Справа № 640/28652/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
22 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Собківа Я.М.
При секретарі: Шепель О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІІ групи;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду III групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2020 року, виходячи із розміру одноразової грошової допомоги на дату встановлення III групи інвалідності (27 травня 2020 року);
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати Міністерство оборони України подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 12 листопада 2014 року йому встановлено 15% втрати працездатності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. В подальшому 11 червня 2020 року позивачу з 27 травня 2020 року встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок, травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Позивач вважає, що як інвалід війни ІІІ групи набув право на отримання одноразової грошової допомоги. Однак, відповідач безпідставно відмовив в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, чим порушує його право на соціальний захист та отримання належної суми грошової допомоги, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року у задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що з дня встановлення 15% ступеня втрати працездатності 12 листопада 2014 року до дня встановлення ІІІ групи інвалідності 11 червня 2020 року минуло понад два роки, а тому в силу п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, скаржником зазначено, що особа при первинному отриманні інвалідності має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірах, визначених нормативно-правовими актами, не в залежності від того, чи отримувала вона відсотки втрати працездатності і протягом якого періоду, оскільки втрата працездатності без встановлення інвалідності та інвалідність не є тотожними поняттями, і дворічний термін слід застосовувати у випадку, якщо при повторному огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності.
Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 08 лютого 2022 року. Однак, розгляд справи у вказану дату не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. У зв'язку з цим розгляд даної справи здійснено 22 лютого 2022 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Із довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24 жовтня 2014 № 3113 вбачається, що 04 жовтня 2014 року в районі населеного пункту Дебальцеве в зоні проведення АТО ОСОБА_1 отримав травму струс головного мозку та перелом 4-го (безіменного) пальця лівої руки.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 12 листопада 2014 року серії ЖИА №003903 позивачу встановлено 15% втрати працездатності. У зв'язку з цим позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога по втраті працездатності в сумі 12789,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07 квітня 2020 року № 170 встановлено діагноз, причинного зв'язку захворювання, поранення, наслідків травми, пов'язаності із захистом Батьківщини.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 27 травня 2020 року причина інвалідності - травми, пов'язана із захистом Батьківщини.
Одержавши названі медичні висновки, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, позивач звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи до ІНФОРМАЦІЯ_1 про направлення документів до Міністерства оборони України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 120 від 20 серпня 2020 року розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на пункт 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. ОСОБА_1 групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч. 1 статті 3 цього Закону останній поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч. 1 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців»).
Згідно п. 4 ч. 2 статті 16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до пункту «б» ч.1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Крім того, пунктом 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності з 27 травня 2020 року, внаслідок виконання обов'язків, пов'язаних із захистом Батьківщини.
Пунктом 3 Порядку № 975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно п. 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, який набрав чинності з 01 січня 2014 року, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (набрав чинності з 01 січня 2017 року) п. 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
Обидві ці норми пункту 4 статті 16-3 Закону (абз. 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності чи ступеня втрати працездатності.
Крім того, згідно п. 8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Так, як зазначалося вище, із довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24 жовтня 2014 № 3113 вбачається, що 04 жовтня 2014 року в районі населеного пункту Дебальцеве в зоні проведення АТО ОСОБА_1 отримав травму струс головного мозку та перелом 4-го (безіменного) пальця лівої руки.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 12 листопада 2014 року серії ЖИА №003903 позивачу встановлено 15% втрати працездатності.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 27 травня 2020 року причина інвалідності - травми, пов'язана із захистом Батьківщини.
Таким чином, з дня первинного встановлення ступеню втрати працездатності - 12 листопада 2014 року до дня встановлення ІІІ групи інвалідності - 27 травня 2020 року минуло понад два роки.
Відповідно до п.4 статті 16-3 Закону № 2011-XII дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має.
З огляду на це, суд першої інстанції вірно зазначає щодо відсутності у позивача права на отримання зазначеної одноразової грошової допомоги, оскільки зміна підстав для призначення позивачу одноразової допомоги відбулась після спливу дворічного строку.
Згідно ч.6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами
Відповідно до п.17 Порядку № 975 особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.
Згідно пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України. Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міністерство оборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.
Відтак, дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІІ групи відповідають критеріям, встановленим Законом № 2011-ХІІ, а тому є правомірними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
З наведеного вище колегія суддів дійшла висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст рішення виготовлено 22 лютого 2022 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків