Справа № 620/2935/20 Суддя першої інстанції: Соломко І.І.
23 лютого 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа - Державна податкова служба України, про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії, -
У серпні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області), третя особа - Державна податкова служба України (далі - Третя особа, ДПС України), про визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не внесення необхідних змін до облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з обліку донарахованих сум за податковими повідомленнями - рішеннями від 09.12.2019 №00003773305, № 00003783305, №00003813305, № 00003833305, № 00003823105 та зобов'язання Відповідача вчинити вказані дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 позов задоволено повністю:
1) визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області щодо не внесення необхідних змін до облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно податкових повідомлень - рішень від 09.12.2019 №00003773305, № 00003783305, №00003813305, № 00003833305, № 00003823105;
2) зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України здійснити внесення необхідних змін до облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині розрахунків з бюджетом:
- з податку на доходи фізичних осіб, шляхом виключення з обліку донарахованої суми 448996,13 грн за податковим зобов'язанням та 224498,07 грн за штрафними санкціями, згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2019 № 00003773305;
- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), шляхом виключення з обліку донарахованої суми податкового зобов'язання у розмірі 22421,00 грн та штрафних санкцій у сумі 11210,50 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2019 № 00003813305, штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2019 № 000038231305, штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2019 № 00003833305;
- з військового збору, що сплачується фізичною особою за результатом річного декларування, шляхом виключення з обліку донарахованої суми військового збору за податковими зобов'язаннями у розмірі 37416,35 грн та штрафних санкціями у розмірі 18708,18 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2019 № 00003783305.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що ненаправлення вмотивованого рішення за скаргою платника податків протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника чи уповноваженої особи) контролюючого органу, свідчить про те, що така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. Відтак, оскільки матеріалами справи не підтверджується факт надсилання ДПС України на адресу ФОП ОСОБА_1 рішення за результатами розгляду скарги на згадані податкові повідомлення-рішення, то доводи останнього про задоволення його скарги є обґрунтованими, а відображення в електронному кабінеті, інтегрованій картці платника та інших інформаційних системах ДПС інформації про наявність у платника податків грошового зобов'язання є протиправним та підлягає відповідному коригуванню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що за наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ДПС України було прийнято рішення від 12.03.2020 про часткове задоволення скарги ФОП ОСОБА_1 , яке направлено на адресу платника податків і повернуто за закінченням терміну зберігання, а відтак Позивачем не доведено, яким чином порушені його права Відповідачем. Крім того, підкреслює, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації є лише службовою діяльністю, а відтак така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення податкового контролю не визнані протиправними.
Після усунення визначених в ухвалі від 06.12.2021 про залишення апеляційної скарги без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів направлення на адресу Позивача рішення ДПС України за наслідками розгляду скарги останнього, посилання Апелянта на ряд позицій Верховного Суду є безпідставним з огляду на їх нерелевантність. Крім того, звертає увагу, що частина податкових повідомлень-рішень скасована у судовому порядку.
Відзиву на апеляційну скаргу від Третьої особи не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що за наслідком проведеної перевірки ГУ ДПС в Чернігівській області 09.12.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 00003773305, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму податкового зобов'язання - 448996,13 грн та штрафних санкцій - 224498,07 грн (а.с. 19);
- № 00003783305, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичною особою за результатом річного декларування, у розмірі 37416,35 грн податкового зобов'язання та штрафних санкцій- 18708,18 грн (а.с. 15);
- № 00003813305, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) на суму податкового зобов'язання - 22421,00 грн та штрафних санкцій -11210,50 грн (а.с. 18);
- № 00003833305, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на загальну суму 17994,00 грн (а.с. 17);
- № 00003823105, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, на суму 13567,00 грн, (а.с. 16; далі разом - спірні ППР).
Із вказаними спірними ППР ФОП ОСОБА_1 не погодився та, як встановлено судом першої інстанції, оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України.
Матеріали справи свідчать, що 28.02.2020 Позивач отримав від Третьої особи рішення від 28.01.2020 № 3491/6/99-00-08-05-04-06 про продовження строку розгляду скарги щодо спірних ППР до 16.03.2020 (включно) (а.с. 20).
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 16.04.2020 Позивачем від ДПС України отримано рекомендований лист № 0405345124012, який містив рішення ДПС України № 5678/0/99-00-08-06-08-06 від 14.02.2020 «Про результати розгляду скарги». Зазначеним рішенням ДПС України розглянула скаргу Позивача від 15.01.2020 в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.12.2019 №Ф-0000379335 та рішення про застосування штрафних санкцій № 00003803305 (а.с. 21-22).
Також 16.04.2020 Позивачем отримано від Відповідача рекомендований лист № 1400605454099 з податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2020 № 0005243305, яким до Позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 8369,00 грн. з податку на додану вартість (а.с. 14), та податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2020 № 0005263305, яким позивачу донараховано 25107,00 грн, у тому числі 8369,00 грн штрафних санкцій з податку на додану вартість (а.с. 13). Указані податкові повідомлення-рішення № 0005243305 та № 0005263305 винесені на підставі акта перевірки № 675/13/2326102596 від 10.09.2019 та рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 9168/6/99-00-08-05-04-06 від 12.03.2020.
У свою чергу, як встановлено судом першої інстанції, рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 9168/6/99-00-08-05-04-06 від 12.03.2020 на ім'я та адресу ФОП ОСОБА_1 не надходило, що підтверджується листом від 29.04.2020 № 32-05-457/2020042710401 AT Укрпошта на запит Позивача (а.с. 25).
Із податковими повідомленнями-рішеннями від 30.03.2020 № 0005243305 та від 30.03.2020 № 0005263305 Позивач не погодився та оскаржив їх до ДПС України.
Однак, 30.06.2020 на адресу ФОП ОСОБА_1 від ДПС України надійшло рішення № 17272/6/99-00-06-02-04-06 від 27.05.2020, яким скарга Позивача залишена без розгляду з підстав, що ним раніше подано скаргу «з цього самого питання». Також, у рішенні ДПС України від 27.05.2020 зазначено, що рішення ДПС України від 12.03.2020 № 9168/6/99-00-08-05-04-06 про результати розгляду скарги Позивача надіслано платнику поштою рекомендованим листом № 0405345323007, і що за даними Укрпошти законвертоване рішення повернуто службою Укрпошти із зазначенням причини: за закінченням терміну зберігання (а.с. 23).
Як встановлено судом першої інстанції, Позивач вважає, що з підстав ненаправлення на його адресу у порядку та строки, визначені статтею 56 ПК України (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) рішення за результатом розгляду його скарги від 15.01.2020 на податкові повідомлення-рішення від 09.12.2019 № 00003773305, № 00003783305, № 00003813305, № 00003833305, № 000038231305, скарга Позивача від 15.01.2020 на вищезазначені спірні ППР Відповідача є повністю задоволеною, а оскаржені рішення з часу сплину граничного терміну 17.03.2020 для направлення рішення за результатом розгляду скарги, припинили регулюючу дію та не створюють для Позивача юридичного обов'язку. За таких обставин, на переконання ФОП ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Чернігівській області зобов'язане було внести відповідні зміни до облікової картки платника податків в частині розрахунків з бюджетом шляхом виключення донарахованими вищезазначеними ППР сум податків та зборів, нарахованих штрафних санкцій.
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 1, 4, 5, 44, 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючим органом, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916 (далі - Порядок №916), ряду правових позицій Верховного Суду, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки спірні ППР є такими, що скасовані, а відтак облік грошових зобов'язань за ними є протиправним.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.
Порядок оскарження рішень контролюючого органу регламентовано статтею 56 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Згідно п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
У свою чергу, за правилами п. 56.9 ст. 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого Податковим кодексом України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, та ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги на адресу платника податків з повідомленням про вручення, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня.
У свою чергу, визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов'язку.
Верховним Судом неодноразово, зокрема, у постановах від 10.10.2019 у справі №826/4049/14, від 24.01.2019 у справі №826/500/15, від 12.12.2019 у справі №820/1929/17, від 12.11.2020 у справі №810/3577/17, від 21.01.2021 у справі № 804/7796/17, від 22.09.2021 у справі № 400/2282/19 сформульовано правовий висновок про те, що у разі ненадіслання суб'єктом владних повноважень вмотивованого рішення за скаргою платника податків, остання вважається задоволеною на користь платника.
Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, зокрема, із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.01.2020 №25060010, місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (а.с. 30-33).
Рішення ДПС України від 12.03.2020 №9168/6/99-00-08-05-04-06 за наслідками розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 на спірні ППР було направлено на цю ж адресу Позивача 12.03.2020, що підтверджується копіями: списку згрупованих поштових відправлень №341 (а.с. 70), конверту (а.с. 71), рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 73). Однак поштове відправлення №0405345323007 повернулося адресату (ДПС України) у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 72), що підтверджується також результатами відстеження поштового відправлення із цим номером (а.с. 74).
При цьому, на переконання судової колегії, лист Філії Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта» від 29.04.2020 №32-05-457/2020042710401 не може вважатися належним і допустим доказом, який підтверджує факт ненадходження на адресу ОСОБА_1 поштового відправлення №0405345323007, оскільки такий лист складено 29.04.2020, у той час як поштове відправлення із згаданим номером вибуло з поштового відділення №14033 для відправлення за зворотною адресою 14.04.2020.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ДПС України від 12.03.2020 №9168/6/99-00-08-05-04-06 за наслідками розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 на спірні ППР було направлено платнику податків у межах встановленого п. 56.8 ст. 56 ПК України строку, а саме у межах 60-денного строку та з направленням у межах 20-денного строку платнику податків рішення про продовження розгляду скарги.
Враховуючи викладене та положення статей 42, 56 ПК України, колегія суддів приходить до висновку, рішення ДПС України за наслідками розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 на спірні ППР належним чином направлені Позивачу та вважається врученим в силу закону. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що скарга ФОП ОСОБА_1 на спірні ППР була задоволена в адміністративному порядку, є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.п. 1-2 гл. 4 розд. IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі - Порядок №422), відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є, зокрема, скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження.
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:
1) інформація із заяви-оскарження податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в адміністративному порядку»).
У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв'язку із запізненням надходження скарги;
2) інформація з ухвали суду про відкриття провадження.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).
У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв'язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.
Інформація з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову;
3) інформація з рішення про результати розгляду скарги (заяви).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.
При частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
При збільшенні зазначених у повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у главі 3 цього розділу).
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення органу ДФС про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, змінюється на «Вручено, адміністративний розгляд») та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення такої суми.
У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.
За таких обставин, оскільки єдиним аргументом ФОП ОСОБА_1 протиправності обліку ГУ ДПС у Чернігівській області розрахунків платника податків з бюджетом є твердження останнього про те, що його скарга на спірні ППР вважається задоволеною, а аналіз змісту наданих до відзиву на апеляційну скаргу інтегрованих карток Позивача свідчить, що коригування до них здійснювалися Відповідачем за вищенаведеними правилами Порядку №422, то колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, адже матеріалами справи підтверджується належне виконання ДПС України обов'язку із своєчасного розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 і направлення на податкову адресу останнього відповідного рішення.
При цьому посилання Позивача на те, що рішенням суду у справі №640/1568/20, яке набрало законної сили, визнано протиправними і скасовані, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 09.12.2019 №00003773305, №00003783305, №00003803305 та №00003863305 і відповідні дані внесені Відповідачем до інтегрованих карток платника податків, на переконання судової колегії, додатково підтверджують правомірність дій контролюючого органу щодо ведення обліку грошових зобов'язань платника податків щодо спірних ППР.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для покладення на Відповідача обов'язку з коригування облікових відомостей щодо Позивача в частині, що стосується грошових зобов'язань за спірними ППР з підстав задоволення скарги платника податків в адміністративному порядку, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Чернігівського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати у та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - задовольнити повністю.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено та підписано 23 лютого 2022 року.