Справа № 444/538/21
Провадження № 2/444/520/2021
08 лютого 2022 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області, служба у справах дітей Львівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -
Позивач ОСОБА_3 звернуся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивує тим, між ним та відповідачкою 07.09.2002 року був укладений шлюб. Від подружнього життя у них народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жовківського районного суду від 26.12.2013 року шлюб розірвано та визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком. Рішення набрало законної сили. Вказує, що на даний час дочка проживає разом з відповідачкою. Зазначає, що дочка бажає проживати з ним, оскільки дуже прив'язана до нього та свого старшого брата. Проживання дочки з ним не буде порушувати її виховний та навчальний процес. Стверджує, що він має стабільний достатній дохід, яким може створити усі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 .та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач в підготовче судове засідання не прибув, у позовній заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не прибула, надала суду заяву у якій зазначила, що визнає позовні вимоги позивача щодо визначення місця проживання їх малолітньої дочки із ним. Зазначила, що жодного спору із позивачем з приводу визначення місця проживання дитини немає та не було. Не заперечує проти ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні, розгляд справи просила проводити у її відсутності.
Представник третьої особи служби у справах дітей Червоноградської районної державної адміністрації в підготовче судове засідання не прибув, однак на адресу суду надіслали листа, у якому просять справу розглядати у їх відсутності.
Представник третьої особи служби у справах дітей Львівської державної адміністрації в підготовче судове засідання не прибули, однак на адресу суду надіслали клопотання, у якому просять замінити третю сторону, яка не заявляє самостійних вимог - службу у справах дітей Львівської районної державної адміністрації на належну - службу у справах дітей Жовківської міської ради Львівської області.
Представник третьої особи Жовківської міської ради Львівської області в підготовче судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили.
У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, позицію відповідача про визнання позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення у відсутність учасників, що відповідає положенням ст. 200, 206, 211 ЦПК України.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 26.12.2016 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 07.09.2002 року Чернацьким сільвиконкомом Середино-Будського району Сумської області, актовий запис №02.
Визначено місце проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Сторони по справі є батьками спільної малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки виданої в/ч НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України від 16.02.2021 року №34, ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді військовослужбовця та його дохід за 2020-2021 рік становить 108 598,84 грн.
Із акту обстеження умов проживання служби у справах дітей Червоноградської РДА від 30.09.2021 року вбачається, що проведено обстеження умов проживання в АДРЕСА_1 . Житло розміщене на першому поверсі 1,5 поверхового будинку, складається із 5-ти кімнат: 2 -х коридорів, 2-х ванних кімнат, кладової, кухні, загальною площею 250 м.кв., житлової 150 м.кв. Умови проживання хороші, будинок умебльований, забезпечений побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини облаштовано дитячі кімнати. У будинку чисто, тепло.
У відповідності до ч.1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції). Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
В даному випадку позивач звернулась до суду з позовними вимогами про визначення місця проживання малолітньої дитини з ним, із зазначення конкретної адреси.
З системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Отже суд, враховуючи вік дитини, яка є малолітньою та відсутність виключних обставин, які б вказували на неможливість проживання дитини окремо від позивача, вважає, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, позивачці слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, що становить 454,00 грн. Судовий збір в іншій частині (50%, 454,00 грн.) покладається на відповідача.
Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Визначити місце проживання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає та зареєстрована АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН- НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 454,00 грн. судового збору сплаченого при подачі позову до суду.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН- НОМЕР_4 ) з державного бюджету 50% сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 17.02.2022 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.