233 № 233/6109/21
23 лютого 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
24 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому позивач зазначає, що на підставі договору дарування від 17 вересня 2002 року їй належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване 23 вересня 2002 року. У період часу з 2002 року по 2021 рік позивач не мала відомостей про реєстрацію у її будинку відповідача, про що їй стало відомо після відмови з боку УСЗН в призначенні субсидії. 09 вересня 2021 року позивачкою було отримано витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, у якому зазначено що вона та відповідач ОСОБА_2 зареєстровані у вказаному вище будинку. ОСОБА_2 є невідомою особою для позивачки, вона як власник не реєструвала відповідача у будинку. Факт не проживання відповідачки за зазначеною адресою підтверджується актом перевірки паспортного режиму. Позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, не заперечувала проти ухвалення заочного рішенням.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не подала. Зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_3 , яка проживає: АДРЕСА_2 , у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивачки, за адресою реєстрації проживає постійно з дитинства. Їй відомо, що відповідач ОСОБА_2 , яку вона називала тіткою Ніною, раніше проживала у будинку АДРЕСА_1 , коли свідок була ще маленькою відповідач виїхала зі свого місця проживання та більше туди не поверталась. На час придбання позивачкою будинку відповідачка вже там не мешкала.
Свідок ОСОБА_4 , яка проживає: АДРЕСА_3 , у судовому засіданні пояснила, що позивачка є її рідною сестрою. З часу придбання позивачкою будинку АДРЕСА_1 відповідач там не проживала та не проживає. Свідок не бачила ознак її присутності у будинку сестри чи її речей.
З'ясувавши позицію сторони позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору дарування від 17 вересня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського МНО Щербініною Н.В. за р/№ 3978, зареєстрованого у Костянтинівського міському БТІ за р/№ 16649, кн..56, ОСОБА_5 прийняла у дар жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с. 22), що також підтверджується повідомленням КП «Костянтинівське міське бюро технічної інвентаризації Костянтинівської міської ради» вих..№ 5 від 05 січня 2022 року за умови відсутності інформації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 29, 41), вбачається з копії технічної документації на будинок, власником якого зазначено ОСОБА_5 (а.с. 17-21).
Позивач ОСОБА_1 згідно паспортних даних зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-7).
18 грудня 2002 року було зареєстровано шлюб ОСОБА_5 із ОСОБА_6 , у зв'язку із чим позивачкою змінено дошлюбне прізвище на шлюбне « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_1 (а.с. 10).
Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 09 вересня 2021 року (а.с. 23), за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації 01 серпня 2016 року по теперішній час; - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації 01 серпня 2016 року по теперішній час.
Проте, як вбачається з копії акту перевірки паспортного режиму КП «СЕЗ №1» від 06 грудня 2021 року (а.с. 24), ОСОБА_2 зареєстрована але не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , більше 20 років. Речей та предметів особистого користування не виявлено, оплату комунальних послуг, участь у триманні та збереженні майна не підтверджено, що підтверджують підписами свідки-сусіди ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Згідно копії домової книги прописки громадян які мешкають у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11-16), відомості про реєстрацію ОСОБА_2 за цією адресою відсутні.
Вказаними доказами підтверджується відсутність відповідача за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з часу реєстрації, тобто з серпня 2016 року.
Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 з часу реєстрації не проживає у будинку АДРЕСА_1 , без поважних причин, відсутні підстави вважати, що між сторонами існують будь-які домовленості стосовно збереження за відповідачем права користування житлом, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням зазначеного будинку.
Таким чином, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомо), про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою, яка втратила право користування жилим приміщенням будинку АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 лютого 2022 року. Повний текст судового рішення виготовлений 24 лютого 2022 року.
Суддя :