ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 лютого 2022 року м. Київ № 640/26400/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління ПФУ в Київській області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ПФУ в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДР: 22933548), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату № 03-28/1911 від 03.03.2020 та № 03-28/1912 від 03.03.2020 за періоди роботи з жовтня 1982 року по червень 1989 року (видані окупаційною владою);
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок пенсії з 13.03.2020 з урахуванням довідок про заробітну плату № 03-28/1911 від 03.03.2020 та № 03-28/1912 від 03.03.2020 за періоди роботи з жовтня 1982 року по| червень 1989 року.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 05.09.2018 ОСОБА_1 зареєстрований та постійно мешкає у Київській області, Сквирський район, село Шамраївка. З 13 березня 2020 року позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначає, що користуючись своїм правом, позивач листом від 18.09.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області з проханням при нарахуванні пенсії взяти до уваги довідки про заробітну плату за період з жовтня 1982 року по червень 1989 року включно. До вказаної заяви додано копії архівних довідок про те, що у зазначений період позивач працював у Ворошиловградському автотранспортному підприємстві 30928 (до квітня 1986 року - АТП - 12125, з квітня 1986 року до липня 1988 року - АТП - 30928, з липня 1988 року - АТП - 10928) шофером (а/слюсарем).
Однак, відповідачем відмовлено позивачу у врахуванні наданих довідок при розрахунку пенсії, посилаючись на те, що такі довідки видані установою, що знаходиться на непідконтрольній території України і органи Пенсійного фонду не мають можливості здійснити перевірку відображених в них сум заробітної плати з первинними документами страхувальника.
Разом з тим, позивач наголошує на протиправності такої відмови відповідача, з огляду на те, що трудовий стаж, вказаний в спірних довідках, позивач набув у період, коли населений пункт, на території якого підприємство здійснювало господарську діяльність, перебував під контролем української влади, і зазначене підприємство (АТП) також утворено відповідно до законодавство України. Крім того, зазначена в довідках інформація щодо періодів роботи в підприємстві підтверджується інформацією, яка міститься в трудовій книжці позивача.
Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позиція відповідача.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позову, з тих підстав, що 18.09.2020 позивач звернувся із заявою до Головного управління про нарахування пенсії відповідно до довідки про заробітну плату за період з жовтня 1982 року по червень 1989 року включно на підставі довідки про стаж та заробітну плату від 03.03.2020 №№ 03-28/1911, 03-28/1912, 03-28/1913, за період роботи з 29.09.1982 по 15.06.1989 на Ворошиловградському автотранспортному підприємстві та довідка від 03.03.2020 № 03-28/3219, які видані так званим "Архивным управлением" так званої "администрации города Луганска" так званої «луганской народной республики».
Відповідач звертає увагу суду на те, що для підтвердження достовірності наданих довідок територіальні органи Пенсійного фонду мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій контрольно-перевірочної роботи, передбачених законом. До таких документів відносяться копії особових рахунків, платіжних відомостей, інших первинних документів, що підтверджують зазначену у довідках заробітну плату або пільговий стаж. За результатами перевірки складається довідка, яка зберігається у пенсійній справі пенсіонера.
За словами відповідача, оскільки, надані позивачем довідки про стаж та заробітну плату від 03.03.2020 № № 03- 28/1911, 03-28/1912, 03-28/1913, за період роботи з 29.09.1982 по 15.06.1989 на Ворошиловградському автотранспортному підприємстві та довідка від 03.03.2020 № 03-28/3219 про реорганізації підприємства, видані архівною установою, що знаходиться на непідконтрольній території України, і органи Пенсійного фонду не мають можливості здійснити перевірку відображених в них сум заробітної плати з первинними документами страхувальника, такі довідки не можуть братися до уваги при розрахунку пенсії.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою від 05.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін на підставі п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.
Встановлені судом обставини.
Так, у даному випадку сторонами не спростовуються та не заперечуються обставини призначення позивачу з 13.03.2020 пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надання «довідок», виданих окупаційною владою, про заробітну плату від 03.03.2020 та відмову пенсійного органу у здійснені перерахунку пенсії на підставі таких довідок.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 вказаного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з ч.ч. 1 та 5 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (яка регулює порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Разом з тим, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1)..
Відповідно до абз. 2 п/п. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що довідки із зазначенням заробітної плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. При цьому, в таких довідках має бути зазначено назви первинних документів, на підставі яких їх видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Досліджуючи наявні матеріали справи судом встановлено, що в матеріалах справи містяться, зокрема, довідки від 03.03.2020, які видані які, як вбачається з їх змісту, так званими «архивными управлениями» які створені і функціонують у складі так званої «администрации города Луганск» терористичної організації «лнр», тобто під контролем окупаційної влади.
При цьому, копії цих «довідок» посвідчені адвокатом України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»:
будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом;
будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, Україною визнаються лише документи, які підтверджують факт народження або смерті, що у повній мірі відповідає і «намібійським виняткам» Міжнародного суду ООН, відповідно до яких держави, які є членами ООН, зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південно-Африканської Республіки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом ПАР від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», що у даному випадку не охоплюється обставинами даної справи, у т.ч. в частині надання суду України довідок установ, створених терористичною організацією.
Суд вважає неприйнятним розгляд документів, виданих окупаційною владою, тим більше, які видані за межами «намібійських принципів».
В іншому б випадку це свідчило про відмову України від частини своїх суверенних прав, про визнання та підтримку терористичної організації владою України та легалізацію її діяльності.
Таким чином, надані суду так звані «довідки» підконтрольних окупаційній владі так званих «організацій» є недійсними та не можуть бути прийняті та враховані ГУ ПФУ для цілей розгляду заяви позивача.
При цьому, судом враховується, що існуючі до цього організації України не були позбавлені можливості перереєструватися на підконтрольній Україні території та забезпечувати права своїх працівників, у т.ч. у питанні підтвердження стажу.
Під час розгляду справи не надано відомостей щодо місцезнаходження первинних документів, на підставі яких її видано та виплачувалась заробітна плата. Матеріали справи не містять первинних документів, які б підтверджували нараховану позивачу заробітної плати (доходу) у період з жовтня 1982 року по грудень 1989 роки.
Таким чином, проаналізувавши вказані обставини, в контексті викладених норм права, а також беручи до уваги те, що матеріали справи не містять первинних документів, які підтверджують нарахування позивачу заробітної плати відповідно до довідок про заробітну плату, місцезнаходження первинних документів не зазначено, суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату від 03.03.2020, виданих окупаційною владою, та, як наслідок відсутні підставі для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.
Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Суддя О.А. Кармазін