233 № 233/4988/20
22 лютого 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області клопотання про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050380000620 від 20 червня 2020 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Октябрський, Бєлгородського району, Бєлгородської області, Російської Федерації, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, -
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 , оскільки 28 лютого 2022 року спливає термін застосування судом даного запобіжного заходу і не перестали існувати обставини, які були враховані при вирішенні питання щодо обрання та продовження запобіжного заходу останній під час досудового слідства та судового розгляду.
Обвинувачена ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора щодо застосування домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, суд приходить таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2021 року відносно обвинуваченої ОСОБА_8 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 28 лютого 2022 року, з покладенням на неї відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На поточний час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, не завершено, перебуває на стадії судового провадження, строк домашнього арешту відносно ОСОБА_8 закінчується 28 лютого 2022 року.
Обговоривши з учасниками кримінального провадження клопотання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , суд вважає за доцільне продовжити дію обраного відносно неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки на час розгляду справи не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, а саме: ризик переховування обвинуваченої ОСОБА_8 від суду з огляду на те, що остання обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі за одне з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, та покарання і процедура виконання покарання може бути визнана ОСОБА_8 більш небезпечними, ніж втеча. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду; ризик незаконно впливати на свідків, що підтверджується тим, що ОСОБА_8 може змушувати або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на свідків, змусити їх змінити свідчення на свою користь, що може вплинути на подальший хід судового розгляду; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на поведінку останньої; ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки останній інкримінується вчинення двох кримінальних правопорушень, способом небезпечним для багатьох осіб, і запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої за допомогою більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, неможливо.
Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту відповідає особі обвинуваченої, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їй інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої ОСОБА_8 , судом на теперішній час не встановлено. За таких підстав, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, і більш м'який запобіжний захід, з урахуванням існування вищезазначених ризиків, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_8 . Водночас, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, з урахуванням деяких змін внесених до них.
Керуючись ст.ст. 331 КПК України, -
Клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Октябрський, Бєлгородського району, Бєлгородської області, Російської Федерації, терміном по 22 квітня 2022 року включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватись від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
5) заборонити обвинуваченій ОСОБА_8 залишати житло за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, крім випадків отримання медичної допомоги.
Виконання ухвали доручити відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12020050380000620 від 20 червня 2020 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції.
Строк дії ухвали - до 22 квітня 2022 року, включно.
Копію ухвали надіслати/вручити учасникам судового провадження негайно після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді