Справа № 307/232/22
Провадження № 3/307/269/22
24 лютого 2022 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , приватного підприємця,
за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 778621 від 15 січня 2022 року, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 , 15 січня 2022 року о 12 год. 30 хв. в смт. Тересва по вул. Народна, 164, у магазині «Люкс», здійснював торгівлю без відповідних документів, а саме: COVID-сертифікату або ПЛР-тесту чи довідки про заборону вакцинування, чим порушив умови щодо карантину людей та вимоги постанови КМУ №1236 із змінами та доповненнями, а саме пункт 3 підпункту 15-1 та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Захисник Рішко П.М., в судовому засіданні просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення посилаючись на те, що доводи та висновки посадової особи, викладені у протоколі є необґрунтованими, недоведеними, суперечать вимогам закону і матеріалам справи не підтверджуються. Зазначив, що після повернення матеріалів справи з належного дооформлення працівником поліції вказано пункт та статтю яку порушив ОСОБА_1 , проте такий не встановлює заборон здійснення діяльності у сфері торгівлі без наявності вказаних у протоколі документів та разом з тим із змінами, які були внесені у протокол ОСОБА_1 , не ознайомлено, що вимогами законодавства не допускаєтьсмя. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту приймання відвідувачів ОСОБА_1 , як суб'єктом господарювання, не зафіксовано приймання ним відвідувачів та, реалізацію товарів, а також відсутні будь-які докази того, що ФОП ОСОБА_1 , здійснював торгівлю у вищевказаний час та вищевказаному місці, відтак, доказів вчинення останнім правопорушення матеріали справи не містять.
Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до постанови Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 лютого 2022 року матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП було повернуто до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області для належного оформлення, оскільки протокол не відповідав вимогам ст. 256 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення після його оформлення надійшов до Тячівського районного суду Закарпатської області 10 лютого 2022 року.
До вказаного протоколу внесенні виправлення, а саме внесені відомості щодо пункту та спеціального закону, який порушив ОСОБА_1 , проте, жодних застережень з приводу внесених змін протокол не містить, також відсутнє підтвердження того, що останній був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення до якого було внесено виправлення.
При цьому, згідно п. 7 розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року №1376, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 01.12.2015 року №1496/27941, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Отже, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 778621 від 15 січня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 , порушив п. 3 п.п. 15-1 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, зі змінами, а саме: останній здійснював торгівлю без відповідних документів, а саме COVID-сертифікату або ПЛР-тесту чи довідки про заборону вакцинування, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції частини 1 статті 44-3 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Однак, диспозиція сформульованих у ч. 1 ст. 44-3 КУпАП норм є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, тому, у даному випадку, посилання на конкретні нормативні акти, що визначають правила, які, згідно з протоколом, порушив ОСОБА_1 , є обов'язковим, а отже у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.
Як вбачається, згідно підпункту 15-1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції на час вчинення даного адміністративного правопорушення), у разі встановлення жовтого рівня епідемічної небезпеки додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2-2 цієї постанови, забороняється відвідування закладів освіти здобувачами освіти, крім здобувачів дошкільної освіти, учнів спеціальних закладів освіти та 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, а також крім закладів освіти, в яких усі допущені до роботи в закладі працівники мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації; або виданий в установленому Міністерством охорони здоров'я порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях (далі - документ, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини), який може бути застосовано протягом 30 днів від дати введення дози; чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, або одужання особи від зазначеної хвороби; або виданий в установленому Міністерством охорони здоров'я порядку висновок лікаря щодо наявності абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19 (далі - медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19).
Проте, підпункт 15-1 пункту 3 Постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року, не передбачає заборону здійснювати торгівлю без наявності COVID-сертифікату або ПЛР-тесту чи довідки про заборону вакцинування, як викладено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 778621 від 15 січня 2022 року.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення (ст. 256) є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Європейський Суд з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та "Карелін проти Росії"("Karelin v. Russia" заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно із частиною 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, викладене, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 7-9, 40-1, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283-284 КУпАП, суд,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М.Д.Стецюк