24.02.2022
ЄУН 337/1043/22
Провадження №1-кп/337/117/2022
24 лютого 2022 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
перекладача - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до ЄРДР за №12021082070001167 від 27 грудня 2021 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сабірабад, Сабірабатського району Азербайджана, громадянина Азербайджану, що має посвідку на тимчасове проживання в Україні до 29.07.2022 року, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
24.02.2022р. до суду надійшов вказаний обвинувальний акт та ухвалою від 24.02.2022р. кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому засіданні.
В підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, пославшись на те, що на стадії досудового розслідування відносно останнього було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку із існуванням у справі ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, дія якого закінчується 25.02.2022р. При цьому ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились та не відпали. Останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Так, можливість переховування обвинуваченого від суду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_10 , після нанесення потерпілому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, не викликав швидку медичну допомогу останньому та розуміючи невідворотність покарання за вчинений злочин, з метою його уникнення, зник з місця події. При цьому обвинувачений є громадянином іншої держави, має тимчасову посвідку на проживання на території України, проте не має постійного місця мешкання, оскільки за адресою АДРЕСА_1 , яку він раніше вказував, подаючи документи на отримання посвідки, не мешкає. В приміщенні кімнати, яку він знімав у ОСОБА_11 з 10.12.2021р. він також не має змоги проживати, після вказаних подій. Офіційного місця роботи ОСОБА_9 не має, неповнолітніх дітей або близьких родичів на території України також не має. Всі вищенаведені обставини вказують на те, що обвинувачений може і буде переховуватися від суду.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого чи свідка, прокурор обґрунтовує агресивною поведінкою ОСОБА_7 до потерпілого, обвинувачений погрожував зарізати потерпілого та реалізував свої погрози, спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Після завдання ушкодження допомоги потерпілому не надав, зник з місця пригоди.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечили проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснивши, що ризики, на які посилається прокурор, є необґрунтованими. Прокурором не доведена обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_12 раніше не судимий, до затримання мав постійне місце мешкання та певні соціальні зв'язки. Просять обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання, оскільки в клопотанні не доведено необхідності застосування такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою і неможливості запобігти заявленим ризикам іншими, більш м'якими запобіжними заходами.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали клопотань, суд дійшов наступних висновків.
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29.12.2021р. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 25.02.2022р. до 12.15 год., а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 113500 грн.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Виходячи з вимог ст.177, 183 КПК України, суд вважає, що на даний час не змінилися та не відпали ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та погоджується із стороною обвинувачення про продовження існування ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на потерпілого.
Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше не судимий, проте суд враховує, що після того, як ОСОБА_9 наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 , не викликавши швидку медичну допомогу останньому, розуміючи невідворотність покарання за вчинений злочин, з метою його уникнення, зник з місця події. Обвинувачений є громадянином іншої держави, має тимчасову посвідку на проживання на території України, проте за адресою АДРЕСА_1 , яку він раніше вказував, подаючи документи на отримання посвідки, не мешкає. В приміщенні кімнати, яку обвинувачений знімав у ОСОБА_11 з 10.12.2021р. він також не має змоги проживати, після вказаних подій. Таким чином він не має постійного місця мешкання. До затримання обвинувачений офіційно не працював, відомості про наявність будь-яких джерел доходу відсутні, неповнолітніх дітей або близьких родичів на території України не має. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_9 не має стійких соціальних зв'язків у місті Запоріжжі, може змінити місце проживання у разі перебування на свободі, переховуватись від суду.
Так само, продовжує існувати ризик незаконного впливу на потерпілого, якого обвинувачений погрожував зарізати, а після завдання тілесного ушкодження, допомоги потерпілому не надав, зник з місця пригоди. Перебуваючи на свободі, ОСОБА_9 може здійснювати на нього тиск с метою змінити показання.
Також суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не є перешкодою для його тримання під вартою.
Отже вказані обставини в сукупності свідчать про можливість обвинуваченого ОСОБА_7 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого.
Більш м'які запобіжні заходи, в тому числі у вигляді особистого зобовьязання, не забезпечать виконання обвинуваченим ОСОБА_13 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання наявним ризикам, оскільки, як вже зазначалось, він постійного місця проживання в м.Запоріжжі не має, докази стійких соціальних зв'язків, відомості про наявність будь-яких джерел доходу також відсутні.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу жодними належними та допустимими доказами не доведені.
Також при вирішенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу суд враховує, що в межах розгляду даного клопотання суд не вправі давати оцінку належності, допустимості, достовірності та достатності зібраних в ході досудового розслідування доказів, а лише визначає чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд, на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
Доводи обвинуваченого про його непричетність до злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, є передчасними та будуть перевірятися судом в установленому законом порядку.
У зв'язку з цим суд відхиляє доводи сторони захисту про недоведеність причетності ОСОБА_7 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення.
За усіх вказаних обставин суд вважає, що є всі підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу немає.
Також суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діяння, в якому він обвинувачується, сукупність інших обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
З зазначених підстав суд відхиляє доводи сторони захисту про необґрунтованість заявленого прокурором клопотання та про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, особистого зобов'язання.
Таким чином, з метою запобігання встановлених судом ризиків, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вирішив продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.Інші заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.177, 178, 183, 314-316 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, а саме до 24 квітня 2022 року включно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 24.02.2022р. о 17.20 год.
Суддя ОСОБА_1