233 № 233/105/22
24 лютого 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,
позивача -
відповідача -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
13 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позивач в позовній заяві зазначила, що з відповідачем вони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 08 липня 2005 року Костянтинівським міським відділом РАЦС Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 191. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне проживання між сторонами припинено з вересня 2016 року через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги, спільне господарство не ведеться та бюджет окремий. Вважає, що сім'ю зберегти не можливо. У теперішній час підтримує фактичні шлюбні відносини з іншим чоловіком. Спору щодо спільного майна немає. У зв'язку з наведеним просить шлюб між нею і ОСОБА_2 розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, звернулася з заявою розгляд справи за її відсутності, позов просила задовольнити, зазначила, що час на примирення не потрібен, а також просила після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу. Час на примирення не потрібен.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєструвано 08 липня 2005 року Костянтинівським міським відділом РАЦС Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 191 (а.с. 8). Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-7), які за даними позову проживають із матір'ю. Сторонами припинено шлюбно-сімейні відносини, спільне господарство не ведеться, вони не пов'язані спільним побутом. Позивач не бажає надалі перебувати у цьому шлюбі, її намір розірвати шлюб з відповідачем є остаточним. У теперішній час позивач підтримує фактичні шлюбні відносини з іншим чоловіком. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем.
Майнового спору сторонами не заявлено.
За таких обставин, суд вважає, що шлюб між сторонами розпався, існує лише формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, а тому його слід розірвати.
Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Підстави стверджувати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб відсутні; також у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності визнаних відповідачем обставин або добровільності їх визнання.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що сторони не мають наміру підтримувати шлюбні стосунки, підстав для надання строку на примирення немає, так як позивач наполягає на розірванні шлюбу між ними, суд вважає, що їх сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може, подальше збереження сім'ї суперечить інтересам сторін, а також інтересам неповнолітніх дітей, які мають істотне значення, тому шлюб сторін слід розірвати.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Тому, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд також вважає за необхідне позивачу, за її заявою, залишити право іменуватися прізвищем « ОСОБА_5 ».
Керуючись ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 18, 81, 206, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 08 липня 2005 рокуКостянтинівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 191.
Позивачу ОСОБА_8 , яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, залишити право після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем - ОСОБА_5 .
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 24 лютого 2022 року.
Суддя :