Справа №442/401/22
Провадження №2/442/441/2022
заочне
21 лютого 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді - Хомика А.П.
з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
встановив :
20.01.2022 позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову, вказує на те, що вона з ОСОБА_4 перебувають в шлюбі та є власниками житлової квартири АДРЕСА_1 . На даний момент вони являються єдиними власниками вказаного житла, зареєстровані та фактично проживають в ньому.
Крім подружжя в даній квартирі також зареєстрований їх повнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що їхній син хоч і зареєстрований у вказаному житлі, однак, вже більше 20 років фактично не проживає в ній, не навідується та не зберігає в ній будь-яких власних речей. У зв'язку із не проживанням відповідача за місцем реєстрації, позивачці завдається майнова шкода, оскільки платежі за комунальні послуги відповідач не сплачує, не бере участі в спільному побуті, облаштуванні та утриманні житла. Такі витрати позивачка змушена оплачувати самостійно. Крім того, через наявність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в її житлі, позивачка не може оформити житлову субсидію на оплату комунальних послуг.
Вказує, що їй невідомо актуальне місце проживання чи перебування відповідача, оскільки вони давно втратили зв'язок та багато років не бачились та не спілкувались. Тому, вона не має змоги забезпечити добровільне зняття сина з реєстрації місця проживання та змушена звернутись до суду.
Сторони не з'явились, не повідомивши причин своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.
Згідно правил ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, суд ухвалив завершити розгляд справи у відсутності відповідачів, за наявними у матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 31.01.2001 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 .
Згідно записів будинкової книги у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно Акту від 07.12.2021, виданого ОСББ «Наш дім 24», ОСОБА_2 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з червня 2001 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ч. 4 ст. 156 ЦК України, до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій ст. 64 цього Кодексу. Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї (в тому числі колишній член сім'ї) власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.
Разом з тим, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст.71, 72, 116, 156 ЖК України; ст.405 ЦК України). Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 (справа №6-57цс11).
Беручи до уваги наведене те, що відповідач фактично не проживає у вказаній квартирі з червня 2001 року, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, його особистих речей в квартирі не має і квартирою він не цікавиться, позивачка з відповідачем втратила зв'язок та фактично не спілкуються, суд дійшов висновку про те, що такі його дії свідчать про втрату інтересу до вказаного житла. Окрім цього, будь-яких доказів щодо наявності домовленостей щодо порядку користування житловим будинком між позивачем та відповідачем не здобуто, а з наданих доказів вбачається, що він самостійно залишив жиле приміщення і протягом тривалого часу не намагався вселитись у таке, тому його слід визнати таким, що втратив право користування вказаною квартирою.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-
ухвалив :
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного тексту рішення суду через суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя А.П. Хомик