Справа № 127/3745/22
Провадження № 3/127/1021/22
23.02.2022м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26.01.2022 о 23.47 год. по вул. В. Інтернаціоналістів, 14-а в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mazda, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на промені світла, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, однак від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що ОСОБА_1 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення відмовився. Відмовився він, як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення, і від надання будь-яких пояснень під час складання зазначеного протоколу. Разом з тим, в матеріалах справи наявна заявка останнього від 26.01.2022 на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень. Також у матеріалах справи наявна довідка про доставку SMS, згідно з якою судова повістка в електронному вигляді ОСОБА_1 була доставлена 11.02.2022 о 21.04 год.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) «Пономарьов проти України», в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, у постанові від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21) Верховний Суд (далі - ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) визначено, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов'язковою.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справ за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Дослідивши надані суду матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції статті 130 КпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими ознаками, як слідує з наведеної Інструкції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З наданих суду матеріалів випливає, що 26.01.2022 о 23.47 год. по вул. В. Інтернаціоналістів, 14-а в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mazda, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на промені світла, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Отже, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
До протоколу про адміністративне правопорушення наданий рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 4 БУПП у Вінницькій області Ляшко Т. (далі - Рапорт), зміст якого відповідає відомостям, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення. Також до протоколу про адміністративне правопорушення наданий диск із записами з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис).
З оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом. Однак суд враховує, що зазначені твердження ОСОБА_2 спростовані оглянутими в судовому засіданні Записами, з яких випливає, що після зупинки автомобіля водій та його пасажир заблокували дверцята автомобіля і відмовлялись їх відкрити. Також з оглянутих в судовому засіданні Записів випливає, що водій автомобіля пересів на заднє сидіння автомобіля, в подальшому вийшов з автомобіля та почав спілкування з поліцейськими, в ході якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Суд вважає за доцільне зауважити, що ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння були названі та на його вимогу повторно проведений огляд з метою виявлення факту реагування зіниць очей на світло.
Отже, аналізуючи надані суду матеріали у їх сукупності, суд вважає, що були наявні правові підстави для проведення огляду ОСОБА_1 з метою підтвердження чи спростування факту його перебування у стані наркотичного сп'яніння, які передбачені пунктом 4 розділу І Інструкції.
Процедура огляду на стан сп'яніння регламентована статтею 266 КпАП.
Надані суду матеріали не свідчать, що ОСОБА_1 оспорював дотримання такої процедури. Натомість, з оглянутих в судовому засіданні записів випливає, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, мотивуючи це тим, що цього ж дня відносно нього вже був складений відповідний протокол.
Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту речення першого частини першої статті 251 КпАП випливає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому реченням другим частини першої статті 251 КпАП визначено, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, як суд зазначив вище, суду надані Рапорт та Записи, зміст яких судом наведений вище. Тому, оцінюючи надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні був підтверджений факт керування ОСОБА_1 26.01.2022 о 23.47 год. по вул. В. Інтернаціоналістів, 14-а в м. Вінниці автомобілем марки Mazda, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суд також вище зауважив, що правові підстави для визнання відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до приписів частини п'ятої статті 266 КпАП відсутні.
Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за зазначеним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення нею нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує таке.
Згідно з наданими суду матеріалами справи ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не притягувався. Разом з тим, санкцією закону про адміністративну відповідальність безальтернативно вставлені такі види стягнення як штраф та позбавлення права керування транспортними засобами. Саме тому суд вважає за доцільне застосування до ОСОБА_1 зазначені стягнення.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: