Справа № 452/4543/21
Провадження № 1-кп/452/115/2022
Іменем України
22 лютого 2022 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі Львівської області кримінальне провадження № 12021142290000505 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Забайкальськ Читинської області, Російської Федерації, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, вдови, маючої на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючої, раніше несудимої,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених
ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , 05.12.2021 року, близько 08 год 10 хвилин, перебуваючи у м. Самборі Львівської області по вул. Володимира Великого, а саме біля під'їзду № 4 будинку № 38, знайшла гаманець коричневого кольору з банківською карткою «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що є офіційним документом, оскільки перебуває у офіційному обігу, має необхідні реквізити банку «ПриватБанку», та посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_6 , не вжила заходів щодо повернення зазначених документів потерпілому та, маючи корисливий мотив, який полягав у подальшому зняттю з банківської картки грошових коштів, привласнила їх собі.
Таким чином, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у привласненні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , 05 грудня 2021 року, близько 08 год. 49 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер свого діяння та його наслідки, підійшла до банкомату «Приват Банк», що за адресою: м. Самбір Львівської області, вул. Завокзальна, 3Ж/1, де зняла грошові кошти в сумі 2000 грн. з пластикової банківської картки «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_6 , та, продовжуючи свій злочинний намір, о 08 год. 50 хвилин, перебуваючи за вищевказаною адресою, у банкоматі ще зняла грошові кошти у сумі 800 грн, чим спричинила ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2800 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1
ст. 185 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних проступків визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному та підтвердила факт заволодіння нею 05.12.2021 року, близько 08 год 10 хвилин, у м. Самборі Львівської області по вул. Володимира Великого, біля під'їзду № 4 будинку № 38, гаманця з банківською карткою «Приватбанк» та посвідченням водія серії НОМЕР_2 , виданим на ім'я ОСОБА_6 . Показала, що вподальшому з банкомату «Приват Банк», що за адресою: м. Самбір Львівської області, вул. Завокзальна, 3Ж/1, зняла грошові кошти в сумі 2000 грн. з пластикової банківської картки «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_6 . За деякий час у цьому ж банкоматі ще зняла грошові кошти у сумі 800 гривень. На даний час відшкодувала потерпілому завдану шкоду.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутності. Претензій до обвинуваченої ОСОБА_4 не має. Майнова шкода йому відшкодована повністю. Просить її суворо не карати.
Учасники судового провадження не оспорювали обставини винуватості ОСОБА_4 у привласненні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивівта таємному викраденні чужого майна (крадіжці), а тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, урахувавши те, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у привласненні нею офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів, а саме:05.12.2021 року, близько 08 год 10 хвилин, у м. Самборі Львівської області по вул. Володимира Великого, біля під'їзду № 4 будинку № 38 гаманця коричневого кольору з банківською карткою «Приватбанк» № НОМЕР_1 та посвідченням водія серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_6 , а тому кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 357 КК України є вірною.
Також суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), а саме:05 грудня 2021 року, близько 08 год 49 хвилин, з «Приват Банку», що за адресою: м. Самбір Львівської області, вул. Завокзальна, 3Ж/1, грошових коштів в сумі 2000 грн, з пластикової банківської картки «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_6 , та 08 год 50 хвилин грошових коштів в сумі 800 грн, а тому кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 185 КК України є вірною.
При призначенні покарання обвинуваченим суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що у відповідності ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня
2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення.
При виборі обвинуваченим заходу примусу і порядку його відбування у відповідності до даної норми разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, суд враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, в тому числі, ст. ст. 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір такого заходу примусу та порядок його відбування, а також форму вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості та наслідків, що настали.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 КК України, суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується по місцю проживання, непрацююча, раніше несудима, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також ураховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 скоїла кримінальні правопорушення, які відповідно до положень ст.12 КК України хоча і відносяться до категорії кримінальних проступків, однак є умисними, при цьому один з кримінальних проступків є корисливим, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, з урахуванням положень ст. 61 КК України, беручи при цьому до уваги дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка не працює, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вдова, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в повному обсязі визнала свою провину, щиро розкаялася за скоєне, активно сприяла розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також суму спричиненої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 185 КК України, майнової шкоди, повне відшкодування останньої, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, із застосуванням вимог ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, відповідно до положень ст. 50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_4 скоїла більше одного кримінального правопорушення, при призначені остаточного покарання суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов у справі не пред'явлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів у справі суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:
-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
У відповідності до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази, які згідно постанови дізнавача сектору дізнання Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області від 06.12.2021 року визнані речовим доказом, а саме:
-картка для виплат «ПриватБанк» з вибитими цифрами НОМЕР_1 ;
-посвідчення водія НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_4 ;
-грошові кошти в сумі 1047 грн - 5 (п'ять) куп'юр номіналом 200 грн; 2 (дві) куп'юри номіналом 20 грн; 1 (одна) куп'юра номіналом - 5 грн; 2 (дві) куп'юри номіналом 1 грн, які згідно розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для ОСОБА_4 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії вироку.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя