Справа № 317/3425/21
Провадження № 2/317/210/2022
22 лютого 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мінгазова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Герман Н.П.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2021 року до суду надійшов позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15342,77 грн. за кредитним договором № б/н від 15.02.2014, яка станом на 18.08.2021 складається з наступного: 12316,13 грн. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч. - 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита; 12316,13 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 3026,64 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн. - нарахована пеня, 0,00 грн. - нараховано комісії та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 15.02.2014, відповідно до якого відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 15000,00 грн.
Зазначає, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 18.08.2021 має заборгованість 15342,77 грн. Саме цю суму позивач прохає суд стягнути з відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Разом з позовом подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Про причини неявки відповідач суд не повідомив. Відзив на позовну заяву у строк, передбачений ухвалою суду від 27.10.2021, відповідач до суду не надав.
На підставі вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
15.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
У вищевказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом «Умовами та Правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами» становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, та що він ознайомився та погодився з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» і «Тарифами» банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Натомість відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 18.08.2021 становить - 15342,77 грн., з яких 12316,13 грн. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч. - 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита; 12316,13 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 3026,64 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн. - нарахована пеня, 0,00 грн. - нараховано комісії.
Однак суд не може погодитись з наданим розрахунком заборгованості у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника від 15.02.2014 процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за тілом кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк просить стягнути заборгованість за кредитом та заборгованість за простроченими відсотками, в обґрунтування чого посилається на розрахунок кредитної заборгованості за договором № б/н від 15.02.2014 укладеного між Приватбанком та відповідачем, станом на 31.10.2015 та станом на 31.01.2020, які долучені до матеріалів справи, однак належним чином не завірено, на виписку за договором станом на 20.08.2021, на довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в переліку якого містяться умови карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, в яких визначені пільговий період користування коштами, процентна ставка, неустойка, їх розміри та порядок нарахування, а також інші умови.
Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці тарифи, умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку, з якими був ознайомлений відповідач ОСОБА_1 .
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна'та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (п. 1.1.7.31 згаданих вище Умов), та інші умови.
Згідно з витягом з Тарифів обслуговування кредитних карток, наданого позивачем, випливає, що існує чотири види кредитних карток «Універсальна» з різними умовами кредитування. Однак, з наданої копії анкети-заяви від 15.02.2014 не вбачається, яку саме кредитну картку бажав отримати відповідач і, яка сума кредиту йому необхідна.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Умови розумів відповідач та ознайомився, і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
За відсутності підтвердження щодо конкретно запропонованих відповідачу умов та правил банківських послуг у Приватбанку, відсутність у анкеті-заяві від 15.02.2014 домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна», також Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку не можуть розцінюватися як стандартна ( типова ) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювались та мають лише інформаційний характер.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
При цьому суд враховує, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що саме ця редакція Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, на яку посилається представник позивача, була розміщена на зазначеному веб-сайті до укладання із ОСОБА_1 , а не в інший період часу, та була саме чинною на 15.02.2014.
Відповідно до положень постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17 провадження № 14-131цс19), Велика Палата Верховного Суду вважає, що в такому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період: з часу виникнення спірних правовідносин (15.02.2014 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19.10.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема ст.ст. 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
Відтак, суд не вбачає правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 3026,64 грн., у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 15.02.2014, вказавши, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору, у зв'язку з чим вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки ОСОБА_1 у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості за тілом кредита обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині. При цьому суд виходить з приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, банком заявлено матеріальні вимоги з ціною позову 15342,77 грн., за подання позову банком сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн., а підлягає задоволеню позову на суму 12316,13 грн., тому до стягнення з відповідача на користь банку належить сума судового збору: 12316,13 х 2270,00:15342,77 = 1822,20 грн.
А тому, суд вважає, що судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача - в сумі 1822,20 грн. пропорційно задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 549, 551, 610, 612, 625-626, 628, 634, 638, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-284, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_1 МФО 305299) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області 24.10.1997 року) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 12316,13 (дванадцять тисяч триста шістнадцять грн. 13 коп.) за кредитним договором № б/н від 15.02.2014 р.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1822,20 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять дві грн. 20 коп.)
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Р.В. Мінгазов