Номер провадження 2/243/1046/2022
Номер справи 219/14010/21
(Заочне)
«24» лютого 2022 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Корчма О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №4 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ДЕМЧЕНКО Катерини Андріївни до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Демченко К.А. звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії.
Спадкоємцем є її донька, ОСОБА_2 .
В листопаді 2021 року позивач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус Першої бахмутської державної нотаріальної контори, листом від 10 листопада 2021 року № 1948/01-16, роз'яснив позивачу, що нею пропущений строк подання заяви про прийняття спадщини і лише в разі надання судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини він зможе прийняти заяву та відкрити спадкову справу.
Позивач проживає фактично на непідконтрольній території м. Донецьк Донецької області. Спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Донецьк, однак для отримання свідоцтва про смерть позивачу необхідно було звернутись до суду з заявою про встановлення факту смерті, але з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин у зв'язку з пандемією на COVID-19, і контрольні пункти в'їзду виїзду з непідконтрольної території України припинили свою роботу, тому позивач об'єктивно не мала безперешкодної можливості вчасно дістатись вільної території України та вчинити всі необхідні юридично значимі дії, а саме звернутись до суду з заявою про встановлення факту смерті та отримати свідоцтво про смерть для звернення до нотаріуса.
Лише в жовтні 2021 року позивач змогла звернутись до суду з заявою про встановлення факту смерті в подальшому отримати свідоцтво про смерть державного зразка, що є підставою для звернення до нотаріальної контори.
Отже, карантинні обмеження, проживання позивача на непідконтрольній території України стали тими причинами, через які позивач не встигла вчасно подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Просить суд визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Демченко К.А., яка діє на підставі Ордеру серії АН № 1054588 від 07 грудня 2021 року, до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.43).
У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, повідомлений у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Демченко Катерини Андріївни до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Як встановлено у судовому засіданні, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження (а.с.9).
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 листопада 2021 року по справі № 219/11947/21 за заявою ОСОБА_2 встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянки України ОСОБА_3 у м. Донецьк Донецької області, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Орлянка, Солнцевського району, Курської області, Росія, причина смерті - церебральний атеросклероз (а.с.11-13).
05 листопада 2021 року Бахмутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) видано Свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк Донецької області, Актовий запис № 3 (а.с.10).
10 листопада 2021 року державним нотаріусом Першої бахмутської державної нотаріальної контори Шеллар В.Л. було надано Лист, яким ОСОБА_2 роз'яснено, що нею був пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, тому відкрити спадкову справу до поновлення судом додаткового строку неможливо (а.с.14).
Відповідно до Листа завідувача Першої бахмутської державної нотаріальної контори Шеллар В.Л. від 08 лютого 2022 року, згідно даних з Реєстру спадкових справ спадкова справа на майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалась, тобто ніхто не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с.43).
Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що звертатися з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини мають право спадкоємці за заповітом чи за законом, а суд при вирішенні цього питання повинен перевіряти поважність причин його пропуску.
У відповідності до вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».
В обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згідно частині 1 статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців та починається з дня відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 зазначає, що позивач проживає фактично на непідконтрольній території м. Донецьк Донецької області. Спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Донецьк, однак для отримання свідоцтва про смерть позивачу необхідно було звернутись до суду з заявою про встановлення факту смерті, але з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин у зв'язку з пандемією на COVID-19, і контрольні пункти в'їзду виїзду з непідконтрольної території України припинили свою роботу, тому позивач об'єктивно не мала безперешкодної можливості вчасно дістатись вільної території України та вчинити всі необхідні юридично значимі дії, а саме звернутись до суду з заявою про встановлення факту смерті та отримати свідоцтво про смерть для звернення до нотаріуса.
Лише в жовтні 2021 року позивач змогла звернутись до суду з заявою про встановлення факту смерті в подальшому отримати свідоцтво про смерть державного зразка, що є підставою для звернення до нотаріальної контори.
Отже, карантинні обмеження, проживання позивача на непідконтрольній території України стали тими причинами, через які позивач не встигла вчасно подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування» п.24 (абзаци 1,2,6) Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникає з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину ( частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд мас враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
Приймаючи до уваги той факт, що позивачем ОСОБА_2 надано суду безперечні докази у відповідності до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, які б свідчили про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері, то суд приходить до висновку, що її позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 1220-1223, 1272, 1297 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ДЕМЧЕНКО Катерини Андріївни до Головного управління Пенсійного фонду України в
Донецькій області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 24 лютого 2022 року.
Головуючий:
суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А.Хаустова