Справа № 695/3794/19
Номер рядка у звіті 94
24 лютого 2022 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
законних представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12
захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, українця, освіта загальна середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, інвалідом будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, учасником ООС (АТО) не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 11.07.2019 вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. 27.09.2019 штраф сплачено,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, українця, освіта неповна загальна середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, учасником ООС (АТО) не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше судимого:
- вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16.10.2018 засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України, з урахуванням змін, внесених ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25.06.2020, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, українця, освіта загальна середня, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інвалідом будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, учасником ООС (АТО) не являється, РНОКПП НОМЕР_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_10 , маючи не зняту та не погашену судимість за вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.07.2019 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин проти власності.
Так, ОСОБА_10 14.07.2019 близько 23-55 год., перебуваючи за адресою: вулиця Троїцька м. Золотоноша, Черкаської області, повторно, діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, з кишень потерпілого ОСОБА_5 , відкрито заволодів портативною батареєю марки «Xiaomi МІ powerbank 10 0002S» вартістю, згідно висновку експерта № 10-000754 від 30.07.2019, 497 гривень та грошовими коштами в сумі 70 гривень, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 567 гривень.
ОСОБА_10 повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , 30.01.2020 близько 17 години, перебуваючи за адресою: Черкаська область, місто Золотоноша, вулиця Нова, неподалік Золотоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , яке виразилося у нанесенні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 близько двох ударів руками по обличчю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 кожним, внаслідок чого спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна, синців обличчя, які згідно висновку експерта № 05-8-01/24/59 від 19.03.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень, відкрито заволодів цифровим фотоапаратом марки «Nikon» D5100 18-55 VR вартістю, згідно висновку експерта № 10/188 від 06.02.2020, 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) гривень, завдавши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) гривень.
ОСОБА_10 , за попередньою змовою із ОСОБА_11 , 22.05.2020 близько 10 год. 00 хв. проникли на огороджену та зачинену територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 повторно, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, переслідуючи корисливий мотив, таємно, скориставшись відсутністю власника - ОСОБА_7 , шляхом відкриття вхідних дверей проникли до житлового будинку, звідки здійснили крадіжку 6 (шести) чавунних батарей по сім секцій кожна, вартість яких згідно висновку експерта № 10/973 від 24.06.2020 станом на 22.05.2020 могла становити 2142 гривні, які в подальшому здали до пункту прийому металобрухту ПП «Кодинець», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , які належать потерпілій ОСОБА_7 , спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 2142 гривні.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_10 за: ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше володіння особи, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_11 , 30.01.2020 близько 17 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10 , діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , яке виразилося у нанесенні ОСОБА_11 та ОСОБА_10 близько двох ударів руками по обличчю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 кожним, внаслідок чого спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна, синців обличчя, які згідно висновку експерта № 05-8-01/24/59 від 19.03.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень, відкрито заволодів цифровим фотоапаратом марки «Nikon» D5100 18-55 VR вартістю, згідно висновку експерта № 10/188 від 06.02.2020, 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) гривень, завдавши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) гривень.
Він, повторно, враховуючи, що ним вчинено 30.01.2020 кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, 22.05.2020 близько 10 год. 00 хв. за попередньою змовою із ОСОБА_10 , проникли на огороджену та зачинену територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 повторно, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, переслідуючи корисливий мотив, таємно, скориставшись відсутністю власника - ОСОБА_7 , шляхом відкриття вхідних дверей проникли до житлового будинку, звідки здійснили крадіжку 6 (шести) чавунних батарей по сім секцій кожна, вартість яких згідно висновку експерта № 10/973 від 24.06.2020 станом на 22.05.2020 могла становити 2142 гривні, які в подальшому здали до пункту прийому металобрухту ПП «Кодинець», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , які належить потерпілій ОСОБА_7 , спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 2 142 гривні.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше володіння особи, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 по епізоду щодо потерпілого ОСОБА_5 вину визнав повністю та вказав, що 14.07.2019 р. вони йшли по вулиці в м. Золотоноша, він підійшов до потерпілого, бо переплутав із знайомим, який йому був винен кошти. Вивернув у потерпілого кишені, знайшов телефон, павербанк. Чи були кошти - не пам'ятає. Потім повернув потерпілому телефон. Шкода потерпілому була відшкодована. По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_6 вину визнав частково та пояснив, що 30.01.2020р. він сидів вдома, потім його набрав ОСОБА_11 , зайшов до нього і вони пішли щось купити. Біля п'ятої школи до нього набрала сестра, і він йшов позаду Зими, балакаючи з сестрою. Потім побачив, що ОСОБА_18 йде вже не сам, а потім взагалі десь зник. Він чекав ОСОБА_18 біля магазину. ОСОБА_18 підійшов з фотоапаратом і сказав, що це йому віддали. Потім спитав, чи є в Озірського паспорт і вони пішли в ломбард. Оскільки в нього не було паспорту, то він зателефонував брату. В ломбарді не прийняли фотоапарат, тому вони продали його хлопцю, який там сидів. У ломбарді вони були втрьох - він, брат ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Фотоапарат свідок придбав у ОСОБА_11 і в нього ж були гроші за фотоапарат. Обвинувачений зазначив, що вину визнає лише в частині того, що він ходив з ОСОБА_21 в ломбард. Вказав, що не пам'ятає чи вживав того дня алкоголь, тілесні ушкодження він потерпілому не наносив і не тримав його. Він взагалі не знав, що фотоапарат був крадений. По епізоду щодо викрадення батарей обвинувачений вину визнав частково та пояснив, що за день до цього вони приходили в цей ОСОБА_22 , попросили підзарядити телефон, гуляли, проводили час. Туди їх привели ОСОБА_23 і ОСОБА_24 . Зазначив, що в тому дворі він був кілька разів і два рази в хаті, їх туди запрошував ОСОБА_25 . Мова йшла за батареї, ОСОБА_26 поцікавився у Стасіка, що з ними, останній сказав, що їх хочуть здати. Стасік сказав, що вони можуть здати їх , а гроші поділити. Наступного дня він попросив брата допомогти, вони викликали таксі, приїхали в будинок, вийшли коло двору, і поки водій їздив розвернутись - винесли батареї, погрузили їх в причіп і повезли, щоб здати на прийомному пункті, де їх і затримали. Обвинувачений вказав, що він не знав, що вони крали чуже майно, гадав, що ОСОБА_27 є власником будинку і дозволив їх забрати. На запитання учасників провадження обвинувачений вказав, що ОСОБА_23 зазначав, що він дивиться за хатою і розпоряджається батареями. Наступного дня вони прийшли до будинку без ОСОБА_27 , хто відкривав хвіртку - він не пам'ятає, двері в хату були відчинені, замок на дверях наче був врізний. Обвинувачений бачив у свідка ключі від будинку і останній сказав, що наступного дня його не буде і він залишить двері відкритими. Зазначав, що батареї з хати в причіп виносили втрьох і вигружали на пункті прийому теж втрьох, хто викликав таксі - не пам'ятає. Він також не пам'ятає, хто телефонував до брата ОСОБА_28 , але просили, щоб він допоміг вантажити батареї. Просили ОСОБА_28 допомогти носити батареї, але за це нічого йому не пропонували, не обіцяли і не давали. Проти цивільного позову повністю заперечував.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 по факту грабежу вину визнав повністю та пояснив, що 30.01.2020р. увечері він йшов додому. Зайшов до ОСОБА_29 , потім вони вийшли і пішли в магазин. ОСОБА_29 хтось зателефонував і він відстав. Біля 5 школи він побачив хлопця, який щось фотографував. Подумав, що може його фотографує, тому підійшов до хлопця і запитав, що він фотографує. Хлопець почав огризатись, а потім йти. Він йшов з ним поруч. Коли пройшли майстерню, то ОСОБА_30 взяв потерпілого під руку і біля котельні зняв фотоапарат і пішов далі. Біля магазину побачив ОСОБА_31 , який спитав, де він був, на що він відповів, що зустрів знайомого, який йому гроші був винен і він за борги віддав фотоапарат. Він запропонував здати фотоапарат, але у ОСОБА_29 не було паспорта. Тоді він зателефонував ОСОБА_28 , щоб він прийшов з паспортом, але в ломбарді фотоапарат не прийняли, тому він запропонував купити його ОСОБА_32 (свідку), який був там. ОСОБА_32 скинув гроші на картку ОСОБА_28 , останній зняв їх і віддав йому. На запитання учасників провадження обвинувачений пояснив, що того дня він вживав алкогольне пиво. Вказав, що ОСОБА_26 йшов позаду нього, спорився по телефону, а потерпілий стояв біля 5 школи, біля алейки. Потерпілого він не бив. Вказав, що потерпілий хотів телефон віддати, але він забрав тільки фотоапарат. За фотоапарат отримав десь 1500 грн, які витратив сам. По епізоду крадіжки батарей обвинувачений ОСОБА_11 пояснив, що навесні 2020 року, день не пам'ятає, зустрілись зі ОСОБА_33 , гуляли біля його двору. У них розрядився телефон і вони попросили його зарядити. Стас сказав, що є хата і вони пішли туди, в нього була зарядка. Вони сиділи в будинку, грали в карти, палили. Тоді зайшла мова про батареї. Стас сказав, що руки не доходять здати батареї, запропонував їм це зробити, а гроші поділити на трьох. Наступного дня вони знайшли номер таксі в «Лівобережці», попросили ОСОБА_28 , щоб допоміг, приїхали, забрали батареї. Поїхали в пункт прийому і їх там затримали. На запитання учасників провадження обвинувачений пояснив, що з ОСОБА_34 знайомі давно, але йому не було відомо, що ОСОБА_23 не власник будинку. Вказав, що вони до цього вже були в будинку за 4-5 місяців десь 3 рази і один із них без Стаса. Вказав, що мабуть він відкривав хвірку, в якій гачок був накинутий, двері в будинок були привідчинені, чи був там замок - він не пам'ятає. Зазначав, що батареї знаходились при вході під стінкою. Проти цивільного позову повністю заперечував.
По факту вчинення ОСОБА_10 грабежу відносно ОСОБА_5 встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, зокрема:
- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні пояснив, що 14.07.2019р. приблизно о 20 годині він відпочивав у знайомої дівчини ОСОБА_35 . Приблизно о 23-50 вони з товаришем йшли додому, біля зупинки побачили знайомого ОСОБА_36 , привітались з ним і пішли далі. Пізніше до них підійшли двоє молодиків і почали чіплятись. Його товариша - ОСОБА_37 вдарили і він відстав і стояв у кінці вулиці. ОСОБА_29 (обвинувачений) сказав потерпілому вивертати кишені і давати гроші. Потім він сам почав лазити по кишенях і знайшов телефон, павербанк і гроші. Другий хлопець стояв і нічого не робив. Потім ще підійшли хлопці, ОСОБА_38 сказав ОСОБА_39 , що вже треба йти, останній віддав потерпілому телефон і вони пішли. Потім товариш потерпілого зателефонував ОСОБА_40 , вона повідомила про інцидент своєму батькові, а вони зателефонували потім в поліцію. Вказав, що претензій до обвинуваченого не має, шкода відшкодована.
- показаннями законного представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_41 , яка суду пояснила, що їй зателефонував онук і сказав, щоб вона не переживала, бо вони зараз приїдуть з поліцією. Коли вони приїхали, то слідча їй розповіла про те, що трапилось. Потім онук ходив давати покази слідчій;
- витягом з ЄРДР;
- даними рапорта № 5067 від 15.07.2019:
- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.07.2019;
- даними протоколу огляду місця події від 15.07.2019 з фото таблицею;
- даними постанови про залучення законного представника від 17.07.2019;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.07.2019 з довідкою;
- даними висновку експерта № 10-000754 від 30.07.2019 з супровідним листом та довідкою вартості;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 27.07.2019 з диском;
- даними протоколу перегляду відеозапису від 09.09.2019;
- даними постанови про визнання речових доказів від 09.09.2019;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 27.07.2019 з диском;
- даними протоколу перегляду відеозапису від 09.09.2019;
- даними постанови про визнання речових доказів від 09.09.2019;
- даними рапорту від 06.09.2019;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 07.09.2019 з диском;
- даними протоколу перегляду відеозапису від 09.09.2019;
- даними постанови про визнання речових доказів від 09.09.2019;
- даними постанови про зміну правової кваліфікації від 19.09.2019;
- даними ухвали від 23.10.2019;
По факту вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 грабежу відносно ОСОБА_6 встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, зокрема:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що в січні 2020 року близько 17-ї години він йшов з міста на 5 школу і там сфотографував гарний захід сонця. Коли йшов додому в сторону вулиці Нової, то його зустріли 2 незнайомих хлопця, які йому щось сказали, але він не зрозумів, що саме і пішов далі. Потім він побачив, що до нього біжуть ці хлопці, злякався і сам побіг. Вони його наздогнали, взяли під руки, почали тягнути до будки і бити, забрали портфель і пішли. Били його по черзі в обличчя (перший удар) і в живіт, але хто куди бив - він не пам'ятає. Хто саме забрав портфель - він теж не пам'ятає. Фотоапарат був повернутий працівниками поліції. В той же день він звертався за медичною допомогою. У нього були синці на обличчі. Вказав, що ці хлопці у нього не просили пробачення і не відшкодували йому моральну шкоду;
- показаннями законного представника потерпілого ОСОБА_42 - ОСОБА_43 , який суду пояснив, що 30.01.2020р. він йшов з роботи по вулиці Полатайла в м. Золотоноша. Зателефонував сину, але він не відповідав. Дружина подзвонила і сказала, що син у неї в школі. Коли він туди прийшов, його син був біля школи-інтернату - був збуджений, з синцями під очима і на носі. Син розповів, що йшов назад з танців і зайшов сфотографувати в 5 школі захід, зустрів двох хлопців. Потім пішов, але хлопці його наздогнали, почали забирати рюкзак, він пручався, тоді вони його затягнули, побили, забрали рюкзак і втекли, а він пішов до матері в школу - інтернат. Представник вказав, що після того, як він побачив сина, то зателефонував до поліції. Години через півтори поліція вже знайшла фотоапарат, ці особи почали вже його здавати в ломбард. Зазначив, що вони в той же день звернулись за медичною допомогою. Він водив сина до судово-медичного експерта і зняли побої. Вказаний фотоапарат він сину придбав за 7000 грн. Цивільний позов вони вирішили не заявляти. У заяві про подальший розгляд без його участі потерпілий просив визначити обвинуваченим міру покарання, пов'язану з позбавленням волі;
- показаннями свідка ОСОБА_44 , який суду пояснив, що 30.01.2020р. близько 18-ї години він повертався з роботи, зайшов у ломбард «Благо», придбав ноутбук. Потім туди зайшли ОСОБА_45 та ОСОБА_46 , хотіли здати фотоапарат, але в них його не прийняли, оскільки не було зарядного пристрою. Тоді він у них придбав вказаний фотоапарат, скинув на картку, номер якої дав ОСОБА_47 , 1500 грн. Наступного дня від знайомого дізнався, що фотоапарат крадений, тому пішов і віддав його черговому в поліції. Свідок вказав, що він місцевий і знає хлопців з дитинства.
- показаннями свідка ОСОБА_48 , який суду пояснив, що він працює в Ломбарді по вул. Новоселівська, 2 в м. Золотоноша. Одного вечора взимку до нього прийшли троє хлопців з фотоапаратом, але він його не прийняв, бо не було зарядки до нього. Хто конкретно хотів здати фотоапарат - він не пам'ятає;
- витягом з ЄРДР;
- даними рапорту № 756 від 30.01.2020;
- даними протоколу огляду місця події від 30.01.2020;
- даними постанови про залучення законного представника від 30.01.2020;
- заявою про залучення до провадження як потерпілого від 30.01.2020;
- заявою ОСОБА_44 від 02.02.2020;
- даними протоколу огляду предмету від 02.02.2020 з фототаблицею;
- даними постанови про визнання речових доказів від 02.02.2020;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з довідкою від 02.02.2020;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з довідкою від 02.02.2020;
- даними висновку експерта № 10-000188 від 06.02.2020 з довідкою вартості та супровідним листом;
- розпискою ОСОБА_8 ;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з довідкою від 05.02.2020;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з довідкою від 05.02.2020;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з довідкою від 05.02.2020;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з довідкою від 05.02.2020;
- дорученням № 1 від 04.02.2020;
- листом № 997/65/01-2020 від 04.02.2020;
- листом № 751 від 06.02.2020;
- даними протоколу перегляду відеозапису від 06.02.2020;
- даними протоколу огляду предмету від 06.02.2020;
- диском із відеозаписом з камери відеоспостереження у приміщенні ломбарду «Благо» м. Золотоноша;
- даними постанови про визнання речових доказів від 06.02.2020;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 16.03.2020 з відеозаписом на диску;
- даними протоколу перегляду відеозапису від 17.03.2020;
- даними протоколу огляду предмету від 17.03.2020;
- даними постанови про визнання речових доказів від 17.03.2020;
- даними висновку експерта № 05-8-01/24/59 від 19.03.2020.
По факту вчинення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 крадіжки батарей встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, зокрема:
- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що у травні місяці 2020 року відбулась крадіжка у домоволодінні, яке було зачинене та огороджене. Були винесені батареї, автоматика до котла і насоса теж були викрадені, пошкоджені двері і поламаний замок. Але було завдано збитків більше, щоб відновити все. Про крадіжку їй повідомила сусідка ОСОБА_49 , сказала, що в будинку виламані батареї, які лежали на підлозі. 21.05.2020 р. вона відчинила двері і побачила, що в прихожій складені 6 батарей, викликала поліцію, хтось з поліцейських просив залишити відкритими двері, вона так і вчинила. Наступного дня батарей вже не було. Потерпіла зазначала, що будинок по АДРЕСА_4 був дарований її дочці, яка проживає в Польщі, але в будинку зареєстрована вона і її син. Вона в будинку постійно не проживала, але там знаходились її речі і вона там робила ремонтні роботи та дивилась за будинком. Крім неї доступу в будинок ніхто не мав. Стас, племінник її сусідів, був вхожий на територію домоволодіння. Вказала, що шкода не відшкодована і ніхто не вибачився. Їй була завдана моральна шкода, оскільки вони трохи з чоловіком не розлучились через цей випадок. Цивільний позов підтримала та просила задовольнити;
- показаннями свідка ОСОБА_50 , який суду пояснив, що в травні місяці 2020 року приблизно о 09 годині йому на мобільний телефон зателефонували хлопці, сказали, що потрібно перевезти залізо. У нього є автомобіль ВАЗ 21099 з причепом і він підтаксовує. Він під'їхав до них, забрав біля п'ятої школи і вони поїхали в Згарі. Коли приїхали, він поїхав розвернутись в полі, а коли під'їхав до них, то вони вже винесли з будинку батареї чавунні. Завантажували ці батареї вони втрьох. Він питав хлопців чи це не кримінал, на що вони сказали, що це старі батареї. Скільки там було батарей він не бачив, оскільки не виходив з машини. Потім він відвіз їх на пункт прийому, де вони здали батареї, а вже на виїзді з бази автомобіль був зупинений працівниками поліції. Також свідок зазначив, що хлопці відкрили хвіртку і зайшли. Чи ламали вони двері - він не бачив;
- показаннями свідка ОСОБА_51 , який суду пояснив, що він працює на прийомці металу по АДРЕСА_5 . У 2020 році навесні приїхали троє хлопців з водієм на вишневій автівці (дев'яносто дев'ята модель) з причепом, там були батареї білого кольору, скільки штук - не пам'ятає. Вказані батареї хлопці згрузили, він їх прийняв і розрахувався з ними. Яка була вага батарей та яку суму коштів вручив - не пам'ятає. Після від'їзду хлопців одразу приїхали працівники поліції;
- показаннями свідка ОСОБА_52 , який в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченими ОСОБА_53 та ОСОБА_54 він познайомився у 2020 році. ОСОБА_45 та ОСОБА_30 прийшли до нього, щоб він покликав ОСОБА_55 - він покликав. Вони сказали ОСОБА_56 , що треба зарядку знайти і пішли в двір по АДРЕСА_4 . Коли прийшли, то пішли в сарай, ждали там, поки ОСОБА_57 принесе зарядку і гроші. Коли прийшов ОСОБА_57 , принісши з собою зарядку та гроші, які ніби ОСОБА_29 віддав, то вони всі разом пішли в магазин «Дім», взяли пиво, повернулись в сарай, щоб сидіти там далі. Гуляли вони на території домоволодіння десь дві години. Потім він пішов, там залишались ОСОБА_58 , і ОСОБА_26 з ОСОБА_54 . Він нічого не сказав хлопцям, бо гадав, що ОСОБА_24 з ними вийде. Вказав, що коли він був там, то будинок був закритий. Наступного дня він зустрів ОСОБА_59 , який сказав, що пішов з подвір'я, бо його покликала мама, а хлопці залишились. На запитання учасників провадження свідок пояснив, що власник будинку його близький друг і дозволяв свідку заходити в двір, але будинок при цьому був закритий. В будинку вони з обвинуваченими ніколи не були, а перебували лише на подвір'ї. Своїх речей в цьому будинку він не зберігав. У будинку лише бував з другом ОСОБА_60 , який є власником будинку, тоді ж бачив там батареї, які були прикручені, оскільки там був зроблений ремонт. Зазначив, що не повідомляв обвинувачених, що в будинку знаходяться батареї і не давав дозволу на те, щоб вони брали батареї. Про крадіжку він дізнався, коли поліцію побачив на вулиці і спитав, що сталось. Від ОСОБА_61 дізнався, що викрали батареї. Також свідок зазначав, що не говорив обвинуваченим, що в нього є ключі від хати, оскільки в нього на той момент не було ключів від вказаного будинку. Він не пропонував хлопцям забрати батареї і в нього не розпитували, які в будинку є речі. Коли перебував на подвір'ї з ОСОБА_26 та ОСОБА_54 , то двері не були пошкоджені, було видно, що вони закриті;
- рапортом № 3794 від 22.05.2020;
- рапортом № 3754 від 21.05.2020;
- рапортом № 3798 від 22.05.2020;
- заявою ОСОБА_7 ;
- даними протоколу огляду місця події від 21.05.2020 з фото таблицею;
- копією договору дарування будинку;
- копією свідоцтва про шлюб;
- копією свідоцтва про народження;
- даними протоколу огляду місця події від 22.05.2020 з фото таблицею;
- заявою ОСОБА_62 на 1 арк.;
- даними протоколу огляду місця події від 22.05.2020 з фото таблицею;
- даними протоколів затримання від 22.05.2020 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- розпискою ОСОБА_51 ;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_11 за фотознімками від 23.05.2020 з довідкою;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_10 за фотознімками від 23.05.2020 з довідкою;
- даними ухвали від 24.04.2020;
- даними ухвали від 24.04.2020;
- листом ФОП ОСОБА_63 ;
- диском з відеозаписом камер відеоспостереження пункту прийому металобрухту ПП ОСОБА_64 ;
- даними висновку експерта № 10-000973 від 24.06.2020 з довідкою вартості та супровідним листом;
- даними протоколу слідчого експерименту від 18.06.2020 з фото таблицею та відеозаписом;
- даними протоколу слідчого експерименту від 18.06.2020 з відеозаписом;
- даними протоколу слідчого експерименту від 19.06.2020 з відеозаписом;
- даними протоколу слідчого експерименту від 22.06.2020 з відеозаписом;
- заявою ОСОБА_62 ;
- даними протоколу слідчого експерименту від 25.06.2020 з відеозаписом;
- дві грошові купюри номіналом 500 гривень у спеціальному пакеті МВС 7074192;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2020 з довідкою;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2020 з довідкою;
- даними постанови про визнання речових доказів від 25.06.2020;
- даними постанови про визнання речових доказів від 25.06.2020;
- розпискою ОСОБА_65 від 26.06.2020;
- розпискою ОСОБА_7 ;
- даними протоколу слідчого експерименту від 27.06.2020;
- даними протоколу слідчого експерименту від 27.06.2020;
- диском із відеозаписом проведення слідчих експериментів із свідками ОСОБА_52 та ОСОБА_55 ;
- даними постанови про визнання речових доказів від 27.06.2020;
- протоколами надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.06.2020 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- повідомленням сторони захисту.
Прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_55 , однак на його допиті наполягали захисники. Після неодноразових викликів свідка в судові засідання захисником ОСОБА_15 було повідомлено про незадовільний стан здоров'я вказаного свідка і захисники відмовились в подальшому від його допиту.
Проаналізувавши всі зібрані по справі докази, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.ч.1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Щодо доводів сторони захисту що по факту грабежу відносно потерпілого ОСОБА_6 , відсутня співучасть суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкта злочину, його характеру місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи. Це, наприклад, обмін жестами, мімікою, певними рухами, внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 710/439/17 (провадження № 51-1809км19).
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, зокрема з показань ОСОБА_6 він сприймав дії обвинувачених, як такі, що діють разом. Після вчинення злочину ОСОБА_10 разом із ОСОБА_11 покинули місце події та разом пішли здавати фотоапарат у ломбард.
Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_10 щодо часткового визнання вини по епізоду грабежу відносно потерпілого ОСОБА_6 та вважає їх такими, що спрямовані на зменшення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Такі показання обвинуваченого спростовуються наведеними вище та безпосередньо дослідженими судом, у своїй сукупності, доказами щодо обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які суд не піддає сумніву, оскільки вони не суперечать один одному, в цілому узгоджуються між собою та є належними і допустимими.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність такої кваліфікуючої ознаки як проникнення при вчиненні крадіжки суд зазначає наступне.
При здійсненні правової оцінки факту проникнення необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягають встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.
Для з'ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) у приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.
При цьому обов'язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно.
У вказаному кримінальному провадженні встановлено наявність перешкод для потрапляння особи на територію, а саме відсутність вільного доступу на таку територію.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 630/731/17 (провадження № 51-9865км18).
Судом установлено, що обвинувачені не мали вільного доступу до будинку, оскільки обвинувачені могли проникнути до будинку лише через подвір'я, яке є огородженим і хвіртка була зачинена та двоє дверей.
Відносно доводів захисників про те, що ОСОБА_7 не являється належною потерпілою особою, оскільки не являється власником будинковолодіння, суд зазначає таке. ОСОБА_7 на правових підставах фактично користувалась будинковолодінням, з якого було вчинено крадіжку, була залучена органом досудового розслідування в якості потерпілої особи, на стадії досудового розслідування жодних заперечень не надходило і на спростування даного факту жодних доказів надано не було.
Інші зауваження сторони захисту по доказах не є суттєвими та не впливають на належність та допустимість доказів.
Щодо кваліфікації органом досудового розслідування дій ОСОБА_12 за ч.3 ст.185 КК України суд зазначає наступне.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_47 22.05.2020 близько 10 год. 00 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , проникли на огороджену та зачинену територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 повторно, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, переслідуючи корисливий мотив, таємно, скориставшись відсутністю власника - ОСОБА_7 , шляхом відкриття вхідних дверей проникли до житлового будинку, звідки здійснили крадіжку 6 (шести) чавунних батарей по сім секцій кожна, вартість яких згідно висновку експерта № 10/973 від 24.06.2020 станом на 22.05.2020 могла становити 2142 гривні, які в подальшому здали до пункту прийому металобрухту ПП «Кодинець», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , які належить потерпілій ОСОБА_7 , спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 2142 гривні.
Вказані дії ОСОБА_12 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше володіння особи, за попередньою змовою групою осіб.
Висновки сторони обвинувачення про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні інкримінуємих йому кримінальних правопорушеннях ґрунтуються на показаннях потерпілої, свідків, документах, протоколах слідчих дій, висновках експертиз зокрема:
- рапортом № 3794 від 22.05.2020;
- рапортом № 3754 від 21.05.2020;
- рапортом № 3798 від 22.05.2020;
- заявою ОСОБА_7 ;
- даними протоколу огляду місця події від 21.05.2020 з фото таблицею;
- копією договору дарування будинку;
- копією свідоцтва про шлюб;
- копією свідоцтва про народження;
- даними протоколу огляду місця події від 22.05.2020 з фото таблицею;
- заявою ОСОБА_62 на 1 арк.;
- даними протоколу огляду місця події від 22.05.2020 з фото таблицею;
- даними протоколів затримання від 22.05.2020;
- розпискою ОСОБА_51 ;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2020 з довідкою;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2020 з довідкою;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2020 з довідкою;
- даними постанови про уточнення анкетних даних від 23.05.2020;
- даними ухвали від 24.04.2020;
- даними ухвали від 24.04.2020;
- даними ухвали від 24.04.2020;
- листом ФОП ОСОБА_63 ;
- диском з відеозаписом камер відеоспостереження пункту прийому металобрухту ПП ОСОБА_64 ;
- даними висновку експерта № 10-000973 від 24.06.2020 з довідкою вартості та супровідним листом;
- даними протоколу слідчого експерименту від 18.06.2020 з фото таблицею та відеозаписом;
- даними протоколу слідчого експерименту від 18.06.2020 з відеозаписом;
- даними протоколу слідчого експерименту від 19.06.2020 з відеозаписом;
- даними протоколу слідчого експерименту від 22.06.2020 з відеозаписом;
- заявою ОСОБА_62 ;
- даними протоколу слідчого експерименту від 25.06.2020 з відеозаписом;
- дві грошові купюри номіналом 500 гривень у спеціальному пакеті МВС 7074192;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2020 з довідкою;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2020 з довідкою;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2020 з довідкою;
- даними постанови про визнання речових доказів від 25.06.2020;
- даними постанови про визнання речових доказів від 25.06.2020;
- розпискою ОСОБА_65 від 26.06.2020;
- розпискою ОСОБА_7 ;
- даними протоколу слідчого експерименту від 27.06.2020;
- даними протоколу слідчого експерименту від 27.06.2020;
- диском із відеозаписом проведення слідчих експериментів із свідками ОСОБА_52 та ОСОБА_55 ;
- даними постанови про визнання речових доказів від 27.06.2020;
- протоколами надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.06.2020;
- повідомленням сторони захисту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вину не визнав та пояснив, що йому 22.05.2020 року зранку зателефонували хлопці, попросили завантажити батареї. Він прийшов до ОСОБА_29 додому і звідти хлопці викликали таксі, приїхали, завантажили в таксі і поїхали. Зазначив, що хлопці сказали, що це батареї знайомого і він попросив їх здати, а його попросили їх перенести, бо вони важкі. Гроші за здані батареї отримав ОСОБА_29 . Проти цивільного позову повністю заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та положень ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України та рішення Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
За змістом ст. 84 КПК України докази в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
При оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», яке повинно випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Для наявності суб'єктивної сторони таємного викрадення чужого майна має бути встановлено, що особа діяла з прямим умислом, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, на яку він не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду.
Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого або очевидців, за відсутності сторонніх осіб. Обов'язковою ознакою крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому, або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він порушує право громадян на власність та полягає у протиправному безоплатному вилученні чужого майна і оберненні його на користь винної особи, що завдає шкоди власникові.
При цьому, під безоплатністю розуміється вилучення майна на користь винного без еквівалентної заміни, тобто без рівноцінного відшкодування вилучених матеріальних цінностей іншим майном, грошовими коштами або людською працею.
Корисливий мотив, як обов'язкова ознака, при вчинені злочинів проти власності полягає в прагненні винного протиправно обернути чуже майно на свою користь.
Таким чином, із суб'єктивної сторони таємне викрадення чужого майна полягає в наявності лише прямого умислу, де винна особа усвідомлює, що протиправно безоплатно вилучає чуже майно і обертає його на свою користь, чим завдає шкоди власникові.
Стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які в своїй сукупності не доводили б поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_12 обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення - корисливого мотиву (тобто бажання збагатитися за рахунок майна потерпілого), оскільки він мав на меті допомогти своєму знайомому ОСОБА_11 та братові ОСОБА_10 . Стороною обвинувачення не доведено суду поза розумним сумнівом, що умисел ОСОБА_12 був спрямований саме на вчинення крадіжки, а не на надання допомоги.
Так, з показань ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що вони просили ОСОБА_12 допомогти завантажити та розвантажити батареї, при цьому жодних домовленостей за винагороду не було. Дослідженими доказами доводиться вчинення обвинуваченим ОСОБА_12 дій, які формально указують на об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, між тим, доведення об'єктивної сторони злочину без доведення її суб'єктивної сторони не дає підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності за діяння, передбачене відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК. Досліджені судом протоколи огляду місця події та протоколи проведення слідчого експерименту лише підтверджують присутність на місці події ОСОБА_12 , чого він і не заперечує. Інші ж докази по справі не доводять, що ОСОБА_12 мав умисел на вчинення крадіжки та корисливий мотив, а свідчать лише про факт вилучення майна потерпілої, а також про вартість цього майна.
Стороною обвинувачення не надано суду будь-яких достатніх і достовірних доказів, які свідчили б про момент виникнення попередньої змови між обвинуваченими (тобто до початку крадіжки) про спільне її виконання, єдиного умислу на вчинення цього злочину, а також доказів, що ОСОБА_12 , який за його ж словами виконував прохання перевезти батареї, знав про вчинення крадіжки чужого майна.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 12 травня 2021 року у справі №335/13793/19 (реєстраційний № рішення 96856693).
Вимогами ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Суд вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_12 , яке ставиться йому у провину, є склад кримінальних правопорушень, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_12 належить виправдати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, згідно з яким виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Судом було досліджено дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який за місцем проживання характеризується посередньо, на «Д»-обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої дитини; вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_10 суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив злочини повторно, за попередньою змовою групою осіб, не одружений, не працюючий, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а також позицію потерпілих, які вважають, що подальше виправлення обвинуваченого неможливе без позбавлення волі.
Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, дані про особу ОСОБА_10 , суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Судом було досліджено дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_11 , який за місцем проживання характеризується негативно, на «Д»-обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої дитини, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_11 суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив злочини за попередньою змовою групою осіб в стані алкогольного сп'яніння, не одружений, не працюючий, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а також позицію потерпілих, які вважають, що подальше виправлення обвинуваченого неможливе без позбавлення волі.
Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, дані про особу ОСОБА_11 , суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Потерпілою ОСОБА_7 подано цивільний позов до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 34357,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас за змістом ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Згідно з висунутим обвинуваченням, яке визнане судом частково доведеним, у потерпілої ОСОБА_7 викрадено майно, чим завдано майнову шкоду у розмірі 2142 гривні. Вказане майно потерпілій повернуте не було.
Разом із цим, у своєму позові потерпіла зазначає, що в неї в будинку було повністю демонтовано систему опалення, хоча в судовому засіданні встановлено і зафіксовано в обвинувальному акті факт крадіжки лише 6 батарей, отже вимоги про відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У відповідності до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи конкретні обставини справи та майновий стан сторін, оскільки потерпіла ОСОБА_7 у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї зазнала моральних страждань, беручи до уваги вимоги розумності і справедливості, суд оцінює нанесену потерпілій ОСОБА_7 моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, у розмірі 2000,00 гривень.
Вказані матеріальні збитки та моральна шкода підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Підтверджені документально процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення експертизи, що становлять 5826,24 грн. підлягають стягненню, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 368-374, 376, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_12 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України та виправдати в зв'язку з недоведенням в його діях складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбуття покарання відраховувати з моменту затримання - з 22 травня 2020 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16.10.2018 р. у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання відраховувати з моменту затримання - з 22 травня 2020 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_10 628,04 грн. процесуальних витрат на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 5198,20 грн. процесуальних витрат на користь держави.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 матеріальні збитки в розмірі 2142,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., а всього 4142,00 грн.
Речові докази по справі:
1) шість чавунних батарей по 7 секцій кожна, переданих на зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_51 - залишити у розпорядженні власника;
2) вісім слідів папілярних узорів, слід структури матеріалу, рукавички, пристрій для куріння, які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити;
3) диск CD-RW з відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_50 , диск CD-RW з відеозаписом з камер відео спостереження на пункті прийому металобрухту ПП ОСОБА_64 , а саме здачі батарей підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , диск CD-RW з відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_12 , диск DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 , диск DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_11 , диск CD-RW з відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_51 , диск DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту за участю неповнолітніх свідків ОСОБА_52 та ОСОБА_55 , CD-RW диск (унікальний номер «HLD648 WA27023885A5») з відеозаписами з камери відеоспостереження приміщення ломбарду «Благо» м. Золотоноша, DVD+R диск (унікальний номер «PSP6B2XD12061235») з відеозаписом слідчого експерименту по вул. Баха м. Золотоноша за участю потерпілого ОСОБА_6 , DVD-R диск № PSP330WD17201210 з відеозаписом проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_66 , 27.08.2019 за адресою: АДРЕСА_7 , DVD-R диск № PSP330WD17201214 з відеозаписом проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_67 , 27.08.2019 за адресою: АДРЕСА_7 , DVD-R диск № MFP6B2WA25004014 з відеозаписом проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_5 , 07.09.2019 за адресою: АДРЕСА_8 , які приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
4) фотоапарат марки «NIKON D5100» з індивідуальним номером « НОМЕР_4 », який передано на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_8 - залишити в розпорядженні власника.
Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1