311/1724/21
2/311/88/2022
14.02.2022
14 лютого 2022 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., секретаря судового засідання Дудка Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності, -
До Василівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності, у якій позивач просить у якій позивач просить суд визнати дійсним договір від 01.05.2019 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,06000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва, укладений між ОСОБА_3 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,06000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 травня 2019 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , в особі - ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від 03 серпня 2016 року було досягнуто домовленості про продаж позивачу належної їй земельної ділянки площею 0,06000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що підтверджується особисто написаною ним розпискою від 01 травня 2019 року за якою він отримав оплату повністю у розмірі 2 500 доларів США. Відповідач ОСОБА_3 зобов'язався заявитися до нотаріуса за першою вимогою позивача, але після цього його мобільний номер був вимкнений, за адресою реєстрації позивач не змогла знайти до вересня 2019 року. Як пояснив відповідач ОСОБА_3 , він виїздив на роботу за межі Запорізької області, а 03 серпня 2019 року сплив термін дії довіреності, тому посвідчити правочин купівлі-продажу у нотаріуса не змогли. Вони намагалися за місцем реєстрації знайти відповідача ОСОБА_2 , але там проживали нові власники, які не змогли їм повідомити, де вона проживає. У зв'язку з тим, що умови договору купівлі-продажу позивачем виконано, грошові кошти передано власнику через представника, але земельна ділянка їй у власність не передана, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.
11 травня 2021 року надіслано запит до Департаменту реєстраційних послуг
Запорізької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів.
13 травня 2021 року до канцелярії Василівського районного суду Запорізької області надійшла відповідь на запит суду про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 01.07.1987 року по теперішній час.
14 травня 2021 року до канцелярії Василівського районного суду Запорізької області надійшла відповідь на запит суду про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 31.08.1988 року по 08.08.2016 року.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 14 травня 2021 року позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 13 вересня 2021 року підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ткачук Н.І. в судове засідання не з'явилися. Представник надала суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача. У заяві зазначила, що позов підтримує та просить його задовольнити, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує (а.с.84).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином за останньою відомою адресою реєстрації, проте судові повістки не отримує. Також відповідач повідомлялася про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 69, 75,79, 81, 87,88).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. У заяві зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить їх задовольнити. Обставини викладені в позовній заяві відповідають дійсності (а.с. 72).
Суд вважає можливим розглянути справу без участі осіб, що не з'явилися у судове засідання.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП К 0200994, виданого Кам'янською сільською Радою народних депутатів 20 червня 1995 року (а.с.15), Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2302149192016 від 17 травня 2016 року (а.с.9-14) відповідачу ОСОБА_2 на підставі права власності належить земельна ділянка площею 0,06000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва.
03 серпня 2016 року ОСОБА_2 видала довіреність ОСОБА_3 , за якою уповноважила його розпоряджатися (в тому числі продати земельну ділянку за ціну та на умовах з нею цілком та повістю узгоджених, підписувати від її імені попередній договір, договір купівлі-продажу, зміни та доповнення до нього, отримувати гроші за продану земельну ділянку, розписуватися за неї, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю) належній їй земельній ділянки площею 0,06000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва. Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусам Запорізького міського нотаріального округу Каценельсон О.В. та зареєстрована в реєстрі за №1075 (а.с.8).
01 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 , на підставі довіреності від 03 серпня 2016 року, посвідченої приватним нотаріусам Запорізького міського нотаріального округу Каценельсон О.В. та зареєстрованої в реєстрі за №1075 (а.с.8) було досягнуто домовленості про придбання у власність позивачем земельної ділянки площею 0,06000 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Василівський район, Кам'янська сільська рада, садівниче товариство «Механізатор-2», 41 кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва.
Сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та уклали усний договір. Згідно досягнутої домовленості позивач зобов'язався виплатити готівкою представнику власника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 2 500 доларів США, а ОСОБА_3 , в свою чергу зобов'язався з'явитися до нотаріуса за першою вимогою позивача, для оформлення документів.
Цього ж дня, 01 травня 2019 року в рахунок виконання взятих на себе зобов'язань ОСОБА_1 було передано готівкою ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 2 500 доларів США, про що ОСОБА_3 особисто була написана розписка (а.с.18).
Крім того, представник власника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 правовстановлюючі документи на земельну ділянку.
З вказаного часу ОСОБА_1 володіє та користується земельною ділянкою як власник.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст.657 ЦК України).
Згідно із ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Частина 2 ст.220 Цивільного кодексу України надає суду право визнати дійсним нотаріально не посвідчений договір, якщо сторони домовилися про усі його істотні умови, підтверджені письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення такого договору (недобросовісна сторона). Таке рішення може бути прийняте судом на вимогу добросовісної сторони, яка виконала повністю або частково договір. Зміст положень ч.2 дає підстави тлумачити їх таким чином, що вони не поширюються на випадки ухилення від
нотаріального посвідчення договору усіх його сторін. Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.
У відповідності зіст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.
Згідно з ч.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
При вирішенні справи по суті суд приймає до уваги правову позицію, яка викладена в Постанові ВСУ №6-1288цс17 від 06 вересня 2017 року, згідно якої суди дійшли неправильного висновку про те, що норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується до спірних правовідносин у зв'язку з необхідністю державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна. Однією з умов застосування ч.2 ст.220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. Відповідно до п.13 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
ВСУ в своїй Постанові від 04 жовтня 2017 року зазначив, що однією з умов застосування частини 2 статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони при укладені 01 травня 2019 року попередньої домовленості про укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,06000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва досягли згоди з усіх його істотних умов та виконали усі умови цього договору, про що свідчить відповідна розписка від 01 травня 2019 року про передачу ОСОБА_1 2 500 доларів США ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 , на підставі довіреності від 03 серпня 2016 року, посвідченої приватним нотаріусам Запорізького міського нотаріального округу Каценельсон О.В. та зареєстрована в реєстрі за №1075 (а.с.18), а ОСОБА_3 передано ОСОБА_1 наявні документи на земельну ділянку, з метою укладання договору купівлі-продажу даної земельної ділянки, відповідно
до встановлених вимог чинного законодавства.
Між тим, відповідач ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 , на підставі довіреності від 03 серпня 2016 року, посвідченої приватним нотаріусам Запорізького міського нотаріального округу Каценельсон О.В. та зареєстрованої в реєстрі за №1075, зобов'язувався за першою вимогою покупця з'явитися до нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, проте зазначеного обов'язку він не виконав у зв'язку з тим, що певний час був відсутній за місцем свого мешкання, а в подальшому не міг виконати обов'язку щодо укладення договору купівлі-продажу у зв'язку з закінченням строку дії довіреності від 03.28.2016 року, виданої ОСОБА_2 .
Встановити місце перебування власника земельної ділянки ОСОБА_2 не є можливим, оскільки з наданої відповіді на запит відділу реєстрації фізичних осіб по Шевченківському району управління державної реєстрації фізичних осіб департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради №04-47/1992 від 15 травня 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 31.08.1988 року по 08.08.2016 року.
Таким чином, дослідивши надані письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд вважає, що наведені обставини є підставою, відповідно до ч.2 ст.220, ст.638 Цивільного кодексу України та п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9, для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,06000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва, дійсним.
Керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 131, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності- задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 01.05.2019 року земельної ділянки площею 0,06000га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва, укладений між ОСОБА_3 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,06000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320982200:03:103:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання
апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений і підписаний 24.02.2022 року.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О.Нікандрова