Справа № 463/7815/21
Провадження № 1-кп/463/242/22
судового засідання
24 лютого 2022 р. Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
потерпілого - ОСОБА_13 ,
представника потерпілого - ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42020140000000117 від 24.09.2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.255-1, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.146, ч.1 ст.255-3 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України,
в провадженні Личаківського районного суду м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42020140000000117 від 24.09.2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.255-1, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.146, ч.1 ст.255-3 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, узгоджувати між собою свої показання, продовжити займатись злочинною діяльністю, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховані судом продовжують існувати. А тому менш суворі запобіжні заходи на думку прокурора не в силі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Зважаючи на те, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, з погрозами застосування насильства та застосуванням насильства, наявні підстави не визначати розмір застави обвинуваченим.
Потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_4 відносно клопотання прокурора заперечила, з підстав викладених у клопотанні про зміну запобіжного заходу. Просила застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою. Додатково зазначила, що прокурором не обґрунтовано ризиків, які заявлені у клопотанні, це лише припущення, до клопотання не додано жодних доказів, таке подане з пропущенням строку. Просить врахувати, що обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, його дружина потребує допомоги, їй самостійно важко виховувати двох дітей, обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, приймає активну участь у сфері позитивного розвитку суспільства м.Червоноград, що в сукупності підтверджується доданими документами.
Захисник ОСОБА_5 відносно клопотання прокурора заперечив, подав клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт. Додатково зазначив, що клопотання є необґрунтованим, ризики жодними доказами не підтверджені, при цьому, прокурором не доведено, що відсутність в обвинуваченого ОСОБА_8 стійких соціальних зв'язків, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень надає йому можливість переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також просить врахувати, що в обвинуваченого погіршився стан здоров'я, його мати теж має незадовільний стан здоров'я та потребує сторонньої допомоги.
Захисник ОСОБА_6 відносно клопотання прокурора заперечив. Додатково зазначив, що на сьогоднішній день відсутні ризики передбачені ст.177 КПК України для застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, такі прокурором не доведені та не підтверджені належними доказами. Просить змінити обвинуваченим запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 28.12.2021 року, обвинуваченим продовжено строк дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою до 27.02.2022 року.
Вирішуючи питання про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, суд враховує вимоги п.п.3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжні заходи у виді тримання під вартою слід вважати той факт, що обвинувачені обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, оскільки обвинувальний акт надійшов на розгляд суду, останні не працюють, покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, на даний час судовий розгляд триває на стадії дослідження доказів, не допитані потерпілий та свідки, що не виключає впливу на останніх, а тому, наявні всі підстави для продовження обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою. Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом на даному етапі не встановлено.
При цьому, доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинувачених інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків суду.
На підставі наведеного, суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановлених в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, так як інкриміновані обвинуваченим злочини вчинені із застосуванням насильства до потерпілого, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Керуючись ст.ст.181, 194, 331 КПК України, суд, -
клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою - задовольнити.
У задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжних заходів - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 2 (два) місяці.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 2 (два) місяці.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 2 (два) місяці.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 2 (два) місяці.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 2 (два) місяці.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 2 (два) місяці.
Строк дії ухвали становить з 24 лютого 2022 року до 23 квітня 2022 року.
Ухвала щодо застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1