Справа № 640/22235/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.
23 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року у справі за позовом державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів та припису,-
Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 17.05.2021 р. №373 та від 03.06.2020 р. №196, в частині доповнення підстав для зупинення дії належного ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" спеціального дозволу №4776 від 18.11.2008 р. та встановлення наказом від 17.05.2021 р. №373 строку усунення порушень згідно припису від 17.03.2020 р. №77-14/01;
- скасувати припис відповідача від 17.03.2020 р. №77-14/01, строк виконання якого встановлено наказом від 17.05.2021 р. №373;
- визнати наказ відповідача від 19.06.2015 № 165 в (частині зупинення дії спеціального дозволу №4776 від 18.11.2008 р. таким, що вичерпав свою дію внаслідок усунення порушень та прийняття 04.07.2018 р. наказу відповідача №226 про продовження дії цього спецдозволу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким позов залишити без задоволення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не врахував, що фактично мало місце зупинення дії дозволу користування надрами, а не припинення користування, яке передбачає наявність рішення суду.
Апелянтом зазначається, що оскаржувані накази та припис складені ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 18.11.2008 р. Держгеонадра видано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами №4776, згідно якого: вид користування надрами - видобування; мета користування - видобування гранітів, придатних в якості сировини для виробництва облицювального каменю, щебеню та каменю бутового; назва родовища - Костянтинівське родовище; місцезнаходження - Миколаївська область, Арбузинський район, 0,5 км на північний захід від с. Костянтинівка; площа - 40,7 га; вид корисної копалини - граніт; строк дії спеціального дозволу - до 11.12.2035 р.
В якості додатку до Дозволу №4776, 11.12.2019 р., між Держгеонадра та ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувачем, укладено Угоду №4776 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, за умовами якої Держгеонадра надає надрокористувачу право тимчасового користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а надрокористувач зобов'язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом №4776, цією Угодою та нормами діючого законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2018 р. Держгеонадра прийнято:
- наказ №226, яким, зокрема, продовжено строк дії Дозволу №4776 на 20 років;
- наказ №228, яким, зокрема, переоформлено Дозвіл №4776.
Разом з тим, Держгеонадра наказом від 19.06.2015 р. №165, зокрема, встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра надрокористувачам, наведеним у додатку 3 до цього наказу, згідно якого зупинено дію Дозволу №4776, надрокористувачу надано 30 календарних днів для усунення порушень; в якості порушень вимог законодавства зазначено - ст. 24 Кодексу України про надра, ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу", ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а в якості підстави згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. №615, зазначено пп. 4 п. 22.
Наказом аказом Держгеонадра від 03.06.2020 р. №196, частково замінено підстави для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, доповнено перелік порушень та підстав для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, виклавши стовпчики 8 та 9 в редакції згідно з додатком 4 до цього наказу.
Так, згідно з додатком 4 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким доповнено підстави зупинення" до вказаного вище наказу, внесено зміни до наказу від 19.06.2015 р. №165 в частині доповнення підстав зупинення дії Дозволу №4776, а саме, в якості підстав зупинення дії дозволу зазначено пп.пп. 1, 3 п. 21 Порядку №615, а також надано 30 календарних днів для усунення порушень.
17.03.2020 р. Держгеонадра складено Акт №12/4776-М за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, згідно якого, в порушення вимог абз. 2 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V позивач не допустив посадових осіб Держгеонадра до здійснення заходу державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством (п.10.3); посадових осіб Держгеонадра не допущено до здійснення заходу державного нагляду (контролю) через введення заборони на відвідування установ та органів державної кримінально-виконавчої служби згідно наказу Міністерства юстиції України від 12.03.2020 р. №899/5 "Про заходи щодо запобіганню занесенню та поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV" та наказу начальника ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" від 13.03.2020 р. №136-АГ.
На підставі вказаного вище акту відповідачем у відношенні позивача складено припис від 17.03.2020 р. №77-14/01, яким зобов'язано надрокористувача (ДП "Підприємство ДКВС України (№83)") у строк до 04.05.2020 p. усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу матеріали (за додатком №1 до припису від 17.03.2020 р. №77-14/01 - Перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю)), які підтверджують факт усунення вказаних порушень.
У подальшому, наказом Держгеонадра від 14.08.2020 р. №345, зокрема, анульовано спеціальні дозволи на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 5 до цього наказу. До вказаного додатку 5 "Перелік надрокористувачів, яким встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра" включено, зокрема, ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувача за Дозволом №4776, надано йому термін на усунення порушень (абз. 7 ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності") до 01.10.2020 р.
Наказом Держгеонадра від 21.10.2020 р. №465 продовжено надрокористувачам терміни для усунення порушень законодавства про надра, зокрема, ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувачу за Дозволом №4776, продовжено до 01.12.2020 р. термін усунення порушень, встановлений наказом Держгеонадра від 14.08.2020 р. №345.
Наказом Держгеонадра від 07.12.2020 р. №559 продовжено надрокористувачам терміни для усунення порушень законодавства про надра, зокрема, ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувачу за Дозволом №4776, продовжено до 01.03.2021 р. термін усунення порушень, встановлений наказом Держгеонадра від 21.10.2020 р. №465.
Наказом Держгеонадра від 17.05.2021 р. №373 продовжено надрокористувачам терміни для усунення порушень законодавства про надра, зокрема, ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувачу за Дозволом №4776, продовжено до 01.09.2021 р. термін усунення порушень, встановлений наказом Держгеонадра від 07.12.2020 р. №559.
Вважаючи протиправною вказану відмову відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра.
Згідно ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
В силу п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174), (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.
Відповідно до п. 3 Положення №1174, основними завданнями Держгеонадр є: 1) реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; 2) внесення на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Згідно з пп. 9 - 14 п. 4 Положення №1174, Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);
- зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення;
- здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);
- здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням;
- складає у межах повноважень, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення;
- проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу, внесення змін до нього врегульовано Порядком №615.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №615, дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).
У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини.
Використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п.п. 6, 7 Порядку №615, строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.
Дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на:
п'ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
10 років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ нафти і газу, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;
20 років - на видобування корисних копалин;
30 років - на видобування нафти і газу в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;
строк дії окремих дозволів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр та видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ), але не більш як на 20 років на суші і не більш як на 30 років на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ). При цьому строк геологічного вивчення нафтогазоносних надр не може перевищувати 10 років;
20 років - на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
50 років - на будівництво та експлуатацію підземних сховищ нафти чи газу;
строк дії відповідної угоди про розподіл продукції - на виконання угод про розподіл продукції.
Дозвіл на створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні та оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення і збереження надаються без обмеження строку дії.
Згідно з п. 10 Порядку №615, орган з питань надання дозволу з метою раціонального та ефективного використання надр під час надання дозволу встановлює з урахуванням умов, перелічених у погодженнях органів, що зазначені у пункті 9 цього Порядку, особливі умови користування надрами щодо:
правил і стандартів користування конкретними ділянками надр;
якості продукції або робіт;
технології видобування та переробки корисних копалин;
порядку видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;
видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр;
припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.
Невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем, і містить програму робіт, яка оформляється як додаток.
Примірні угоди про умови користування надрами затверджуються Держгеонадрами.
До особливих умов Дозволу №4776 включено, зокрема, своєчасну та в повному обсязі сплату обов'язкових платежів до державного бюджету згідно з чинним законодавством.
Відповідно до пп. 4 п. 22 Порядку №615, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі, зокрема, наявності заборгованості з плати за користування надрами.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 дію Дозволу №4776 зупинено на підставі пп. 4 п. 22 Порядку №615, тобто, у зв'язку з наявністю заборгованості у позивача, як надрокористувача, з плати за користування надрами.
Наявність такої заборгованості станом на час прийняття наказу Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 позивачем не заперечувалась.
У зв'язку із наведеним, позивачу, як надрокористувачу, надано 30 календарних днів для усунення вказаних вище порушень.
Відповідно до п. 22 Порядку №615, дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв'язку із зупиненням дії дозволу. А згідно з пп. 9 п. 23 Порядку №615, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі, зокрема, невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу, а Радою міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження про анулювання дозволу.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, суду не надано доказів, що у встановлений наказом Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 строк позивачем не усунуто порушень (не сплачено заборгованість з плати за користування надрами). Крім того, в матеріалах справи відсутні докази припинення права користування позивачем надрами у зв'язку з невжиттям надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
Слід зауважити, що і при зверненні з апеляційною скаргою апелянт не заперечує, що порушення які обумовили винесення наказу від 19.06.2015 р. №165 позивачем усунуту у повному обсязі.
Більш того, згідно наявної в матеріалах копії листа Головного управління ДФС у Миколаївській області від 18.10.2017 р. №7822/10/14-29-17 у ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" станом на 18.10.2017 р. заборгованості із плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення була відсутня.
Крім того, як вже зазначалось вище, наказом Держгеонадр від 04.07.2018 р. №226 продовжено строк дії Дозволу №4776 на 20 років.
Згідно з п. 15 Порядку №615, надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу, зокрема, у разі невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою.
З огляду а викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення, у зв'язку з наявністю яких наказом Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 зупинено дію Дозволу №4776, позивачем у встановлений строк усунуто, а дія дозволу поновлена.
В абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 р. у справі №3/35-313 (№2-зп) зазначено, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Також, в п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.
При цьому, як до суду першої інстанції так і до апеляційної скарги не надано суду доказів того, що зазначені у наказі Держгеонадра від 03.06.2020 р. №196 "замінені" підстави для зупинення дії Дозволу №4776 існували станом на час прийняття наказу Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 та не були усунуті у визначений строк.
З огляду на викладене, наказ Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 в частині зупинення дії Дозволу №4776 вичерпав свою дію, а тому судом першої інстанції цілком правомірно зроблено висновки, що відповідачем протиправно прийнято наказ від 03.06.2020 р. №196 в частині заміни (доповнення) підстав для зупинення дії Дозволу №4776.
Враховуючи вищезазначене, наказ Держгеонадра від 03.06.2020 р. №196 в частині заміни (доповнення) підстав для зупинення дії Дозволу №4776 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування припису відповідача від 17.03.2020 р. №77-14/01 суд зазначає наступне.
У відповідності до частини восьмої статті 7 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відтак, припис органу державного нагляду (контролю) - Державної служби геології та надр - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.
Як вбачається із змісту спірного припису та вірно встановлено судом першої інстанції, такий припис складено у зв'язку з не допуском посадових осіб Держгеонадра до здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідачем не заперечувався факт того, що посадових осіб Держгеонадра не допущено до здійснення заходу державного нагляду (контролю) через введення заборони на відвідування установ та органів державної кримінально-виконавчої служби згідно наказу Міністерства юстиції України від 12.03.2020 р. №899/5 "Про заходи щодо запобіганню занесенню та поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом 2019-nCoV" та наказу начальника ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" від 13.03.2020 р. №136-АГ.
Більше того, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 р. №533-IX передбачено: "Тимчасово, до 31 травня 2020 року забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
за діяльністю суб'єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику;
у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Вимоги оскарженого припису не направлені на усунення порушень вимог законодавства з геології та надр, оскільки внаслідок непроведення перевірки не встановлено жодних порушень у цій сфері.
Припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.
Необхідність надання документів, що зафіксована безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов'язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 826/2384/16, від 10 жовтня 2018 року у справі №П/811/43/17, від 12 вересня 2019 року у справі №817/1984/17, від 30 вересня 2019 року у справа №817/61/16, від 11 червня 2019 року у справі № 802/793/16-а та від 22 січня 2019 року у справі № 816/1481/17.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, Держгеонадра уповноважена здійснювати державний контроль суб'єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати таких перевірок оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів, зокрема, у вигляді припису з конкретною вимогою щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Отже, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою вжиття Держгеонадра заходів для усунення виявлених порушень, водночас Держгеонадра недотрималася у спірних правовідносинах встановленого Законом № 877-V порядку.
Крім того, визначений у оскаржуваному приписі спосіб усунення порушень є незрозумілим.
Зокрема, приписом зобов'язано позивача подати в письмовій формі до Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу матеріали (за додатком №1 до припису від 17.03.2020 р. №77-14/01 - Перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю)), які підтверджують факт усунення вказаних порушень. При цьому, додаток №1 до припису від 17.03.2020 р. №77-14/01 - Перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) містить зазначені в Акті Держгеонадра від 17.03.2020 р. №12/4776-М питання для перевірки дотримання вимог законодавства, які поширюються на всіх суб'єктів господарювання у відповідній сфері.
Отже, вказаним вище приписом зобов'язано позивача вчинити певні дії у незрозумілий та неможливий для виконання спосіб.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, припис відповідача від 17.03.2020 р. №77-14/01 є протиправним та підлягає скасуванню.
Як вже зазначалось вище судом, наказом Держгеонадра від 14.08.2020 р. №345, зокрема, анульовано ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" Дозвіл №4776, надано позивачу термін на усунення порушень до 01.10.2020 р.
При цьому, в якості порушень відповідачем зазначено абз. 7 ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", згідно якої дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Вказаною вище нормою передбачено право дозвільного органу, що видав документ дозвільного характеру, звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру, а не право самостійного анулювання такого документу.
Слід зауважити, що доводи апелянта про помилковість висновків суду з приводу анулювання дозволу позивача є хибними0 оскільки мало місце саме зупинення дії такого, спростовуються як самим наказом так і додатковим до нього (т.1 а.с. 88-93).
З огляду на викладене, а також враховуючи протиправність припису від 17.03.2020 р. №77-14/01 колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що також обґрунтованими є позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказу Держгеонадр від 14.08.2020 р. №345, від 21.10.2020 р. №465, від 07.12.2020 р. №559 та від 17.05.2021 р. №373, якими продовжувався встановлений строк усунення порушень, в частині що стосується Дозволу №4776.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року у справі за позовом державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів та припису залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 23.02.2022)