Справа № 522/24115/21
Провадження №3/522/3768/22
21 лютого 2022 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чернявська Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли з полку управління патрульної поліції в Одеській області 14.12.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ№264363 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
З зазначеного протоколу вбачається, що 08 листопада 2021 року о 04 годині 45 хвилин в м. Одесі, вул. Водопровідна 6, ОСОБА_1 керуючи т/з Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 був причетний до ДТП та мав ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці та проїзду у медичний заклад відмовився.
Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ№264363, в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив «що пив пиво, у зв'язку з чим від проходження тесту на алкогольне сп'яніння або проїзду до медичного закладу відмовився».
У судове засідання призначене на ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання сповіщався належним чином.
Про причини неявки в судове засідання, ОСОБА_1 не повідомив, жодних заяв, клопотань чи заперечень до суду не надходило.
Вважаю за необхідне зазначити, що у справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що правова визначеність передбачає повагу до принципу resjudicata, тобто принципу остаточності судових рішень.
Встановлення в законі строків на розгляд справи про адміністративне правопорушення також спрямоване на забезпечення вказаного принципу.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справ, отже враховуючи наявність належного сповіщення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності.
Тому, зважаючи на викладені обставини, положення ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також на те, що ст. 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не визнана обов'язковою, суд дійшов висновку про недоцільність повторного відкладення судового засідання та можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, виходячи з наступного:
Згідно до ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до другого абзацу пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 підтверджуэться CD з записом подій від 08.11.2021 року.
Поряд з цим, у відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, згідно до п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, на теперішній час не скасовано відповідальність за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапису, а також іншими документами.
Врахувавши характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, вважаю необхідним та достатнім для виховання особи, а також запобігання вчинення нових порушень накладення стягнення на правопорушника у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами з накладенням штрафу, відповідно до санкції статті.
Керуючись ст. ст. 34, 130, 280, 283 КпАП України, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Л.М. Чернявська