Справа № 465/7494/19
1-м/465/1/22
24.02.2022 року слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання для забезпечення видачі особи щодо
громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Челябінськ Російської Федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання для забезпечення видачі особи щодогромадянина Російської Федерації ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання покликається на те, що підозрюваний розшукується компетентними органами Російської Федерації, з метою притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.159 Кримінального кодексу Російської Федерації (шахрайство, тобто розкрадання чужого майна шляхом обману і зловживання довірою, вчинене в особливо великому розмірі).
Прокурор в судовому засіданні, подане клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому.
ОСОБА_4 та його захисник клопотання заперечили, вказуючи на необґрунтованість клопотання та відсутність ризиків необхідних для продовження запобіжного заходу.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та оцінивши наявні докази в їх сукупності, прийшов таких висновків.
Встановлено, що постановою слідчого ГУМВС Російської Федерації від 19 березня 2018 року ОСОБА_4 притягнуто як обвинуваченого за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації та оголошено в розшук.
23 квітня 2018 року ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук, з метою видачі на території Євросоюзу і всіх держав-членів Інтерполу.
Постановою Центрального районного суду м. Челябінська від 18 травня 2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на два місяці з моменту його екстрадиції на територію Російської Федерації чи його затримання на території Російської Федерації.
Згідно з інформацією сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) розшукується правоохоронними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених частиною 4 статті 159 (шахрайство, тобто розкрадання чужого майна шляхом обману і зловживання довірою, вчинене в особливо великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації.
Відповідно до положення ст. 585 КПК України за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачу, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом). При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або іншого кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
ОСОБА_4 є громадянином Російської Федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . З 19 березня 2018 року останній перебуває у розшуку на території РФ у зв'язку з переховуванням від слідства і суду.
Інкриміновані ОСОБА_4 злочини за законодавством України кваліфікуються за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України і є екстрадиційними, оскільки передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк більше 1 року.
Вказані кримінальні правопорушення не належать до військових і не носять політичного характеру.
Передбачений статтею 49 Кримінального кодексу України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не закінчився.
На території України до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не притягується, невідбутого покарання за вироком українського суду немає.
Згідно інформації Державної міграційної служби України від 25.01.2019 та 17.04.2019 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з питань набуття громадянства України, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до органів міграційної служби України не звертався, громадянином України не є. Відповідно до довідки №010222, виданої 28.05.2019, ОСОБА_4 звернувся за заявою до ГУ ДМС України у Львівській області про визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту.
Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 28.12.2019 у задоволенні клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури № 3 про застосування до громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) строком на 60 днів до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації - відмовлено. Обрано відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації, строком на 60 днів. Покладено на громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких в подальшому неодноразово продовжено до 28 лютого 2022 року.
На час розгляду клопотання рішення центральним органом України за запитом про видачу (екстрадицію) ОСОБА_4 до Російської Федерації не прийнято.
Відповідно до ч. 6 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Норма даної статті передбачають, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою мають бути обов'язково викладені у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, а не у документах, що додані до клопотання. Правила ст. 199 КПК України поширюються і на продовження строку дії обов'язків.
Разом з цим, у поданому клопотання, прокурор обставин, які свідчать про те, що встановлені ухвалою слідчого судді під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, ризики не зменшились або з'явились нові ризики не зазначив. Доказів, які б обґрунтовували причин та підстави, які не дали змоги видати ОСОБА_4 до Російської Федерації на запит іноземної держави станом на день звернення до суду з даним клопотанням матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Правила цієї статті поширюються на продовження строку дії обов'язків, покладених ухвалою суду про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою відповідно до ч. 6 ст.194 КПК України.
З урахуванням наведених доводів, оскільки подане клопотання не містить обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують необхідність продовження строку дії покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених ухвалою слідчого судді від 28.12.2019, доходжу висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. 585 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання для забезпечення видачі особи щодогромадянина Російської Федерації ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1