Справа № 368/972/21 Провадження №2/694/144/22
22.02.2022 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
10.01.2022 року з Кагарлицького районного суду Київської області до Звенигородського районного суду Черкаської області на підставі ухвали судді Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В.І. надійшли матеріали позовної заяви АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, для розгляду за підсудністю, оскільки місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 є с.Ризине, Звенигородського району Черкаської області.
В позовній заяві позивачем вказано адресу реєстрації АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи наявний запит судді Кириченко В.І. до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області відповідача.
Згідно повідомлення відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою с. Ризине Звенигородського району Черкаської області.
12.01.2022 року Звенигородським районним судом Черкаської області було направлено запит до реєстраційного органу Ризинської сільської ради про реєстрацію відповідача ОСОБА_1
25.01.2022 року на адресу Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла відповідь з Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області Ризинського старостинського округу з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_1 на території с.Ризине, Звенигородського району Черкаської області не зареєстрована та не проживає.
27.01.2022 року до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України Черкаської області направлено запит про реєстрацію відповідача ОСОБА_1 в Черкаській області.
16.02.2022 року на адресу Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла відповідь з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України Черкаської області з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_1 на території Черкаської області не зареєстрована.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 9 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до ч. 10 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 тому відкриття провадження повинно здійснюватись за останнім відомим місцем реєстрації, а саме Кагарлицьким районним судом Київської області.
Кагарлицьким районним судом Київської областібез врахування вищевказаних положень законодавства було направлено справу до Звенигородського районного суду Черкаської області.
Суддя враховує, що статтею 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи те, що дана справа направлена Кагарлицьким районним судом Київської областіз порушенням правил, встановлених ст. 31 ЦПК України, повернення справи для вирішення питання про правильне визначення правил підсудності не може вважатися спором про підсудність.
Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Зокрема, підсудність цивільних справ визначається відповідно до ст.ст. 26-32 ЦПК України. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.
Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.
Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.
Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Крім того, згідно ч. 1 ст.378ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Виходячи з наведеного вище, прихожу до висновку, що матеріали позовної зави АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передані до Звенигородського районного суду Черкаської області, з порушенням правил підсудності. Відкриття провадження у справі порушить визначення розгляду справи належним судом, що в свою чергу буде свідчити про розгляд справи некомпетентним судом, а відтак є підставою для скасування рішення суду ухваленого за наслідком розгляду цієї справи, у зв'язку з чим, з метою попередження розгляду справи неповажним судом, оскільки справа непідсудна Звенигородському районному суду Черкаської області, вважаю за необхідне повернути матеріали цивільної справи до Кагарлицького районного суду Київської області.
Керуючись ст.ст.27,28, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя,-
Матеріали цивільної справи за позовом АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути до Кагарлицького районного суду Київської області (місцезнаходження: 09201, м.Кагарлик, вул.Володимира Великого 3, Київської області).
Копію ухвали направити позивачу, для відому.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник провадження, якому ухвала суду не була вручена в день її постановлення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії вказаної ухвали.
Суддя Д.І. Сакун