ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13566/21
провадження № 2/753/1765/22
"20" січня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.
при секретарі Куцолабській І.А.
учасники справи не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (далі - позивач) звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.01.2020 Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фудс Делівері» уклали Поліс № АО/1537180 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Iveco Daily», реєстраційний номер НОМЕР_1 (забезпечений транспортний засіб). 19.08.2020 в місті Києві на просп. Миколи Бажана відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), учасником якої був: автомобіль «Iveco Daily», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . В результаті даної ДТП було пошкоджено шлагбаум, який встановлено на в'їзд до автостоянки. 21.08.2020 до АТ «ПРОСТО-страхування» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку звернувся ОСОБА_2 та повідомив про пошкодження шлагбаумау марки G4040E, який на праві власності належить ТОВ «АВТОПАРК-СЕРВІС 2005». Вказаний шлагбаум відповідно до договору оренди обладнання від 18.05.2018 було передано у платне користування ОСОБА_2 . Відповідно до Звіту № 6054 від 21.08.2020 вартість матеріального збитку, завданого власнику шлагбауму марки G4040E, становить 23 934, 00 грн. За результатами розгляду наданих документів АТ «ПРОСТО-страхування» прийняло рішення про визнання дорожньо-транспортної пригоди від 19.08.2020 страховим випадком, про що 04.02.2021 було складено страховий акт № 146885. Відповідно до платіжного доручення № 2123 від 04.02.2021 АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування в розмірі 23 934, 00 грн.
Отже, позивач зазначає, що до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" у порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача. Відтак, позивач, посилаючись на ст.ст. 1172, 1187, 1191 ЦК України, положення підпункт "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальної власників наземних транспортних засобів», просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" страхове відшкодування в розмірі 23 934, 00 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень та 5000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 20.07.2021 року було відкрито спрощене позовне провадження, з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи, без участі представника позивача, вказав, що позовні вимоги ПАТ «ПРОСТО-Страхування» підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки через засоби поштового зв'язку та розміщення оголошення про виклик на сайті Судової влади України. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
12.01.2020 Акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фудс Делівері» уклали Поліс № АО/1537180 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Iveco Daily», державний номерний знак НОМЕР_1 (забезпечений транспортний засіб).
З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2020 о 22-05 год. на пр-ті Бажана у м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Iveko Daily», д.н.з. НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу автомобілю «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у тій смузі, на яку він перестроювався. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.3 ПДР та змусив водія автомобіля «Mercedes» ОСОБА_3 різко гальмувати, чим створив аварійну обстановку.
Цієї ж дати приблизно о 22-13 год. у м. Києві на вул. Кравчука ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Iveko Daily», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п. 2.3 б), 12.1 ПДР не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду - шлагбаум, встановлений на в'їзді до автостоянки, що призвело до пошкодження транспортного засобу та шлагбауму.
На момент створення аварійної обстановки та дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 керував автомобілем «Iveko Daily», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15.10.2020, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строком один рік.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Унаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено шлагбаум марки G4040E.
21.08.2020 до АТ «ПРОСТО-страхування» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку звернувся ОСОБА_2 та повідомив про пошкодження шлагбаумау марки G4040E, який на праві власності належить ТОВ «АВТОПАРК-СЕРВІС 2005». Вказаний шлагбаум відповідно до договору оренди обладнання від 18.05.2018 було передано у платне користування ОСОБА_2 .
Відповідно до Звіту № 6054 від 21.08.2020 вартість матеріального збитку, завданого власнику шлагбауму марки G4040E, становить 23 934, 00 грн.
За результатами розгляду наданих документів АТ «ПРОСТО-страхування» прийняло рішення про визнання дорожньо-транспортної пригоди від 19.08.2020 страховим випадком, про що 04.02.2021 було складено страховий акт № 146885.
Відповідно до копії платіжного доручення № 2123 від 04.02.2021 АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 23 934, 00 грн.
22.04.2021 Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» направило на адресу ОСОБА_1 на підставі ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регресну вимогу на суму 23 934, 00 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
У відповідності до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За умовами п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.
Положення статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
За умовами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) за кожним страховим випадком суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди, а тому стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає виключні випадки, за яких страховик може подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Як зазначалося вище, відповідач керував автомобілем «Iveko Daily», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15.10.2020 у справі № 753/16225/20.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стороною відповідача не надано доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що шкоду заподіяно з вини відповідача, позивачем сплачено страхове відшкодування, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування шкоди в розмірі 23 934, 00 грн.
У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судом встановлено, що 02.01.2020 між АТ «ПРОСТО-страхування» та Адвокатським Бюро «Синюк та Партнери» в особі керуючого бюро адвоката Синюк С.Л. укладено Договір про надання правової допомоги №1, відповідно до умов якого бюро взяло на себе зобов'язання представляти інтереси компанії на всій території України, вести справи в судах загальної юрисдикції, тощо.
Згідно п. 4.1. Договору, сторони домовились, що вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.
Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 30.04.2021 розкрито обсяг наданої правничої допомоги по страховій справі №146885 (страхувальник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фудс Делівері», учасник ДТП - ОСОБА_1 ), при цьому, визначено загальну вартість правової допомоги у розмірі 5000,00 грн. Крім того, сторонами підписано додаток до договору про надання правничої допомоги від 02.01.2020 з переліком справ у яких було надано правову допомогу, до якого включена справа до ОСОБА_1 .
Адвокатським Бюро «Синюк та Партнери» в особі керуючого бюро адвоката Синюк С.Л. було виставлено рахункок - фактури № 13 від 01.06.2021 АТ «ПРОСТО-страхування» з вартістю наданих послуг.
01.06.2021 АТ «ПРОСТО-страхування» на користь Адвокатського Бюро «Синюк та Партнери» здійснено оплату вартості надання правничої допомоги, що підтверджується платіжним дорученням № 9322 від 01.06.2021.
Надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідачів на його користь витрат на правничу допомогу, а також ураховуючи критерій складності справи, обсяг виконаних робіт, ціну позову, досвід адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6423/10 від 15.02.2018), принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 2270, 00 грн.
Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (код ЄДРПОУ: 24745673, місцезнаходження: м .Київ, вул. Герцена, 10) суму страхового відшкодування у розмірі 23 934, 00 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270, 00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 5000, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.С. МИЦИК