення зазначеного рішення, а саме: у строк з 23.02.2016 по 23.02.2017.
Водночас, відповідно до направлення Аудиторської палати України на проведення позапланової перевірки від 28.10.2016 № 11-МКЯ метою проведення перевірки є здійснення нагляду за дотриманням стандартів аудиту та норм професійної етики аудиторів під час виконання завдань аудиту фінансової звітності ПАТ «ХІМВОЛОКНО-ПРОЕКТ» та ПАТ «ФК «АВАНГАРД» за 2014 рік, а тому, враховуючи строки надання фінансової звітності, початок аудиту мав відбутись не раніше березня 2015 року.
Зазначене підтверджується також у тексті звіту, де наведено перелік аудиторських файлів по окремим виконаним аудиторською фірмою завданням: договір від 30.03.2015 № 75, договір від 03.03.2015 № 63, договір від 15.03.2016 № 75.
Отже, два договори про надання послуг аудиту з аудиторською фірмою, в якій працювала позивач, були укладені у березні 2015 року, а останній - у березні 2016.
При цьому, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була директором Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Бізнесекспертаудит» до 17.11.2016, що дає підстави зробити висновок про те, що, з великою вірогідністю, у 2016 році позивач ще виконувала завдання на виконання договорів, які були предметом перевірки.
Враховуючи викладене, твердження позивача щодо пропущення відповідачем строку притягнення її до відповідальності не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Суд також критично ставиться до тверджень позивача про відсутність порушень з боку аудитора, оскільки згідно матеріалів дисциплінарного провадження, а саме з відмітки директора аудиторської фірми у звіті перевірки та згідно протоколів засідання дисциплінарної комісії, вбачається , що аудитори частково визнають виявлені порушення та надають пояснення з цього приводу.
Судом відхиляються посилання позивача про застосування найбільш суворого покарання за порушення несуттєвого характеру, оскільки відповідно до пункту 3.4 Порядку № 184/4 за порушення несуттєвого характеру до аудитора застосовуються стягнення у вигляді попередження або зупинення терміну чинності сертифіката на строк до 6 місяців.
Суд звертає увагу, що відповідач погоджується з доводами позивача щодо несуттєвості виявлених порушень, водночас вид застосованого стягнення відповідає характеру порушень, оскільки строк зупинення терміну чинності сертифіката 5 місяців відповідає виду стягнення за порушення несуттєвого характеру.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення є правомірним, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Аудиторської палати України (04053, м. Київ, вул. Стрітенська, 10, код ЄДРПОУ 00049972) про визнання протиправними дій, скасування рішення - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов