Справа №463/1195/22
Провадження №1-кс/463/918/22
16 лютого 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , що погоджено прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42022140000000039 від 07 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
слідчий звернувся з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявні докази вчинення підозрюваним кримінальних правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку. Вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, більш м'який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні проти клопотання заперечили. Вважають, що підозра не обґрунтована, мало місце провокація хабара. Окрім цього, наведені слідством ризики не обґрунтовані жодними об'єктивними доказами, зокрема ризик переховування від слідства. Також просять врахувати, що останній має сім'ю, одружений, проживає у квартирі дружини. Слідством також не доведено неможливість застосування іншого запобіжного заходу. А тому просять в задоволенні клопотання відмовити та обрати запобіжний захід у виді застави.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів клопотання, у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебуває кримінальне провадження №42022140000000039 від 07 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в межах якого слідство перевіряє обставини щодо того, що слідчий слідчого відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 вимагав та одержав неправомірну вигоду у розмірі 800 доларів США за пришвидшення призначення та проведення експертизи у кримінальному провадженні №12022141400000040 від 05 лютого 2022 року.
Також вбачається, що ОСОБА_4 14 лютого 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України
У відповідності до п.«С» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у справі «К.-Ф. проти Німеччини» 27.11.1997 року (заява №144/1996/765/962) ЄСПЛ знову наголошував, що обґрунтованість підозри, наявність якої має служити підставою для арешту, є невід'ємним елементом запобіжної гарантії проти свавільного арешту й затримання й що це передбачено п.«с» ч.1 ст.5 Конвенції. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа ймовірно вчинила правопорушення.
При розгляді даного клопотання слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор на даному етапі слідства довів обґрунтованість підозри у інкримінованому правопорушенні, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 від 07.02.2022 про вчинення кримінального правопорушення; показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо фактів вимагання неправомірної вигоди; протоколом ідентифікації грошових коштів від 11.12.2021; протоколом обшуку в службовому кабінеті слідчого ОСОБА_4 від 11.02.2022 року, протоколом про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.02.2022 року, в ході проведення яких підтверджено показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
А тому виходячи із наведеного, слідчий суддя погоджується з тим, що перелічені вище докази вказують на те, що підозрюваний причетний до корупційного правопорушення, а підозра є достатнього обґрунтованою. При цьому заперечення обґрунтованості підозри лише тим, що помічені кошти, які передані свідком ОСОБА_8 у службовому кабінеті підозрюваному не були віднайдені та вилучені не спростовує наведені докази в підтвердження обґрунтованості висунутої підозри.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого про те, що існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, оскільки він підозрюється у скоєнні тяжкого умисного злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на значний термін. Підозрюваний є працівником правоохоронного органу, слідчий, усвідомлює наслідки такої підозри, він обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи і у випадку переконання про невідворотність покарання може скритися від слідства і суду, в тому числі покинути територію України.
Окрім цього, є очевидні підстави вважати, що підозрюваний, будучи обізнаний із особливостями роботи слідства, знаючи якими доказами орган досудового розслідування намагатиметься довести його винуватість, може перешкоджати слідству, незаконно впливати на свідків, експерта, понятих у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати і спотворити докази у кримінальному провадженні, в тому числі грошові кошти, які у нього не були вилучені.
Дійсно, згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Разом з тим, у відповідності до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Отже, виходячи з того, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України слідчий суддя погоджується із доводами слідчого про необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу, який буде сприяти виконанню ним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, суд не погоджується із доводами, про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку затриманого та виконання ним обов'язків, передбачених ст.177 КПК України.
Так, у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], пункти 86-91 ЄСПЛ вказав, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції.
З врахуванням того, що із долучених захистом доказів вбачається, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, що вказує на його міцні соціальні зв'язки, слідчий суддя не вбачає підстав для обрання підозрюваному найтяжчого запобіжного заходу, а тому йому слід обрати запобіжний захід у виді цілодобового арешту, який фактично обмежує свободу пересування підозрюваного і з врахуванням покладених на нього обов'язків відповідатиме меті і завданням запобіжного заходу.
А тому клопотання слід задоволити частково і до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту по місцю фактичного проживання.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем його фактичного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідка у кримінальному провадженні, зокрема, працівниками відділення відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали становить два місяці з часу проголошення ухвали до 16 квітня 2022 року, але не довше ніж до закінчення строків досудового розслідування.
Ухвалу передати в відділ поліції за місцем проживання для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного, про що необхідно повідомити слідчого. Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 18 лютого 2022 року.
Cлідчий суддя ОСОБА_1