Справа № 531/2666/21 Номер провадження 22-ц/814/667/22Головуючий у 1-й інстанції Попов М.С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
24 лютого 2022 року м.Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого (судді-доповідача) Карпушина Г.Л., суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М., при секретарі судового засідання: Таценко Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2021 року (прийняту суддею Поповим М.С., повний текст ухвали складено 10.12.2021 року) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) при здійсненні примусового виконання виконавчого провадження №66093638, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій прохав: 1) визнати неправомірними дії головного державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Чугуй В.О. по нарахуванню заборгованості зі сплати аліментів при здійсненні примусового виконання виконавчого провадження №66093638 в розмірі 15418,42 грн. з березня 2021 року по жовтень 2021 року; 2) зобов?язати головного державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Чугуй В.О. здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів при здійсненні примусового виконання виконавчого провадження №66093638 з березня 2021 року по жовтень 2021 року з урахуванням здійснених ОСОБА_1 оплат за вказаний період; 3) скасувати постанову головного державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Чугуй В.О. при здійсненні примусового виконання виконавчого провадження №66093638 від 08 листопада 2021 року про арешт майна ОСОБА_1 ; 4) зобов?язати головного державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Чугуй В.О. виключити відомості з Єдиного реєстру боржників, що стосуються ОСОБА_1 .
Скаргу обґрунтовано тим, що, на думку ОСОБА_1 , державним виконавцем при здійсненні розрахунку заборгованості по аліментах від 08 листопада 2021 року було неправомірно враховано лише платежі за: липень 2021 року в сумі 2985,00 грн.; вересень 2021 року в сумі 2902,41 грн.; жовтень 2021 року в сумі 3234,17 грн.
Інші платежі не було враховано, хоча ці дані надавались скаржником до виконавчої служби листом від 21 жовтня 2021 року. Також, вважає, що державний виконавець при здійсненні розрахунку неправомірно кожного місяця змінює розмір доходу/середньої заробітної плати в бік збільшення. На підставі здійсненого державним виконавцем розрахунку заборгованості було винесено постанову про арешт майна боржника, яку скаржник вважає неправомірною, оскільки, на його думку, у нього за його розрахунками існує переплата по аліментах.
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2021 року скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано дії Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) по нарахуванню заборгованості зі сплати аліментів при здійснення примусового виконання виконавчого провадження №66093638 в розмірі 15418,42 грн. з березня 2021 року по жовтень 2021 року - неправомірними.
Зобов'язано Карлівський районний відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів при здійснення примусового виконання виконавчого провадження №66093638 з березня 2021 року по жовтень 2021 року з урахуванням здійснених ОСОБА_1 платежів, а саме за квитанціями: від 15 березня 2021 року в сумі 3582,00 грн.; від 27 квітня 2021 року в сумі 2399,94 грн.; від 25 травня 2021 року в сумі 2399,94 грн.; від 23 червня 2021 року в сумі 2399,94 грн.
Скасовано постанову головного державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Чугуй Вікторії Олександрівни при здійсненні примусового виконання виконавчого провадження №66093638 від 08 листопада 2021 року про арешт майна ОСОБА_1 .
Зобов'язано головного державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Чугуй Вікторію Олександрівну виключити відомості з Єдиного реєстру боржників, що стосуються ОСОБА_1 .
В задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
З вказаною ухвалою суду частково не погодився ОСОБА_1 та подав на неї апеляційну скаргу, в якій прохав скасувати ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2021 року в частині відмови врахувати оплату аліментів у сумі 12480,13 грн здійсненої 27.07.2021 року по виконавчому провадженню №66093638, та ухвалити в цій частині рішення, яким зобов'язати головного державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Чугуй Вікторію Олександрівну врахувати суму 12480,13 грн здійсненої 27.07.2021 року по виконавчому провадженню №66093638. Апелянт вважає, що ухвала суду в оскаржуваній частині прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в постанові про закінчення виконавчого провадження ВП 7447511 від 15.03.2021 року зазначено, що заборгованості зі сплати аліментів станом на 10.03.2021 року відсутня. Проте, 14.07.2021 року державним виконавцем відкрито інше виконавче провадження №66093638. При цьому суд при розгляді скарги не з'ясував, та не надав правову оцінку наявності чи відсутності боргу по виконавчому провадженню №7447511 станом на липень 2021 року. Вказує, що всі оплати по аліментах, після закриття виконавчого провадження №7447511 повинні були зараховуватися по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 66093638. Враховуючи той факт, що суд відмовив у врахуванні сплаченої суми в розмірі 12480,13 грн, саме з тих підстав, що дана сума стосується виконавчого провадження №7447511, тому виникла необхідність надати розрахунок, який підтверджує відсутність боргу по сплаті аліментів станом на 10 березня 2021 року. В зв'язку з чим, прохав прийняти, та врахувати вказаний розрахунок при розгляді справи.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.
Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі. На момент розгляду справи був присутній представник заявника, інші сторони по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, що з'явилася, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що в провадженні Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження №2-406 від 10.04.2008 року щодостягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2021 року змінено розмір визначення розміру аліментів, та визначено 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
15.03.2021 року головним державним виконавцем Карлівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Чугуй В.О. по виконавчому провадженню ВП №7447511 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Постановою начальника Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)від 14 липня 2021 року відкрито виконавче провадження №66093638 з примусового виконання виконавчого листа №531/2020/20, виданого Карлівським районним судом Полтавської області 24 лютого 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом №531/2020/20 від 08 листопада 2021 року встановлено заборгованість в розмірі 15418,42 грн.
В той же час, у вказаному розрахунку не було взято до уваги платежі, здійснені ОСОБА_1 : від 27 квітня 2021 року в сумі 2399,94 грн.; від 25 травня 2021 року в сумі 2399,94 грн.; від 23 червня 2021 року в сумі 2399,94 грн.
Натомість, дані платежі були враховані у виконавчому провадженні №7447511 з примусового виконання виконавчого листа №2-406, виданого Карлівським районним судом Полтавської області 10 квітня 2008 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, починаючи з 28 березня 2008 року.
Крім того, судом встановлено, що 27.07.2021 року ОСОБА_1 здійснив платіж на суму 12480,13 грн. по виконавчому провадженню №7447511.
Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що вимога скаржника про необхідність врахувати у розрахунку заборгованості по виконавчому провадженню №66093638 і платіж від 27 липня 2021 року на суму 12480,13 грн., є необґрунтованою, оскільки скаржником даним платежем добровільно погашалась заборгованість по вище вказаному виконавчому провадженню, з цих підстав суд відмовив у задоволенні вимог скаржника в цій частині.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактичною перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності, тощо.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права та свободи.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу) визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; припинення виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження.
Отже, з аналізу вказаних положень законодавства слідує, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій зобов'язаний дотримуватись принципу законності, тобто здійснювати нарахування розміру аліментів у точній відповідності вимогам закону.
Так, із наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом №531/2020/20 від 08 листопада 2021 року встановлено заборгованість в розмірі 15418,42 грн.
Проте, у вказаному розрахунку не було взято до уваги платежі, здійснені ОСОБА_1 : від 27 квітня 2021 року в сумі 2399,94 грн.; від 25 травня 2021 року в сумі 2399,94 грн.; від 23 червня 2021 року в сумі 2399,94 грн.
Крім того, вказані платежі були враховані у погашення боргу по виконавчому провадженню №7447511, яке було закінчено постановою від 15 березня 2021 року.
Платіж від 15 березня 2021 року на суму 3582,00 грн. взагалі не було враховано, ані у виконавчому провадженні №7447511 ані у виконавчому провадженні №66093638.
Однак, вимога скаржника про необхідність врахувати у розрахунку заборгованості по виконавчому провадженню №66093638 і платіж від 27 липня 2021 року на суму 12480,13 грн., на думку суду є необґрунтованою, оскільки з копії квитанції від 27 липня 2021 року вбачається, що у ньому зазначено призначення платежу, а саме: «Борг по аліментах ВП №7447511».
Тобто, скаржником даним платежем добровільно погашалась заборгованість по вище вказаному виконавчому провадженню.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням платежу від 27 липня 2021 року на суму 12480,13 грн, оскільки скаржником даним платежем добровільно погашалась заборгованість по вищевказаному виконавчому провадженню.
Доводи заявника в цій частині є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а тому скарга не підлягає задоволенню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2021 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текс постанови виготовлено 24 лютого 2022 року.
Головуючий суддя ___________________Г.Л. Карпушин
Судді: ____________ С.А. Гальонкін ____________ Л.М. Хіль