Справа №463/1039/22
Провадження №1-кс/463/781/22
22 лютого 2022 року Личаківський районний суду м. Львова
слідчий суддя - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
адвоката - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 від 19 січня 2022 року про закриття кримінального провадження № 62021140010000265 від 02.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 19 січня 2022 року про закриття кримінального провадження № 62021140010000265 від 02.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, просила скасувати зазначену постанову з мотивів та підстав викладених у скарзі.
Скаргу мотивує тим, що першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 62021140010000265 від 02.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, за фактом не неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015140080002541 від 08.09.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 365-2 КК України, яке, на думку заявниці незаконно, 19.02.2021 було закрито. Окрім цього 19.01.2022 слідчм ТУ ДБР винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.365 КК України. Враховуючи наведене вважає вказану постанову незаконною та безпідставною, тому просить її скасувати.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала з підстав наведених у ній, у зв'язку із чим просила скаргу задовольнити.
Слідчий в задоволенні скарги просив відмовити, з підстав наведених у постанові про закриття кримінального провадження, окрім цього слідчий надав до суду матеріали кримінального провадження для огляду та дослідження в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 62021140010000265 від 02.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно дост. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК Українипро закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПКпорядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як вбачається з матеріалів скарги в провадженні старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 перебувало кримінальне провадження № 62021140010000265 від 02.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Постановою слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 19.01.2022 вказане кримінальне провадження було закрито.
Частини 1, 2 ст. 22 КПК України передбачають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження з підстав неправильності та неповноти досудового розслідування, слідчий суддя вважав за необхідне з метою перевірки доводів заявника оглянути матеріали кримінального провадження та надати правову оцінку процесуальним діям слідчого під час проведення досудового розслідування, за наслідками яких була винесена оскаржувана постанова.Так слідчими першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 62021140010000265 від 02.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
18.06.2021(на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова справа № 463/6909/21) внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 від 03.06.2021, згідно якої слідчий СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 та прокурор Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_7 , перебуваючи у змові із нотаріусом п'ятої нотаріальної контори
м. Львова ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_9 , неналежно здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015140080002541 від 08.09.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 365-2 КК України, яке, на думку заявниці незаконно, 19.02.2021 було закрито.
Досліджуючи постанову слідчого від 19.01.2022, судом встановлено, що у ній викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України). Зокрема як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження, з матеріалів кримінального провадження та із заяви ОСОБА_3 допитана в якості потерпілої. Окрім цього в якості свідка допитано прокурора ОСОБА_7 , в якості свідка допитана ОСОБА_8 - нотаріус п'ятої Львівської державної нотаріальної контори. Також, у даному провадженні слідчим допитано в якості свідка ОСОБА_10 - сина ОСОБА_3 , котрий повідомив, що він сам запропонував мамі дати власну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в якості заставного майна для позики грошей. Допитаний слідчим ДБР в якості свідка ОСОБА_6 .
Разом з тим, під час здійснення досудового розслідування допитати в якості свідка ОСОБА_9 не представилось можливим, оскільки остання згідно відомостей системи «Аркан ЦП» перетнула кордон України 16.07.2021 в пункті перетину ОСОБА_11 та з того часу на територію підконтрольну Україні не поверталася.
Враховуючи надані покази вказаних осіб та інші докази слідчий дійшов висновку, що можна вважати, що договір купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 та попередній договір купівлі-продажу не слід вважати удаваними правочинами з метою приховати інший правочин, який був вчинений насправді (договір позики), як вказує ОСОБА_3 , оскільки їх удаваність спростована рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26.11.2012 та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.02.2013, крім цього, вказані відносини по визнанню правочину удаваним вирішуються виключно в цивільному порядку.
Відсутність складу будь-якого кримінального правопорушення при укладенні вищевказаних договорів між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 підтверджують численні рішення судів у цивільних справах, які набрали законної сили, та мають преюдиційне значення для всіх правоохоронних органів. Враховуючи наведене вимоги ст. 110 КПК слідчим дотримано.
Окрім цього слідчим досліджено матеріали кримінального проваження № 12015140080002541 від 08.09.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 365-2 КК України. Згідно яких слідує, що рішеннями судів - апеляційного, Вищого спеціалізованого та інших судових інстанцій вищезазначені договори не розірвані, не визнані неукладеними чи недійсними.
Враховуючи здобуті докази та вищенаведені рішення судів, які набрали законної сили у діях державного нотаріуса П'ятої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 відсутні склади кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 366, ч. 3 ст. 365-2 КК України, як і відсутні в діях ОСОБА_9 склади кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 189 КК України, що встановлено слідчим ОСОБА_6 та на основі чого прийнято єдине законне кінцеве процесуальне рішення у даному провадженні - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України таке закрито. Окрім цього ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 23.03.2021 №465/461/16-к, підтриманою ухвалою колегії Львівського апеляційного суду від 16.04.2021, підтверджено законність закриття кримінального провадження №12015140080002541 від 08.09.2015 за заявами ОСОБА_3 .
Слідчі судді першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, про наявність факту цивільно - правових відносин між учасниками договору, що полягають в укладенні попереднього договору купівлі-продажу квартири від 04.02.2011 та основного договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2011. Оскільки існують цивільно-правові відносини між сторонами попереднього та основного договору, то такі договори були предметом судових розглядів у порядку цивільного судочинства де за рішеннями судів трьох інстанцій , - першої, апеляційної та касаційної, договори не скасовані, а отже мають юридичну силу як правочин, що укладений законно, у тому числі й збоку скаржниці. Твердження скаржниці та її представника - адвоката, що ці договори укладені всупереч її, скаржниці, волі, слідчий суддя відхилив надаючи приюдицію рішенням суду Апеляційної інстанції від 15 травня 2017 року (судова справа № 459/2172/16, судове провадження № 22-ц/783/1173/17). При закритті кримінального провадження були дотримані вимоги ст. 284 КПК України, слідчим враховано вказані вище судові рішення, а відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови, слідчі судді не вбачають.
Варто зазначити, що слідчим ТУ ДБР до матеріалів досудового розслідування долучено копію висновку службового розслідування ГУ НП у Львівській області, проведеного з метою перевірки фактів, на які покликається ОСОБА_3 . За наслідками такого розслідування відомостей, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення слідчим ОСОБА_6 при
здійсненні ним досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 12015140080002541, не встановлено.
Окрім цього до матеріалів досудового розслідування долучено копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.02.2013 (спрва № 6-163ск13), згідно якої відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_9 , треті особи державний нотаріус П'ятої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 , КП Червоноградське МБТІ, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та попереднього договору купівлі-продажу цієї ж квартири та з інших суміжних питань.
До матеріалів досудового розслідування додатково долучено: копію рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 16.10.2014 (справа № 459/4494/13-ц), згідно якого у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено; копію рішення Франківського районного суду м. Львова від 15.05.2015 (справа № 465/8376/14-ц) згідно якого у задоволені позовних вимог
ОСОБА_3 відмовлено; копію рішення Апеляційного суду Львівської області від 01.02.2016 (справа № 465/8376/14), згідно якого у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено; копію ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 09.12.2015 (справа № 459/4002/13-ц), згідно якої позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду; ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15.05.2017
(справа № 459/2172/16 - взято з Єдиного державного реєстру судових рішень), згідно якої апеляційну скаргу відхилено; копію постанови слідчого Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 від 19.02.2021 про закриття кримінального провадження № 12015140080002541 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України; копію ухвали Франківського районного суду м. Львова від 23.03.2021 (справа № 465/461/16-к) згідно якої у задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо скасування постанови слідчого Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 від 19.02.2021 про закриття кримінального провадження № 12015140080002541 відмовлено за безпідставнісю такої; до матеріалів досудового розслідування долучено копію ухвали Львівського апеляційного суду від 16.04.2021 (справа № 465/461/16-к), згідно якої апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 23.03.2021, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо скасування постанови слідчого Франківського ВП ГУНП у Львівській області П'ятака від 19.02.2021 про закриття кримінального провадження № 12015140080002541 від 08.09.2015, за безпідставністю такої - без зміни.
Окрім вище наведеного слідчим досліджено питання відшкодувння шкоди. Так згідно ч. 1 ст. 365 КК України, кримінально караним є перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
Згідно п. 3 Примітки до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Однак, у ході досудового розслідування факту спричинення майнової шкоди внаслідок можливих неправомірних дій слідчого чи прокурора не встановлено.
Разом з цим, потерпілою ОСОБА_3 не надано слідчому достатніх доказів на підтвердження спричинення їй діями слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 та прокуром Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_7 майнової чи моральної шкоди.
Окрім цього, беручи до уваги публічно-правову природу кримінальної відповідальності, у кримінальному процесі використовується стандарт доказування - «поза всяким розумним сумнівом», на відміну від стандарту «баланс ймовірностей», який характерний для цивільного судочинства.
Він означає, що в достовірності факту винуватості особи не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у такій достовірності взагалі не має бути ні тіні сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
Наведені твердження закріплені судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2012 у справі «Гриненко проти України» зазначається, що: «При оцінці доказів Європейський Суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом» (див. Ireland v. The United Kingdom, 18 January 1978, Series A, № 25, pp. 64-65, §161). Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпції фактів».
Враховуючи наведене, постанова слідчого про закриття кримінального провадження мотивована, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи та винесено постанову про закриття кримінального провадження, з встановленням відсутності в діянні осіб складу кримінальних правопорушень.
Окрім цього внесення відомостей в ЄРДР за вказаною заявою про кримінальне правопорушення ґрунтується на нормах закону, що було належною підставою для задоволення скарги. Обов'язок слідчого або прокурора чи слідчого судді не вимагав оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, уразі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст.284 КПК. Варто зазначити, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження № 51-8007км 18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 62020140000001075 від 17.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, судом встановлено, що постанова про закриття кримінального провадження від 19.01.2022 не підлягає скасуванню, а у скарзі - слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 303, 306, 307, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 від 19 січня 2022 року про закриття кримінального провадження № 62021140010000265 від 02.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1