Справа №601/2149/20
Провадження № 2/601/12/2022
23 лютого 2022 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Коротича І.А.,
за участю секретаря судового засідання Бончик А.П.,
представника позивачки адвоката Рукавець О.В.,
представника відповідача адвоката Сідорової І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рукавець Олександра Володимировича до ОСОБА_2 , де третя особа на стороні позивача Служба у справах дітей Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав,-
В провадженні Кременецького районного суду Тернопільської області знаходиться цивільна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рукавець Олександра Володимировича до ОСОБА_2 , де третя особа на стороні позивача Служба у справах дітей Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні представник позивачки адвокат Рукавець О.В. - позовні вимоги підтримав. Пояснив, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .08 грудня 2015 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач, як батько, вихованням та утриманням дитини належним чином не займається, спільно з сім'єю не проживає.Позивачка зверталась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 аліментів, однак за рішенням суду він їх не сплачував.
Підставою звернення з позовом в суд про позбавлення батьківських прав є та обставина, що з 2018 року відповідач не приймає участі у вихованні дитини і не надання коштів на її утримання, була негативна поведінка відповідача, він на даний час є в розшуку по кримінальному провадженню. Він не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості у подальшій долі дитини, не забезпечує її матеріально. Між дитиною та відповідачем немає взаєморозуміння, дитина не бажає спілкування з батьком.
Висновком Скалатської міської ради від 03.08.2021 вирішено, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним. Відповідач за весь час сплатив 1000 гривень аліментів. Також представник позивачки зазначає, що перешкод у спілкуванні з дитиною відповідачу не чиниться.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Сідорова І.А. в судовому засіданні позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав не визнають. Пояснили, що він бажає бачитися з дитиною, але йому чиняться перешкоди. Нормально він не може спілкуватися з дитиною з 2016 року. Він звертався в суд по даному питанню та рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.06.2017 зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 . На виконання вказаного рішення їздив до дитини, але йому знов чинилися перешкоди. Одного разу, коли приїжджав побачитися з дитиною, то родичі позивачки спровокували конфлікт, було розпочате кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 КК України та у 2021 році провадження закрито за статтею 49 КК України. З 2018 року він не їздив до дитини, оскільки йому чинилися перешкоди у спілкуванні. Пояснив, що декілька разів дзвонив до позивачки, але вона не відповідала. Про те, що з нього стягуються аліменти взнав у 2021 році. На засідання органу опіки та піклування його запрошено не було, хоча він письмово просив повідомити про день розгляду питання про позбавлення його батьківських прав. Просять в позові відмовити за безпідставністю.
Представник третьої особи служби у справах дітей Кременецької міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про слухання справи у його відсутності.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є практичним психологом Кременецького інклюзивного центру. У 2017-2018 роках до неї звернувся ОСОБА_2 з проханням, щоб вона як психолог поїхала з ним на зустріч до його дочки в село Колодіївка, Підволочиського району. Дана зустріч проходила у школі, де дочка відповідача навчається. На зустріч прийшла дитина разом з бабусею та ще двома чоловіками, які сказали, що вони родичі останньої. Дані особи не бажали допустити спілкування ОСОБА_2 з дочкою та нею як психологом, відмовлялися прийняти від батька телефон в якості подарунка для дитини. Через деякий час психолог поспілкувалася з дитиною та зробила висновок, що ОСОБА_3 бажає спілкування з батьком. Після цього, ОСОБА_2 спілкувався також з дитиною та в кінці зустрічі вони найшли спільну мову та дитина взяла подарунок від батька (телефон). Вона наголошувала ОСОБА_2 про необхідність спілкування з дитиною.
Неповнолітня ОСОБА_3 , будучи допитаною як свідок, в судовому засіданні пояснила, що вона є дочкою відповідача та позивачки. Проживає біля шести років у селі Колодіївка разом з матір'ю та бабусею. Батька вона знає та впізнає, але не сумує. Переїхали до бабусі, тому що ОСОБА_2 бив її маму ОСОБА_1 . Також вона вказує, що останній раз бачила тата в школі у 2018 році. Після того, їй не відомо чи приїжджав до неї тато, їй про це ніхто не казав. Вона не хоче бачити тата, але не може пояснити чому.
Ухвалою судді від 03 грудня 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24 червня 2021 року клопотання представника відповідача адвоката Сідорової Ірини Анатоліївни про виклик свідків задоволено.
Ухвалою суду від 24 червня 2021 року клопотання представника позивачки задоволено, витребувано з Скалатської міської ради висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що в позові слід відмовити зі слідуючих міркувань.
З свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про народження № 213. Її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Судовим наказом від 17.10.2018 Підволочиського районного суду, стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.12.2015 шлюб між сторонами розірвано.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 02.09.2021 зобов'язано слідчого Кременецького ВП ГУ НП в Тернопільській області внести відомості в ЄРДР за статтею 164 КК України по заяві ОСОБА_1 .
З відповіді № 26417 від 16.10.2020, наданої адвокату Рукавцю О.В. Кременецьким міськрайонним відділом виконавчої служби вбачається, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-н-604/10/18 від 03.11.2018, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму. Станом на 01.10.2020 згідно розрахунку заборгованості по аліментах ОСОБА_2 нараховано 40076.81 гривень, які не сплачені.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.06.2017 зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 встановлено способи участі у вихованні дітей. Відповідачу було надано можливість бачитися із ОСОБА_3 кожної першої та третьої суботи місяця з 10 години по 17 годину без присутності матері ОСОБА_1 .
Висновком Скалатської міської ради Тернопільської району від 03.08.2021 № 1594 вирішено, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , є доцільним.
Згідно протоколів аналізу ізотерапевтичного заняття з клієнтом від 13.12.2018 на прохання ОСОБА_2 була проведена зустріч психолога з дитиною ОСОБА_3 та зроблені певні висновки.
З відповіді управління поліції №5 (смт.Підволочиськ) ГУ НП в Тернопільській області від 21.12.2021 до них звертався із заявою ОСОБА_2 14.11.2021 по факту створення йому перешкод у побаченні з дочкою ОСОБА_3 .
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктами 15,16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав, що надання батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням їх характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи - відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не достатньо приділяє уваги по вихованню своєї дитини, але має бажання спілкуватися та брати участь у її вихованні та утриманні. Відповідачем ОСОБА_2 не доведено факт вчинення перешкод позивачкою у спілкуванні з дитиною.
Представник позивачки в судовому засіданні не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини, шляхом позбавлення її батька по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які-б безспірно свідчили про умисне ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків відносно ОСОБА_3 .
З урахуванням наведеного, врахувавши думку дитини, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові ОСОБА_1 слід відмовити, попередивши ОСОБА_3 про необхідність зміни ставлення до виховання малолітньої ОСОБА_3 , та покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Керуючись статтями 150, 164 СК України, пунктами 15,16,18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», статтями 12, 76-80, 141, 265, 352 ЦПК України, суд,-
В позові представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рукавець Олександра Володимировича до ОСОБА_2 , де третя особа на стороні позивача Служба у справах дітей Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про необхідність зміни ставлення до виховання своєї дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та покласти на орган опіки та піклування по місцю проживання дитини контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Кременецької міської ради, юридична адреса: місто Кременець, вулиця Шевченка, 67, Тернопільської області.
Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2022 року.
Головуючий: