ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 лютого 2022 року м. Київ № 640/1121/20
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К Трейд Груп» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К Трейд Груп» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Київ про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К Трейд Груп» (04070, місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 15-В, офіс 7; код ЄДРПОУ 40979973) до Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Вказане судове рішення набрало законної сили в розумінні ч. 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), внаслідок чого 18 листопада 2020 року у справі № 640/1121/20 видано виконавчий лист.
09 лютого 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «К-Н-К Трейд Груп» (далі також - ТОВ «К-Н-К Трейд Груп», заявник) звернулось до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі в порядку статті 382 КАС України.
Так, за правилами ч. 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 статті 382 КАС України).
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З цією метою, КАС України, визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.
В аналітичній доповіді в рамках проєкту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» (2018 рік) стосовно огляду практики ЄСПЛ щодо захисту права на розгляд справи та виконання судового рішення в розумний строк узагальнено критерії ефективності засобів забезпечення виконання цього права: 1) засіб є ефективним, якщо його можна використати для прискорення ухвалення рішення судом, що розглядає справу; 2) найбільш ефективними є засоби, спрямовані на попередження, а не на компенсацію за затримку розгляду справи чи виконання судового рішення; 3) поєднання пришвидшувального та компенсаторного засобів захисту є найкращим варіантом тощо.
Стосовно сутності судового контролю у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 295/13613/16-а зазначено, що статтями 382-383 КАС України, визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому в КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 КАС України, передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 340/962/19: «…клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі. Отже, позивача не позбавлено можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання».
Як вбачається зі змісту поданої ТОВ «К-Н-К Трейд Груп» заяви про встановлення судового контролю, державним виконавцем в межах виконавчого провадження по виканню виконавчого листа у даній справі вчинялись дії задля виконання судового рішення, зокрема, винесено постанови про накладення штрафу на боржника, про повторне накладення штрафу, направлялось повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Тобто, на переконання заявника, державним виконавцем було вичерпано перелік дій, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», однак, рішення суду так і залишилось не виконаним.
Державна податкова служба України листом від 29 грудня 2021 року № 29391/6/99-00-20-02-03-06 повідомила заявника, що для завершення реєстрації відповідних податкових накладних, йому необхідно забезпечити реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ, що прямо суперечить нормам Конституції України та положенням пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341).
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Із набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Дослідивши подану ТОВ «К-Н-К Трейд Груп» заяву, суд дійшов висновку про її обґрунтованість та наявність правових підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 382 КАС України, суд, -
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К Трейд Груп» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі - задовольнити.
Зобов'язати Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі №640/1121/20 у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя П.В. Вовк