Рівненський апеляційний суд
Іменем України
15 лютого 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12020180230000218 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 на вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 серпня 2021 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Степангород Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
Вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 серпня 2021 року ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України (далі - КК) на два роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК, ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та покладенням на нього обов'язків. передбачених ч.1 ст.76 КК.
Судом частково задоволено цивільний позов ОСОБА_8 та стягнуто із ОСОБА_7 на її користь 1886,15 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Цим вироком ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він 06 травня 2020 року близько 19 години 30 хвилин, знаходячись в АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних стосусунків, умисно наніс два удари кулаком правої руки, два удари взутою правою ногою по голові та два удари взутою правою ногою по стопах ОСОБА_8 , унаслідок чого їй будо заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, осаднених ран в ділянці лоба, множинних саден стоп, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7 , умисно наніс потерпілій один удар взутою правою ногою в область третього пальця лівої руки, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді перелому дистального сегменту основної фаланги 3-го пальця лівої кисті, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, спричинивши довготривалий розлад здоров'я.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 просить суд змінити вирок - перекваліфікувавши дії ОСОБА_7 з ч.1 ст.122 КК на ч.2 ст.125 цього Кодексу. Також захисником заявлено клопотання про повторне дослідження висновку судово-медичної експертизи №96 від 15.06.2020.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що підставою для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.122 КК став висновок судово-медичної експертизи №96 від 15.06.2020, згідно якого виявлені у потерпілої тілесні ушкодженні у вигляді перелому дистального сегменту основної фаланги 3-го пальця лівої кисті, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Водночас, адвокат зазначає, що судом не прийнято до уваги, що у цьому пункті зазначено, що у заключному діагнозі даний перелом не вказаний.
Зазначене, на переконання апелянта, ставить під сумнів наявність у потерпілої даного перелому, натомість інші тілесні ушкодження, виявлені у неї, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.Частиною 3 цієї статті передбачено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Однак, ставлячи вимогу про зміну кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч.1 ст.122 КК на ч.2 ст.125 цього Кодексу, стороною захисту не було заявлено клопотання про повторне дослідження доказів із зазначенням передбачених ст.404 КПК підстав для такого дослідження.
За вказаних обставин апеляційний суд приймає до уваги докази, безпосередньо досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду, не даючи їм іншої оцінки, ніж надано місцевим судом.
При цьому, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, захисник, ставлячи вимогу про перекваліфікацію дій ОСОБА_7 , покликається на висновок судово-медичної експертизи №96 від 15.06.2020 щодо виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень.
Із вказаного висновку експертизи, який був безпосередньо дослідженим місцевим судом, вбачається, що виявлені у потерпілої ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді перелому дистального сегменту основної фаланги 3-го пальця лівої кисті виникли від дії тупого предмету, можливо, при різних обставинах в термін, вказаний в постанові, і які відносяться до розряду середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, спричинивших довготривалий розлад здоров'я.
Для роз'яснення цього висновку, місцевим судом було допитано судово-медичного експерта ОСОБА_9 , який пояснив, що висновок про наявність перелому у потерпілої він зробив на підставі даних рентгенографії, які описано в медичній карті ОСОБА_8 .
Вказана обставина була підтверджена і оглядом місцевим судом медичної карти потерпілої ОСОБА_8 , згідно якої порушення цілісності дистального сегменту основної фаланги 3-го пальця лівої кисті було виявлено під час рентгенологічного обстеження потерпілої.
Місцевий суд, оцінивши вказані докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується й апеляційний суд, про спричинення потерпілій ОСОБА_8 , тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
При цьому, колегія суддів зауважує, що захисником ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду, не було наведено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів вказані докази, а також обставини, встановлені на їх підставі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що цей вирок є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням вимог як закону про кримінальну відповідальність, так і кримінального процесуального закону, а тому підстав для його зміни та перекваліфікації дій обвинуваченого на не вбачається.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3