Справа №442/139/22
Провадження №2/442/409/2022
22 лютого 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Хомика А.П.
з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив :
11.01.2022 позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, вчинений 19.01.2021 року та зареєстрований в реєстрі за №19 про стягнення заборгованості з неї в розмірі 94 461,58 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача судові витрати в сумі 992,40 грн. На час розгляду справи зупинити виконавче провадження №64598653, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною 22.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.01.2014 між нею та АТ «Перший український міжнародний банк» укладено кредитний договір №26897766.
19.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис №29 про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості в розмірі 94 461,58 грн.
На підставі даного виконавчого напису 22.02.2021 відкрито виконавче провадження №64598653 та постановою про арешт коштів боржника від 22.02.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківському рахунку позивачки в АТ «Перший український міжнародний банк».
12.12.2021 їй надійшло СМС-повідомлення від банку PUMB, що її банківський рахунок в АТ «Перший український міжнародний банк» заблокований, та матеріали по її справі розміщені в реєстрі примусового стягнення.
Досудових вимог про виконання зобов'язання за кредитним договором їй надіслані не були, що позбавило її процесуальної можливості реалізувати свої права щодо вирішення спору в добровільному порядку чи оскарження такої заборгованості.
Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки заборгованість за кредитним договором на час вчинення виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_2 була спірною, є необґрунтованою та безпідставною, кредитний договір нотаріально не посвідчувався, письмових вимог (повідомлень) від АТ «Перший український міжнародний банк» позивачка не отримувала. Крім того, вказує, що для вчинення виконавчого напису нотаріусом обов'язковими умовами є нотаріальне посвідчення кредитного договору та умова, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. А, оскільки, з моменту виникнення права вимоги минуло більше трьох років, а саме 4 роки, 11 місяців, 22 дні, то відповідачем пропущено строк звернення до нотаріуса, а нотаріусом порушено ст.88 ЗУ «Про нотаріат». У зв'язку з цим, її обмежено у поданні заяви про пропуск строку позовної давності.
Відповідач подав заяву про визнання позовних вимог, в якій просить задовільнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з АТ Перший український міжнародний банк» 50% від суми судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити.
Судом встановлено, що 29.01.2014 між позивачем та АТ «Перший український міжнародний банк» укладено кредитний договір №26897766.
19.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис №29 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 94 461,58 грн.
Згідно постанови ВП №64598653 від 22.02.2021 року, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №29 від 19.01.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 94 461,58 грн.
Згідно повідомлення першого заступника Міністра Міністерства юстиції України Євгенія Горовеця, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 17.01.2008 за №6685 на ім'я ОСОБА_2 , анульовано у зв'язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішенням судів, що завдало шкоди фізичним та юридичним особам.
Згідно постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП №64598653 від 22.02.2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною постановлено стягувати з ОСОБА_1 основну винагороду в сумі 9446,16 грн.
Згідно постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №64598653 від 22.02.2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною постановлено визначити для ОСОБА_1 загальну суму мінімальних витрат 219,88 грн.
Згідно постанови про арешт коштів боржника ВП №64598653 від 22.02.2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_1 основну винагороду в сумі 104307,74 грн.
Відповідно до ч.1ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно дост.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ізст.18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст.87-88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти1,3 Глави 16розділу II Порядку).
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений у пп.2.3 п.2 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, п.п.3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно правовій позиції Верховного суду України, викладеної в Постанові від 5 липня 2017 року у справі за М 6-887цс17: з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такого ж висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата ВС у постанові від 29.03.2019 у цивільній справі №137/1666/16-ц.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Згідно п. 3.1. глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012№ 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Разом із тим, суд не може залишити поза увагою те, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Крім того, згідно з позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Відтак, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, не перевірено наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, у зв'язку з чим, спірний виконавчий напис повинен слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, оскільки представник відповідача визнав позов до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», є підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив :
Позов задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, вчинений 19.01.2021 року та зареєстрований в реєстрі за №19 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» в розмірі 94 461,58 грн (дев'яносто чотири тисячі чотириста шістдесят одну гривню п'ятдесят вісім копійок).
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, в користь ОСОБА_2 50% судового збору, сплаченого ОСОБА_2 за подання позовної заяви у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Зобов'язати Дрогобицьке управління Державної казначейської служби України Львівської області повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок), згідно квитанції № 8033-1640-6923-2281 від 04.01.2022.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хомик А.П.