"24" лютого 2022 р. Справа153/51/22
Провадження2/153/18/22-ц
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.
учасники справи: відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Ямпільський районний відділ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про включення до актового запису про народження дитини даних про батька дитини,
ОСОБА_2 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Ямпільський районний відділ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, в якій просив: виключити відомості про його батьківство з актового запису про народження ОСОБА_3 за №1 від 22 січня 2007 року, складений Русавською сільською радою Ямпільського району Вінницької області; зобов'язати Ямпільський районний відділ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) виключити відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження ОСОБА_3 , за №1 від 22 січня 2007 року, складений Русавською сільською радою Ямпільського району Вінницької області. Свої вимоги мотивував тим, що 24.02.1990 він уклав шлюб з ОСОБА_4 . 12 грудня 2006 року він розірвав шлюб з ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 . Батьком народженої дитини, згідно ст.133 СК України було записано його. Однак він з цим не згідний з наступних підстав: У січні 1996 року вони з ОСОБА_4 подали заяву про розлучення, але їх розлучили лише 12 грудня 2006 року. Проте, що у свідоцтві про народження його зазначено, як батьком ОСОБА_3 , він дізнався недавно. Більше того, на момент розлучення, ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_1 . На його думку, відповідач і є батьком дитини. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. Тому він вирішив звернутися до суду за захистом свого права про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини.
ОСОБА_1 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про включення до актового запису про народження дитини даних про батька дитини, в якій просив: внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 за №1 від 22 січня 2007 року, складений Русавською сільською радою Ямпільського району Вінницької області із включенням відомостей про його батьківство зі зміною прізвища дитини на « ОСОБА_3 » та по батькові « ОСОБА_3 »; зобов'язати Ямпільський районний відділ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) внести зміни до актового запису про народження - ОСОБА_3 , за №1 від 22 січня 2007 року, складений Русавською сільською радою Ямпільського району Вінницької області із включенням відомостей про його батьківство зі зміною прізвища дитини на « ОСОБА_3 » та по батькові « ОСОБА_3 ». Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 . Батьком народженої дитини, згідно ст.133 СК України було записано ОСОБА_2 . Але він з цим не згідний з наступних підстав: З 1994 року він проживав у громадянському шлюбі із ОСОБА_4 , хоча вона з 24 лютого 1990 року по 12 грудня 2006 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 . Тобто, фактично ОСОБА_4 12 років не проживала разом із ОСОБА_2 . Тому, він вважає, що є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані обставини змусили його звернутися до суду із зустрічною позовною заявою.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву за вхід.№431 від 21.01.2022 (а.с.21) в якій просив справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом визнав у повному обсязі, просив їх задовольнити, підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом та просив їх задовольнити. Вказав, що про те, що батьком дитини записаний ОСОБА_2 він дізнався нещодавно.
Представник третьої особи Ямпільського відділу ДРАЦС у Могилів-Подільському районі Вінницької області - начальник відділу Юлія Денисова у судове засідання не з'явилася. Надала суду письмову заяву за вхід.№1064 від 17.02.2022 (а.с.48) в якій просила справу розглянути в її відсутність. Звернула увагу на те, що у разі задоволення позову, відомості про батька з актового запису про народження дитини будуть виключені, і у свідоцтві про народження дитини дані відомості будуть незаповнені, що суперечить нормам Сімейного законодавства (ст..135 СК України). Просила суд в рішенні зазначити відомості про батька, які необхідно буде вказати в актовому записі про народження дитини.
Заяви, клопотання: заява позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 від 21.01.2022 вхід.№431 (а.с.21) про розгляд справи у його відсутність; клопотання ОСОБА_2 про виклик свідків від 24.01.2022 вхід.№448 (а.с.22); клопотання відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору від 08.02.2022 вхід.№809 (а.с.35); заява ОСОБА_1 про проведення підготовчого засідання у його відсутність від 08.02.2022 вхід.№810 (а.с.36); заява представника третьої особи Ямпільського відділу ДРАЦС у Могилів-Подільському районі Вінницької області - начальника відділу Юлії Денисової про розгляд справи у її відсутність від 01.02.2022 вхід№644 (а.с.23) та від 17.02.2022 вхід.№1064 (а.с.48).
Інші процесуальні дії у справі: відкриття загального позовного провадження у справі, призначення підготовчого засідання від 19.01.2022 (а.с.14-17); задоволення клопотання відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, прийняття та об'єднання зустрічного позову з первісним позовом, закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті від 08.02.2022 (а.с.38-43), задоволення клопотання ОСОБА_1 про виклик і допит свідка, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами та без виходу суду до нарадчої кімнати.
Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорту громадянина України (а.с.4, 30) судом встановлено, що відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у Республіці Молдова, зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с.6, 13, 31).
Із копії Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 26.12.2006 (а.с.7, 33) судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано 12 грудня 2006 року у місті Сорока Республіки Молдова.
Із копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.01.2007 (а.с.8, 29) судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , записано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Із копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 29.04.2020 (а.с.9, 34) судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1.
Із показань неповнолітнього свідка ОСОБА_3 , даних нею у судовому засіданні у присутності начальника Служби у справах дітей Ямпільської міської ради Миронишеної В.В., судом встановлено, що ОСОБА_1 є її рідним біологічним батьком.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:
Відповідно положень до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно зі ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно зі ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно з п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Разом з тим, судом встановлено і ця обставина не заперечується відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , так як підтверджено ОСОБА_1 , та не спростовано ОСОБА_2 , що з 1994 року і до народження ОСОБА_3 , він проживав у громадянському шлюбі з ОСОБА_4 , яка з 24 лютого 1990 року по 12 грудня 2006 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Ці обставини підтверджуються матеріалами справи та показаннями свідка ОСОБА_3 , окрім того не заперечуються відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 .
У цій справі сторонами не заявлялося клопотання про призначення судово-генетичної експертизи, так як позивач за первісним позовом ОСОБА_2 не вважає себе біологічним батьком ОСОБА_3 , а відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 визнає заявлені до нього вимоги і вважає себе біологічним батьком дитини ОСОБА_3 .
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №760/3977/15-ц (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.
Такого ж висновку Верховний Суд дійшов в постанові у справі №569/13821/18 від 18.02.2021 року.
Суд встановив, що на час народження ОСОБА_3 , її мати ОСОБА_4 була у зареєстрованому шлюбі з позивачем за первісним позовом ОСОБА_2 , проте проживала у громадянському шлюбі з відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 , і тому в актовий запис про народження дитини ОСОБА_3 було внесено відомості про батька ОСОБА_2 .
Тобто, за змістом вказаних норм і з урахуванням посилання позивача за первісним позовом ОСОБА_2 про відсутність кровного споріднення між ним та дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в частині виключення з актового запису про народження №1 від 22 січня 2007 року відомостей про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як про батька дитини.
Так, на момент реєстрації народження діяла презумпція, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. І тільки на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до ч.2, 3 ст.128 Сімейного кодексу України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно ст.129 Сімейного кодексу України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. У зв'язку з тим, що батьківство чоловіка матері дитини презюмується, він не зобов'язаний доводити своє батьківство. Тому, тягар доказування свого батьківства, лежить на позивачеві. Доказом батьківства позивача можуть бути різні обставини, встановлені відповідно до ЦПК України.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч.2 ст.128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
У судовому засіданні, як вище зазначалося, свідок ОСОБА_3 підтвердила, що ОСОБА_1 проживав однією сім'єю разом із її померлою матір'ю ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 1994 року. Від даних відносин в них у ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась вона - ОСОБА_3 . З моменту її народження, ОСОБА_1 називав її своєю донькою та підтверджував той факт що є її біологічним батьком. Весь час ОСОБА_1 забезпечував свою родину та піклувався про неї. Після смерті матері ОСОБА_4 він й надалі продовжує матеріально забезпечувати її та доглядає за нею.
Таким чином, з урахуванням наданих суду доказів та показів свідка, зокрема самої доньки ОСОБА_3 , в суду не виникає сумнівів, що ОСОБА_1 є біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак вважає за можливе задовольнити його позову вимогу про визнання його батьком дитини.
Крім того, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просили зобов'язати відділ ДРАЦС внести зміни в актовий запис про народження неповнолітньої ОСОБА_3 , виключивши з актового запису про народження останньої відомостей про нього - ОСОБА_2 , як батька, та включивши до актового запису про народження ОСОБА_3 відомостей про ОСОБА_1 , вказавши його, як батька дитини.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Частинами 1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.
Пунктом 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5 передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, (далі - Правила) встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
В пункті 2.16.7 Правил зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Зі змісту п. 2.8 Правил слідує, що внесення змін до актового запису про народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану України після вирішення судом питання щодо виключення, зміни чи включення до актового запису про народження дитини відомостей про батька.
Статтею 134 СК України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
А тому, враховуючи, що ОСОБА_1 визнає своє батьківство відносно неповнолітньої ОСОБА_3 та дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується його батьківство, то за таких обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення. Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , то за таких обставин, суд вважає за необхідне також задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат в частині сплати судового збору позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 , суд виходить із того, що його позовні вимоги задоволено, а тому у порядку ст.141 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у сумі 992 гривні 40 копійок згідно квитанції №78 від 18 січня 2022 року за подання позовної заяви до Ямпільського районного суду Вінницької області. Також, суд має підстави для стягнення із ОСОБА_2 на користь держави судового збору у сумі 992 гривні 40 копійок за зустрічним позовом ОСОБА_1 , оскільки вимоги останнього задоволено.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.121, 122, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 136 СК України, Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Конституцією України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, як батька дитини, з актового запису №1 від 22 січня 2007 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого Русавською сільською радою Ямпільського району Вінницької області.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , громадянина Молдови, РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у селі Іванків Могилів-Подільського району Вінницької області, РНОКПП невідомий, судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок, згідно квитанцій №78 від 18 січня 2022 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни до актового запису №1 від 22 січня 2007 року складеного Русавською сільською радою Ямпільського району Вінницької області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши в графі батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин Молдови, прізвище дитини ОСОБА_3 зазначити « ОСОБА_3 », по батькові - « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у селі Іванків Могилів-Подільського району Вінницької області, РНОКПП невідомий, на користь держави судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення, а особами, які не були присутні при проголошенні судового рішення, в той самий строк з часу отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2022 року о 10 годині 30 хвилин.
Головуючий Т. В. Гаврилюк