про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1077/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
18.02.2022 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (позивач) до Міністерства юстиції України (відповідач) з такими позовними вимогами:
1) скасувати Наказ від 31.12.2021 року за №4536/7 Міністерства юстиції України про відмову у задоволені скарги від 05.04.2021 року у порядку статті 37 Закону № 1952-IV;
2 ) зобов'язати Міністерство юстиції України прийняти рішення на користь позивача про скасування усіх рішень про державну реєстрацію індивідуальних актів, занесених до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень по самочинним спорудам у домоволодінні АДРЕСА_1 :
- рішення від 15.03.2011року про державну реєстрацію прав з присвоєнням реєстраційного номеру 928695 реєстратором ЧКОБТІ;
- рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.04.2011 року № 259/7;
- свідоцтво про право власності від 04.05.2011 року серія НОМЕР_1 ;
- рішення від 01.06.2011 року про державну реєстрацію прав з присвоєнням реєстраційного номеру 9286950;
- п. 5.2 розділу 5 рішення від 08.11.2019 року №1975 Чернівецької міської ради 73 сесії VII скликання.
3) зобов'язати Міністерство юстиції України вжити заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, по матеріалам скарги до Міністерство юстиції України від 05.04.2021р. у порядку статті 37 Закону № 1952-ІV.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 2481,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачами подано до суду адміністративний позов, який містить дві вимоги немайнового характеру за які необхідно сплатити судовий збір у сумі 1984,80 грн (3 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, позивачі в позовній заяві заявили клопотання про звільнення їх від сплати судового збору у зв'язку із відсутністю матеріальної можливості сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою ст. 8 Закону України "Про судовий збір" також передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із системного аналізу наведених положень випливає, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан особи з метою зменшення тягаря у вигляді сплати судових витрат.
Водночас, суд вважає, що наявність у позивача єдиного доходу у вигляді пенсії не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору в повному обсязі.
Так, оцінюючи надані позивачами в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору документи, суд зазначає, що довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не підтверджують відсутність у них інших доходів ніж пенсія, оскільки не містить відомостей про загальний майновий стан позивачів, які можуть мати й інші джерела доходу.
Відтак, довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не є належним доказом скрутного матеріального становища позивача, та відповідно, не свідчить про неможливість сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не було надано достатніх доказів, які б підтвердили відсутність доходів з інших джерел, отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, по догляду за пристарілим та/або інвалідом тощо.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 161 КАС України. З огляду на викладене, є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення її недоліків, у встановлений судом строк.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати кожному з позивачів надати суду належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 1984,80 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення їх від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 160 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Враховуючи наведене, надані на усунення недоліків позовної заяви документи чи інше, мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
4. Копію ухвали невідкладно направити позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Григораш