Провадження № 11-кп/803/772/22 Справа № 177/589/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 лютого 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що наділена правами обвинуваченого в частині реабілітації померлого сина ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2021 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_9 про роз'яснення ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 року, -
Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2021 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_9 про роз'яснення ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 року.
Обгрунтовуючи свої висновки суд першої інстанції зазначив, що не вбачає підстав для задоволення заяви адвоката ОСОБА_9 , оскільки судове рішення є зрозумілим і роз'яснення не потребує.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що її заяву було розглянуто за її відсутності та відсутності захисника і потерпілих, без належного повідомлення про дату та час розгляду заяви. Вказує, що в оскаржуваній ухалі не вказано хто та за допомогою яких засобів зв'язку здійснював її виклик у судове засідання, а також яким чином було встановлено особу абонента, який представився її захисником та повідомив про відсутність в нього повноважень на здійснення її захисту. Звертає увагу, що судом не було прийнято жодного рішення щодо залучення до справи захисника ОСОБА_10 , чим було порушено її право на захист. Зазначає, що судом не було враховано введені та території України карантинні обмеження, що унеможливлювало її прибуття до суду та своєчасну доставку поштової кореспонденції. Вказує, що судом були порушені вимоги ст. 345 КПК України, а саме не роз'яснено права та обов'язки, а також не вручено відповідну пам'ятку. Звертає увагу, що суд в порушення п. 2 ч. 1 ст. 372 КПК України не зазначив в оскаржуваній ухвалі встановлених судом обставин з посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів та мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали. Вказує, що судом при розгляді її заяви були порушені строки, передбачені КПК України. Вважає, що захисник ОСОБА_7 здійснював її захист неналежним чином, оскільки останній у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні її заяви, що робити не міг.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_9 та просив її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни.
Особа, що наділена правами обвинуваченого в частині реабілітації померлого сина ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду провадження шляхом направлення СМС-повістки на номер телефону, вказаний нею у апеляційній скарзі.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення у кримінальному провадженні є актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Тому суду слід неухильно дотримуватись вимог про законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку і ухвали в кримінальному провадженні.
Стаття 380 КПК України передбачає, що у випадках, коли судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Відповідно до вимог вказаної норми КПК України роз'яснення судового рішення можливо у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків суду чи їх розуміння. При цьому суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду.
Як слідує з матеріалів провадження ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 року призначено підготовче засідання з розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016040000000653 щодо померлого ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 286 КК України. Також згідно ухвали виклику у судове засідання, серед інших, підлягала ОСОБА_9 як представник померлого обвинуваченого.
26 травня 2020 року ОСОБА_9 звернулась до суду першої інстанції з заявою про роз'яснення ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 року.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2021 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_9 про роз'яснення ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 року.
З мотивувальної частини оскаржуваної ухвали слідує, що наведені ОСОБА_9 обставини не є такими, що визначені процесуальним законом як підстава для роз'яснення судового рішення, а з дослідженої в судовому засіданні ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 рокувстановлено, що вона є зрозумілою.
Суд не вправі роз'яснювати мотиви прийняття судового рішення, вносити будь-які зміни в існуюче судове рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом розгляду, змінювати зміст судового рішення.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві ОСОБА_9 про роз'яснення їй ухвали суду від 24 жовтня 2019 року.
При цьому доводи ОСОБА_9 про те, що її не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду провадження, чим порушено її права, спростовуються матеріалами провадження.
Так, ОСОБА_9 повідомлялася судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи на всі відомі суду адреси ОСОБА_9 , а саме за адресою, вказаною в обвинувальному акті ( АДРЕСА_1 ), за адресою, вказаною ОСОБА_9 в заяві про роз'яснення ухвали суду ( АДРЕСА_2 ), а також за адресою, повідомленою ОСОБА_9 як адреса для листування: АДРЕСА_3 .
Однак, судові повістки на 07 червня 2021 року надіслані за адресами в м. Апостолове повернулися до суду з відмітками відповідно «адресат відсутній» та «за закінченням встановленого строку зберігання», судові повістки на 29 червня 2021 року повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Що стосується повідомлень за адресою для листування ОСОБА_9 в м. Дніпрі, то повістка на 05 травня 2021 року надійшла на поштове відділення 04 травня 2021 року, але була отримана адресатом лише 04 червня 2021 року.
Судові повістки на ім'я ОСОБА_9 на 29 червня 2021 року та 02 липня 2021 року, надіслані на адресу для листування, вказану нею в своїй заяві ( АДРЕСА_4 ), повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання».
Судові повістки на судове засідання 03 грудня 2021 року надсилалися судом на всі відомі адреси заявника, однак жодне з них не було вручено адресату під час доставки.
Крім цього, судом першої інстанції вживалися заходи для повідомлення ОСОБА_9 про дату, час та місце розгляду справи засобами телефонного зв'язку за номером телефону, вказаним нею у клопотаннях, зокрема, направленням СМС-повідомлень, що підтверджується відповідними довідками про отримання СМС-повідомлень.
Вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_9 , яка ініціювала вказане провадження щодо роз'яснення ухвали суду, не цікавилась вказаним провадженням, не вживала заходів для явки в судове засідання з метою забезпечення розгляду справи в розумний строк, хоча про існування ініційованого нею провадження та перебування його на розгляді суду була обізнана, що підтверджується як запитами останньої щодо надання детальної інформації про стан судового розгляду даної справи, так і не заперечується в апеляційній скарзі останньої.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03) від 03.04.2008 та "Олександр Шевченко проти України" (Заява N 8371/02) від 26 квітня 2007 року.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції не вбачає порушення судом першої інстанції прав ОСОБА_9 в частині її належного повідомлення про дату та час розгляду провадження.
Також не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_9 про безпідставне незалучення судом першої інстанції адвоката ОСОБА_10 до участі у провадженні, оскільки ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року було задоволено заяву прокурора про відвід адвоката ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 12016040000000653 щодо померлого ОСОБА_8 .
Той факт, що судом першої інстанції не було розглянуто провадження у 10-ти денний строк, має місце, проте не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки як слідує з матеріалів провадження судом неодноразово відкладався розгляд провадження для виконання вимог ст.ст. 134-136 КПК України, при цьому ОСОБА_9 , будучи обізнаною про перебування на розгляді суду її заяви про роз'яснення судового рішення, не цікавилась вказаним провадженням, не вживала заходів для явки в судове засідання з метою забезпечення розгляду справи в розумний строк.
Всупереч доводам ОСОБА_9 в апеляційній скарзі оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 372 КПК України.
За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 є безпідставними.
Отже, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд, про що йдеться в апеляційній скарзі ОСОБА_9 , суд апеляційної інстанції не знаходить.
З урахуванням вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_9 та залишення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без зміни.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у провадженні, які були б підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 117, 395, 399, 401, 405 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу особи, що наділена правами обвинуваченого в частині реабілітації померлого сина ОСОБА_8 , ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2021 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_9 про роз'яснення ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду впродовж трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4