Справа № 609/1595/21
2/609/116/2022
23 лютого 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді: Ковтуновича О.В.
за участі:
секретаря судового засідання: Сандулович О.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1
до
відповідача: ОСОБА_2
вимоги позивача: про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом,
учасники справи не з'явилися
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 30 грудня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивачі) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті баби - ОСОБА_3 .
2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається із: 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до соціальної групи колгоспний двір, померлий був головою колгоспного двору. Після його смерті успадкувала все спадкове майно його дружина ОСОБА_3 , однак юридично не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із: житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до соціальної групи колгоспний двір, померла була членом колгоспного двору.
Спадщину після смерті померлої позивач прийняла у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки на день її смерті проживала із нею в одному господарстві, як стверджує остання.
Позивач зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, та зазначено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку.
На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за нею, як спадкоємцем п'ятої черги спадкування, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті баби - ОСОБА_3
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3.Ухвалою суду від 30 грудня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 23 лютого 2022 року.
4. У судове засідання сторони не з'явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.
5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
6. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
7. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.02.1998 р., що видане Матвіївською сільською радою Шумського району Тернопільської області, стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер - ОСОБА_4 .
8. Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12.03.2018 р., що видане Кременецьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, вказується, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла - ОСОБА_3 .
9. Як вбачається із свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10.01.1990 р., жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 на праві особистої власності видано на підставі рішення виконкому Шумської районної ради народних депутатів № 169 від 26.07.1989 р., зареєстровано в Кременецькому МБТІ за реєстровим № 371.
10. Відповідно до довідки № 420 від 28.12.2021 року виданої Матвіївським старостинським округом Великодеркальської області Кременецького району Тернопільської області слідує, що згідно погосподарської книги № 6 станом на 01.07.1990 р. в житловому будинку у АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 - голова колгоспного двору та ОСОБА_3 , дружина - член колгоспного двору.
11. Із довідки про технічні показники об'єкта нерухомого майна № 331 виданої 21.12.2021 р. КП «Шумське БТІ» вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_4 (голова колгоспного двору) на підставі свідоцтва про право власності видане на підставі рішення виконкому Шумської районної ради народних депутатів № 169 від 26.07.1989 р.
12. Отже, померлій ОСОБА_4 належала 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1 , яку успадкувала його дружина ОСОБА_3 , якій також належить 1/2 частина даного домоволодіння.
Таким чином померлій ОСОБА_3 належить майно, що складається із: житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 .
13. Згідно досліджених матеріалів справи судом було встановлено, що померла ОСОБА_3 , являється бабою позивача, що стверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.05.1966 р., свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 12.05.1984 р.
14. Згідно письмового пояснення свідка ОСОБА_5 вбачається, що остання проживає в с. Гриньківці, підтверджує, що позивач проживав разом із бабою ОСОБА_3 в одному будинку, вели спільне господарство.
15. Із довідки №418 від 28.12.2021 року виданою Шумською міською радою Тернопільської області вказується, що ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_5 проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 разом із останньою проживала, однак без реєстрації, ОСОБА_1 , що дає підставу вважати позивача такою, що прийняла спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.
ІV. Оцінка Суду.
16. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206, 207цьогоКодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
17. Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
18. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
19. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
20. У відповідності до ст. 112 ЦК Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
21. Відповідно до ст.120 ЦК Української РСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.
22. На підставі статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
23. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
24. У відповідності до ст.1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступення споріднення включно, причому родичі ближчого ступення споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступення споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
25. Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
26. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
27. Згідно із ч. 1ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
28. Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як вбачається з наданих суду доказів, позивачем доведено факт постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
29. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
30. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
31. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
32. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
33. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
34. Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
35. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
36. У зв'язку із чим, враховуючи, що позивач прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельні ділянки та житловий будинок з господарськими будівлями в нотаріальній конторі не може, її право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.
37. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на земельні ділянки та житловий будинок з господарськими будівлями не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
38. Позивачем при подачі позову було сплачено 908 грн. 00 коп. судового збору.
З цих підстав,
Керуючись статтями15, 16, 328, 1216-1218, 1265, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу, ст.ст. 120, 112 ЦК Української РСР суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом - задоволити повністю.
2. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .
3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом, після смерті баби - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складено 23 лютого 2022 року.
Суддя: О. В. Ковтунович