Справа № 462/7011/21
23 лютого 2022 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Колодяжного С.Ю.
за участю секретаря судових засідань Борисюк В.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
Позивач 28.09.2021 року через систему «Електронний суд» звернувся в Залізничний районний суд м. Львова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 1810,55 грн. заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2017 року по 30.09.2020 року.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04.11.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
В судові засідання, призначені на 03.12.2021 року, 17.01.2022 року та 23.02.2022 року представник позивача не з'явився. ЛКП «Залізничнетеплоенерго» тричі було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки-повідомлення на адресу вказану в позовній заяві, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення (а.с.80, 91, 109), а також представника позивача - ОСОБА_4 - шляхом надіслання судової повістки-повідомлення на адресу вказану в позовній заяві, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення (а.с.92, 93, 106). Крім того, представник позивача - ОСОБА_4 тричі був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи через систему «Електронний суд».
Однак, в судове засідання 23.02.2022 року позивач втретє не направив в судове засідання свого представника, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутності його представника не подав.
Частиною 1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.4, 7 ст. 14 ЦПК України).
Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення №30).
В силу пункту 14 розділу XI Положення №30, документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Таким чином, відповідно до пункту 1 розділу ХІ Положення № 30, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Отже, система «Електронний суд» забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Після успішної відправки учасник судового процесу може відслідковувати рух та стан розгляду свого документа в суді. Інформація про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості надсилаються до Електронного кабінету автора в автоматичному режимі.
Таким чином, представник позивач використавши альтернативну (електрону) форму звернення до суду погодився на отримання процесуальних документів та повідомлень про рух справи саме в електронному вигляді у системі «Електронний кабінет».
Незважаючи на вищевказані обставини, представник позивача, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи через систему «Електронний суд», та додатково отримавши судові повістки-повідомлення на адресу вказану в позовній заяві, втретє не з'явився в судове засідання.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу «сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки».
Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року по справі №310/12817/13 (провадження №61-36375св18).
Пунктом 3 ч.1 ст.257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи наведене, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що належним чином повідомлений позивач без поважних причин повторно не з'явився в судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, а положення ч. 5 ст. 223, ч.1 ст.257 ЦПК України надають суду право залишити позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки останнього у судове засідання без поважних причин, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. 257, 353 - 356 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний