Справа № 580/3168/21
22 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, суддя Трофімова Л.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),-
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому, з урахуванням позовної заяви від 29.06.2021, просила визнати протиправними та скасувати вимоги від 04.06.2020 № 128585-52, від 07.08.2020 № Ф-128585-52, від 03.09.2020 № Ф-128585-52 про сплату боргу (недоїмки).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 20.11.2012 позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець. Вимоги від 04.06.2020 №128585-52, від 07.08.2020 №Ф-128585-52, від 03.09.2020 №Ф-128585-52 про сплату боргу (недоїмка) є незаконними, оскільки у них не було зазначено яким чином виникла заборгованість, яка база нарахування ЄСВ визначалась податковим органом, відсутні дані щодо підстав та періоду виникнення боргу, вимоги були надіслані із порушенням строків визначених законодавством. Окірм того, позивачка зазначила, що з 28.05.2015 є пенсіонером за віком та зверталась до податкового органу про припинення нарахування ЄСВ у зв'язку зі виходом на пенсію за віком, проте в результаті бездіяльності суб'єкта публічної адміністрації має незаконне втручання у майнові права та фінансові інтереси фізичної особи.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року адміністративний позов частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача під час розгляду звернень позивача від 16.07.2020 вх.7341/52-51/ФОП і №7342/52-51/ФОП щодо надання інформації і неврахування статусу пенсіонера під час прийняття вимог від 04.06.2020 № Ф-128585-52 у сумі 10090,92 грн, від 07.08.2020 № Ф-128585-52 у сумі 8568,59 грн, від 03.09.2020 № Ф-128585-52 у сумі 8567,65 грн про сплату боргу (недоїмки). Зобов'язано повторно розглянути звернення від 16.07.2020 із вжиттям заходів усунення розбіжностей в облікових документах і електронній базі з адміністрування ЄСВ Головного управління ДПС у Черкаській області з метою відновлення порушеного майнового права позивача з урахуванням висновків суду. Визнано протиправними та скасувано вимоги від 04.06.2020 № 128585-52, від 07.08.2020 № Ф-128585-52, від 03.09.2020 № Ф-128585-52 про сплату боргу (недоїмки).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 20 листопада 2012 року ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець.
Згідно реєстраційних та облікових даних платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована, як ФОП яка перебуває на загальній системі оподаткування, здійснює діяльність за кодом КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
У позивачки за даними інформаційної системи ДПС в інтегрованих картках платника по платежам 71010000 «Єдиний внесок нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності» та 71040000 «Для фізичних осіб - підприємців у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску з 2015 року.
Враховуючи те, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість з єдиного соціального внеску ГУ ДПС у Черкаській області було прийнято податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 04.06.2020 №Ф-128585-52 (а.с. 7) відповідно до якої станом на 31.05.2020 заборгованість складає 10090,92 грн; від 07.08.2020 №Ф-128585-52 (а.с. 8) відповідно до якої станом на 31.07.2020 заборгованість складає 8568,59 грн; від 03.09.2020 №Ф-128585-52 (а.с. 9) відповідно до якої станом на 31.08.2020 заборгованість складає 8567,65 грн.
Також у матеріалах справи наявний лист від 17.03.2021 про те, що вимога від 05.06.2019 у сумі 5925,84 грн вважається відкликаною.
Вважаючи вказані вимоги протиправними та такими, що прийнято з порушенням норм податково законодавства, позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, (далі - Інструкція № 449).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.
У статті 1 Закону № 2464-VI закріплено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464-VI).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
У відповідності до частини першої статті 25 Закону № 2464-VI, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно зі ст. 2 Закону № 2464-VI, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом 4 Інструкції № 449 регламентовано право контролюючих органів формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що особи, які зареєстровані як ФОП, перебувають на спрощеній системі оподаткування та одночасно є пенсіонерами за віком, звільняються від сплати ЄСВ, а також від подання звіту.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець 20.11.2012 (а.с. 10). Відповідно до пенсійного посвідчення від 28.05.2015 серія НОМЕР_2 позивачка є пенсіонером за віком.
Відповідно до відомостей облікової картки платника ЄСВ за позивачкою обліковано недоїмку зі сплати ЄСВ відповідно до самостійно поданої звітності про суми нарахованого ЄСВ (а.с. 70-94) за даними баз обліку відповідача станом на 31.12.2014 обліковується переплата 5072,15 грн; станом на 31.03.2015 переплата 1269,35 грн, станом на 31.08.2015 переплата 1,4 грн.
09.02.2016 нараховано за декларацією №1604457692 ЄСВ - на кінець року 2016, 2017 сальдо - недоїмка у сумі 5293,88 грн (а.с.89) за кодом операції СДО, проте одночасно (а.с.83) виявлено розбіжність - сальдо на 31.12.2017 за кодом операції СДО обліковується переплата 0,99 грн, що як деструктивне відхилення облікованій недоїмці не обґрунтовано відповідачем.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Черкаській області стосовно ОСОБА_1 прийнято податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 04.06.2020 №Ф-128585-52 (а.с. 7) відповідно до якої станом на 31.05.2020 заборгованість складає 10090,92 грн; від 07.08.2020 №Ф-128585-52 (а.с. 8) відповідно до якої станом на 31.07.2020 заборгованість складає 8568,59 грн; від 03.09.2020 №Ф-128585-52 (а.с. 9) відповідно до якої станом на 31.08.2020 заборгованість складає 8567,65 грн, вимога від 05.06.2019 у сумі 5925,84 грн є відкликаною у зв'язку із сплатою, проте за наявного статусу пенсіонера відповідач не встановив і не з'ясував фактичний інтерес позивача за наявної конкуренції права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування/звільнення від сплати ЄСВ/можливість реалізації права на щорічний перерахунок пенсії особам, які після призначення пенсії продовжували працювати та набули страховий стаж, сплачуючи ЄСВ.
Окрім того, як вірно зауважив суд першої інстанції, матеріали справи не містять підтверджень надсилання відповідачем позивачці зазначених вимог про сплату боргу (недоїмки).
При цьому, позивачкою до матеріалів справи, надано копії заяви (а.с. 15) до начальника Уманського управління ГУ ДПС у Черкаській області, в якій остання просила надати їй вимогу від 04.06.2020 яку вона своєчасно не отримала, у відповідь на вказану заяву отримала лист (а.с. 16) з додатками щодо направлених відомостей, проте надані додатки відсутні.
Отже, оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) прийнято без урахування усіх обставин справи, зокрема, відповідачем не враховано та не перевірено того факту, що позивачка являється пенсіонером та отримує пенсію за віком.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка була зареєстрована як ФОП, перебувала на спрощеній системі оподаткування, та є пенсіонером за віком, а отже, звільнена від сплати ЄСВ.
Доводи апелянта щодо правомірності оскаржуваних вимог колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Твердження відповідача про те, що в базі податкового органу обліковувалося нарахування позивачу спірних сум ЄСВ в її інтегрованій картці, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає, що автоматичне нарахування ЄСВ не відповідає принципу належного урядування та повного і об'єктивного встановлення відповідних обставин.
У свою чергу, принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).
Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене та те, що оскаржувані вимоги прийнято без урахування усіх обставин справи, колегія суддів вважає, що вимоги від 04.06.2020 № 128585-52, від 07.08.2020 № Ф-128585-52, від 03.09.2020 № Ф-128585-52 про сплату боргу (недоїмки) є протиправними та підлягають скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно вийшо за межі позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність відповідача під час розгляду звернень позивача від 16.07.2020 вх.7341/52-51/ФОП і №7342/52-51/ФОП щодо надання інформації і неврахування статусу пенсіонера під час прийняття вимог від 04.06.2020 № Ф-128585-52 у сумі 10090,92 грн, від 07.08.2020 № Ф-128585-52 у сумі 8568,59 грн, від 03.09.2020 № Ф-128585-52 у сумі 8567,65 грн про сплату боргу (недоїмки), зобов'язав повторно розглянути звернення від 16.07.2020 із вжиттям заходів усунення розбіжностей в облікових документах і електронній базі з адміністрування ЄСВ Головного управління ДПС у Черкаській області з метою відновлення порушеного майнового права позивача з урахуванням висновків суду.
Так, відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що такий захист порушено права не є ефективним, тоді як порушене право позивачки на звільнення від сплати ЄСВ підлягає захисту шляхом скасування оскаржуваних нею вимог про сплату боргу (недоїмки).
Окрім того, з позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, з урахуванням позовної заяви від 29.06.2021, про визнання протиправними та скасування вимог від 04.06.2020 № 128585-52, від 07.08.2020 № Ф-128585-52, від 03.09.2020 № Ф-128585-52 про сплату боргу (недоїмки), інших позовних вимог у даній справі не було заявлено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача під час розгляду звернень позивача від 16.07.2020 вх.7341/52-51/ФОП і №7342/52-51/ФОП щодо надання інформації і неврахування статусу пенсіонера під час прийняття вимог від 04.06.2020 № Ф-128585-52 у сумі 10090,92 грн, від 07.08.2020 № Ф-128585-52 у сумі 8568,59 грн, від 03.09.2020 № Ф-128585-52 у сумі 8567,65 грн про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання повторно розглянути звернення від 16.07.2020 із вжиттям заходів усунення розбіжностей в облікових документах і електронній базі з адміністрування ЄСВ Головного управління ДПС у Черкаській області з метою відновлення порушеного майнового права позивача з урахуванням висновків суду підлягає скасуванню. В решті рішення суду слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право сксаувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення.
Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Черкаській області задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача під час розгляду звернень позивача від 16.07.2020 вх.7341/52-51/ФОП і №7342/52-51/ФОП щодо надання інформації і неврахування статусу пенсіонера під час прийняття вимог від 04.06.2020 № Ф-128585-52 у сумі 10090,92 грн, від 07.08.2020 № Ф-128585-52 у сумі 8568,59 грн, від 03.09.2020 № Ф-128585-52 у сумі 8567,65 грн про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання повторно розглянути звернення від 16.07.2020 із вжиттям заходів усунення розбіжностей в облікових документах і електронній базі з адміністрування ЄСВ Головного управління ДПС у Черкаській області з метою відновлення порушеного майнового права позивача з урахуванням висновків суду скасувати.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року в частині визнання протиправними та скасування вимоги від 04.06.2020 № 128585-52, від 07.08.2020 № Ф-128585-52, від 03.09.2020 № Ф-128585-52 про сплату боргу (недоїмки) залишити в силі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.
Постанову виготовлено: 22 лютого 2022 року.