ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 лютого 2022 року м. Київ № 640/8622/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., за участю секретаря судового засідання Пономаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за участі представників сторін:
від позивача - Назарець Дмитро Анатолійович
від відповідача 1 - Осадчій Олексій Анатолійович
від відповідача 2 - Зайченко Василь Миколайович
за позовомОСОБА_1
до Державної податкової служби у м. Києві Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
прийняв до уваги наступне:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до ГУ Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач-1), Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (далі - відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0027604203 від 01.04.2020 та податкове повідомлення-рішення № 0027614203 від 01.04.2020, видані Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві;
- визнати протиправними дії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) щодо визначення в дозволі на експлуатацію морської суднової станції від 20.05.2015 № МС-80-0101491, виданому позивачу, відомостей про ширину смуги радіочастот одного каналу одного РЕЗ щодо радіолокаційного відповідача Муссон-502» (300 МГц), Коспас-Сарсат SМ-511 (0,05 МГц), РЛС Raymarine (60 МГц).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року у справі №640/8622/21 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
01.07.2021 дану справу отримано Окружним адміністративним судом міста Києва.
05.07.2021 відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано судді Арсірію Р.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків.
12.07.2021 року (вх.№ 03-14/109148/21), на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2021 року, позивачем недоліки усунуто в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2021 прийнято позовну заяви до розгляду та відкрито провадження у справі № 640/8622/21.
В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач 1 та відповідач 2 заперечили, щодо заявлених позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки Акту перевірки від 03.02.2020 № 298/26-15-42-03-30-2327903276 основані на помилкових даних та обставинах, які Відповідач 1 отримав від НКРЗІ. Причиною надання таких даних є помилкові та протиправні дії Відповідача 2, який зазначив у дозволі неактуальні, помилкові та невірні показники щодо радіообладнання, та видав дозвіл з порушенням вимог законодавства всупереч технічним характеристикам радіообладнання. Позивач вважає, що він не є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за відсутності прямої вказівки на відповідний регіон використання виділеної смуги радіочастот для радіообладнання, але сплачував її частково тому, що плата була незначною. Пояснень з приводу розрахунку фактично внесеної плати суду не надано.
Відповідач 1 не погоджується з позовними вимогами та вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач 2 вважає, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 , є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та відповідно до ст. 16 ПКУ, з урахуванням ст. 257 ПКУ зобов'язаний: самостійно обчислювати суму податкових зобов'язань з рентної плати; подавати до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкові декларації з рентної плати; сплачувати податкові зобов'язання з рентної плати до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач 2 зазначає, що дозвіл на експлуатацію суднової станції № MC-80-010149 був виданий Українським державним центром радіочастот (УДЦР) позивачу 20.05.2015 року на підставі заяви про надання дозволу на експлуатацію від 14.05.2015. Технічна інформація стосовно РЕЗ зі складу суднової станції була внесена фахівцями УДЦР до дозволу не «за власною ініціативою та на його власний розсуд», як зазначається у позовній заяві, а виключно відповідно до видів діяльності УДЦР визначених статтею 16 ЗУ ««Про радіочастотний ресурс України» та виключно на підставі свідоцтва про схвалення типу суднового обладнання наданих Регістром судноплавства України, декларацій про відповідність суднового радіообладнання виробників, Рекомендації МСЕ, які визначають вимоги до технічних характеристик радіообладнання зі складу суднових станцій. Відповідач 2 вважає, що діяв в межах свої повноважень та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» 20.05.2015 видано ОСОБА_1 дозвіл на експлуатацію морської суднової станції №МС-80-0101491. Дозвіл дійсний до 18.05.2020. Морську суднову станцію встановлено на судні з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке належить Позивачу, про що безпосеедно зазначено у Дозволі.
Згідно зі вказаним дозволом, позивачу дозволяється встановлення та використання радіообладнання: УКХ радіостанції (тип Рута-ВС), УКХ радіостанції (тип Ray-240c), радіолокаційний відповідач (тип МУССОН-502), Коспас-Сарсат (тип SM-511). РЛС (тип Raymarine), інше обладнання (тип Рута-Н), апаратура двостороннього радіотелефонного зв'язку (тип IC-GM1500).
Позивач вважає, що відповідач 2 визначив у Дозволі №МС-80-0101491 помилкові показники, що призвело до видання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
На підставі пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, наказу Головного управління ДПС у м. Києві № 5216 від 24.12.2019 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за період з 01.05.2015 по 31.12.2019.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Кодексу платник податків ОСОБА_1 проінформований про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 24.12.2019 №15802/Б/26-15-42-03-27 та копією наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2019 №5216 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, які направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків.
За результатами перевірки складено акт 03.02.2020 №298 /26-15-42-03-30- 2327903276. Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення фізичної особи ОСОБА_1 :
- п.п. п.257.3 ст. 257 ПКУ - не подано податкові декларації з рентної плати за періоди: травень 2015, червень 2015, липень 2015, серпень 2015, вересень 2015, жовтень 2015, листопад 2015, грудень 2015, січень 2016, лютий 2016, березень 2016, квітень 2016, травень 2016, червень 2016, липень 2016, серпень 2016, вересень 2016, жовтень 2016, листопад 2016, грудень 2016, січень 2017, лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2017, грудень 2017, січень 2018, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, травень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018, грудень 2018, січень 2019, лютий 2019, березень 2019, квітень 2019, травень 2019, червень 2019, липень 2019, серпень 2019, вересень 2019, жовтень 2019, листопад 2019, грудень 2019;
- п.257.2, п.257.5 ст. 257 ПКУ - занижено податкові зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на загальну суму 1886232,61 грн., в тому числі по періодам: травень 2015 на суму 9932,10 грн.; червень 2015 на суму 29796,31 грн.; липень 2015 на суму 29796,31 грн.; серпень 2015 на суму 29796,31 грн.; вересень 2015 на суму 29796,31 грн.; жовтень 2015 на суму 29796,31 грн.; листопад 2015 на суму 29796,31 грн.; грудень 2015 на суму 29796,31 грн.; січень 2016 на суму 33773,73 грн.; лютий 2016 на суму 33773,73 грн.; березень 2016 на суму 33773,73 грн.; квітень 2016 на суму 33773,73 грн.; травень 2016 на суму 33773,73 грн.; червень 2016 на суму 33773,73 грн.; липень 2016 на суму 33773,73 грн.; серпень 2016 на суму 33773,73 грн.; вересень 2016 на суму 33773,73 грн.; жовтень 2016 на суму 33344,88 грн.; листопад 2016 на суму 33773,73 грн.; грудень 2016 на суму 33773,73 грн.; січень 2017 на суму 37515,73 грн.; лютий 2017 на суму 37827,01 грн.; березень 2017 на суму 37827,01 грн.; квітень 2017 на суму 37827,01 грн.; травень 2017 на суму 37827,01 грн.; червень 2017 на суму 37827,01 грн.; липень 2017 на суму 37827,01 грн.; серпень 2017 на суму 37827,01 грн.; вересень 2017 на суму 37827,01 грн.; жовтень 2017 на суму 37827,01 грн.; листопад 2017 на суму 37827,01 грн.; грудень 2017 на суму 37827,01 грн.; січень 2018 на суму 37515,73 грн.; лютий 2018 на суму 37827,01 грн.; березень 2018 на суму 37827,01 грн.; квітень 2018 на суму 37827,01 грн.; травень 2018 на суму 37827,01 грн.; червень 2018 на суму 37827,01 грн.; липень 2018 на суму 37827,01 грн.; серпень 2018 на суму 37827,01 грн.; вересень 2018 на суму 37827,01 грн.; жовтень 2018 на суму 37827,01 грн.; листопад 2018 на суму 37827,01 грн.; грудень 2018 на суму 37827,01 грн.; січень 2019 на суму 37827,01 грн.; лютий 2019 на суму 37515,73 грн.; березень 2019 на суму 37827,01 грн.; квітень 2019 на суму 37827,01 грн.; травень 2019 на суму 37827,01 грн.; червень 2019 на суму 37827,01 грн.; липень 2019 на суму 37827,01 грн.; серпень 2019 на суму 37827,01 грн.; вересень 2019 на суму 37827,01 грн.; жовтень 2019 на суму 37827,01 грн.; листопад 2019 на суму 37827,01 грн.; грудень 2019 на суму 37827,01 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 01.04.2020 № 0027604203 та № 0027614203.
ППР № 0027604203 від 01.04.2020 позивачу визначено такі грошові зобов'язання за платежем рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України: основній платіж 1984200,70 гривень та штрафна санкція 496050,08 гривень усього -2 480 250,78 гривень.
ППР №0027614203 від 01.04.2020 Позивачу визначено такі грошові зобов'язання: за платежем рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України 9520,00 гривень.
Позивач вважаючи дії відповідача-2 протиправними, які привели до винесення ППР з порушенням вимог законодавства, без належних правових підстав, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України, визначені Законом України «Про радіочастотний ресурс України» від 1 червня 2000 року № 1770-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» № 1770-III радіочастотний ресурс - частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.
Частиною другою статті 12 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» № 1770-III встановлено, що органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунації».
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» № 1770-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, здійснює свої повноваження у смугах радіочастот загального користування.
За приписами пункту 1 частини другої статті 14 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» № 1770-III передбачено, що повноваженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпункту 1 та 3 частини другої статті 30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» № 1770-III користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, а також дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» № 1770-III дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.
Підпунктом 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Згідно з підпунктом 251.1.3 пункту 251.1 статті 251 Податкового кодексу України рентна плата складається з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Відповідно до статті 42 Закону користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, крім засобів та пристроїв, використання яких здійснюється на бездозвільній основі відповідно до цього Закону. Перелік радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, на експлуатацію яких потрібен дозвіл, визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Дозволи на експлуатацію у смугах загального користування видаються на бланках, зразки яких затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот загального користування видає УДЦР на платній основі у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот спеціального користування видає Генеральний штаб Збройних Сил України.
Термін дії дозволу на експлуатацію не може бути меншим за термін дії відповідної ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або відповідної ліцензії на мовлення чи дозволу на тимчасове мовлення. Для загальних користувачів, яким не потрібна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, термін дії дозволу на експлуатацію не може бути меншим за п'ять років, якщо інше не передбачено Планом використання радіочастотного ресурсу України або не заявлено суб'єктом господарювання.
Юридична та/або фізична особа, яка має намір здійснювати експлуатацію радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до УДЦР. Форма заяви встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, публікує інформацію щодо процедур видачі дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у своєму офіційному бюлетені та на веб-сайті.
Відповідно до статті 57 Закону користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Збір за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 254.1.4 пункту 254.1 статті 254 Податкового кодексу України Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Пунктами 254.2 та 254.3 Податкового кодексу України передбачено, що не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.
Об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
Відповідно до пункту 254.5.1 статті 254.5 Податкового кодексу України перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із зазначенням виду зв'язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.
Відповідно до п. 257.1. ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
При цьому, платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати (п. 257.1 ст. 257 ПК України).
На платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно з нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів (п. п. 258.1.1 п. 258.1 ст. 258 ПК України).
Отже, наведеними правовими нормами передбачено обов'язок осіб, які здійснюють користування радіочастотним ресурсом на підставі відповідних дозвільних документів самостійно обчислювати суму податкових зобов'язань з рентної плати, виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо та сплачувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом. У випадку невиконання обов'язку щодо сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом настає відповідальність, передбачена чинним законодавством.
Суд відхиляє доводи позивача про неоднозначність законодавчих приписів з приводу плати за користування радіочастотним ресурсом, що слід тлумачити на користь позивача.
Щодо позовної вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0027604203 від 01.04.2020 та податкового повідомлення-рішення № 0027614203 від 01.04.2020, видані Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акту перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу платник податків ОСОБА_1 проінформований про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 24.12.2019 №15802/Б/26-15-42-03-27 та копією наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2019 №5216 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, які направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків.
Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Відповідно акту від 03.02.2020 №298/26-15-42-03-30-2327903276 відповідачем здійснювалася перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.05.2015 по 31.12.2019.
Разом з тим, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.2 статті 102 передбачено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;
Судом встановлено та не заперечувалось представниками відповідача, що позивач сплачував плату за користування радіочастотним ресурсом України на загальну суму 1362,69 грн., в тому числі: Жовтень 2016 - 428,85 грн.; Січень 2017-311,28 грн.; Січень 2018-311,28 грн.; Лютий 2019-311,28 грн., та що відповідачем не подано податкові декларації з рентної плати за періоди: травень 2015, червень 2015, липень 2015, серпень 2015, вересень 2015, жовтень 2015, листопад 2015, грудень 2015, січень 2016, лютий 2016, березень 2016, квітень 2016, травень 2016, червень 2016, липень 2016, серпень 2016, вересень 2016, жовтень 2016, листопад 2016, грудень 2016, січень 2017, лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2017, грудень 2017, січень 2018, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, травень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018, грудень 2018, січень 2019, лютий 2019, березень 2019, квітень 2019, травень 2019, червень 2019, липень 2019, серпень 2019, вересень 2019, жовтень 2019, листопад 2019, грудень 2019. Внаслідок чого винесено податкове повідомлення-рішення №0027614203 від 01.04.2020 яким застосовано до позивача відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого п. 120.1 ст. 120 ПК України.
Відповідно до п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що при розрахунку штрафних санкцій відповідач 1 неправильно розрахував суму штрафу, а саме враховував місяці: жовтень 2016, січень 2017, січень 2018, лютий 2019, за які позивач сплатив рентну плату. Інформація про сплату підтверджується витягами з інтегрованої картки платників податку, що міститься в матеріалах справи та зазначена в акті перевірки від 03.02.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були подані декларації за жовтень 2016, січень 2017, січень 2018, лютий 2019, однак відповідно до оскаржуваного податкового-повідомлення рішення № 0027604203 від 01.04.2020 позивачем також було занижено податкове зобов'язання на загальну суму 1886232,61 за період з травня 2015 по грудень 2019, чим порушено п.257.2, п.257.5 статті 257 Податкового кодексу України. При обрахуванні суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні № 0027604203 від 01.04.2020 відповідач 1 врахував суму сплати позивачем рентної плати за жовтень 2016, січень 2017, січень 2018, лютий 2019.
Враховуючи норми статті 102 Податкового Кодексу, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був визначати суму грошових зобов'язань не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а отже період з травня 2015 по березень 2017 рік виходить за межі строків які встановлені Податковим кодексом. Якщо протягом зазначеного строку (1095 днів) контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Стягнення (зарахування) коштів до бюджету контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
Вищенаведений висновок викладений у постановах Верховного суду від 08.04.2021 року по справі N 812/1541/16, від 19.05.2020 року у справі N 826/8231/15, від 09.03.2021 року N 300/2353/19, від 21 травня 2020 року справа N 1440/2201/18.
Таким чином, суд приходить до переконання, що контролюючий орган провів документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з травня 2015 по березень 2017 рік поза межами встановлених ПК України строків (1095 днів) та 01.04.2020 року застосував штраф та збільшив суму податкового зобов'язання, чим вийшов за межі наданих повноважень.
З огляду на вказане та враховуючи дату прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 01.04.2020, а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 року №0027604203 в частині нарахування грошових зобов'язань за період з травня 2015 по березень 2017, та податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 року №0027614203 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за період з травня 2015 по березень 2017 прийняті податковим органом поза межами 1095 днів, а тому підлягають скасуванню тій частині.
Щодо позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) щодо визначення в дозволі на експлуатацію морської суднової станції від 20.05.2015 № МС-80-0101491, виданому позивачу, відомостей про ширину смуги радіочастот одного каналу одного РЕЗ щодо радіолокаційного відповідача Муссон-502» (300 МГц), Коспас-Сарсат SМ-511 (0,05 МГц), РЛС Raymarine (60 МГц) суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, ОСОБА_1 отримав дозвіл Українського державного центру радіочастот на експлуатацію морської суднової станції від 20.05.2015 № MC-80-0101491, термін дії якого до 18.05.2020
Вiдповiдно до визначень п. 1.61 ат 1.77 статті 1 Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку (далі - PP MCE) та п. 1.10 «Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв (затверджене рішенням НКРЗІ вiд 01.11.2012 № 559, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 за № 57/22589) суднова станція це один чи декілька передавачiв або приймачів або комбінація передавачiв i приймачiв, включаючи допоміжне обладнання, яке встановлене на борту судна. Сукупність радіообладнання (PE3) суднової станції дає змогу радіооператору обмінюватися інформацією з службами управління та забезпечення (обслуговування) безпеки судноплавства, забезпечення радіовизначення (радіолокація, радіонавігація), забезпечувати iншi технологічні потреби радіозв'язку всередині судна або між суднами. При цьому на кожний РЕЗ зі складу суднової станції окремий дозвіл на експлуатацію не надається тому, що відповідно до вимог рекомендації 7 PP МСЕ, статей 35 та 39 Кодексу торговельного мореплавства України та норм мiжнародного морського права на суднi повинен бути дозвіл на експлуатацію суднової станції.
Дозвіл на експлуатацію суднової станції № МС-80-010149 був виданий УДЦР Позивачу 20 травня 2015 року, на підставі заяви про надання дозволу на експлуатацію вiд 14.05.2015. Технічна інформація стосовно РЕЗ зі складу суднової станції була внесена фахівцями УДЦР відповідно до видів діяльності УДЦР визначених ст. 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» № 1770-III та на підставі свідоцтві про схвалення типу суднового обладнання наданих Регістром судноплавства України, декларацій про відповідність суднового радіообладнання виробників, Рекомендації МСЕ, які визначають вимоги до технічних характеристик радіообладнання зі складу суднових станцій.
Стосовно питання визначення регіону експлуатації суднової станції, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 3.3. Порядку судновласник отримує дозвіл на експлуатацію суднової станції в УДЦР за місцем державної реєстрації судна в Україні. Тобто з урахуванням специфіки та особливості переміщення судна в ході навігації в переліку користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати, який надає HKP3I до ДПА, судновласникам зазначається один регіон, що визначається місцем реєстрації судна та надання дозволу на експлуатацію суднової станції.
Законом № 1770-III та Податковим кодексом України не визначені обмеження щодо сплати рентної плати в частині будь-яких категорій РЕЗ або смуг радіочастот.
Суд також зазначає, що позивач з моменту видачі дозволу на експлуатацію суднової станції № МС-80-010149 від 20.05.2015 до його закінчення не вчиняв дії щодо оскарження відомостей які зазначені у дозволі, також позивач сплачував плату за користування радіочастотним ресурсом України на загальну суму 1362,69 грн., в тому числі: Жовтень 2016 - 428,85 грн.; Січень 2017-311,28 грн.; Січень 2018-311,28 грн.; Лютий 2019-311,28 грн.
Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивнi (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивноп можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Так як позивач звернувся із позовом до суду лише 29 березня 2021 року, а Дозвіл на експлуатацію суднової станції №МС-80-010149 був виданий УДЦР Позивачу 20 травня 2015 року, то загальний термін у 3 роки визначений законодавством для захисту свого права судом, як і строк звернення до адміністративного суду позивач пропустив. Намагання позивача обґрунтувати пропуск строку звернення до суду з посиланням лише на «отримання від Відповідача 1 та від НКРЗІ відповідей на адвокатські запити, у яких містилися відомості та показники, на підставі яких Відповідач 1 нарахував Позивачу суми рентної плати та штрафні санкції», без надання належних та достовірних доказів, що Позивач не знав і не міг знати про порушення є безпідставним. У Дозволі на експлуатацію суднової станції №МС-80-010149 визначені типи РЕЗ, дозволені для використання діапазони радіочастот та ширина їх смуг. Законом №1770-ІІІ та Податковим кодексом України не визначені обмеження щодо сплати рентної плати в частині будь-яких категорій РЕЗ або смуг радіочастот. Крім того, в позовній заяві не заперечується і підтверджується, що Позивачем в окремі періоди сплачувалися певні суми рентної плати. Також, звертаю увагу суду, що термін дії Дозволу закінчився 18.05.2020, і Позивач його не оспорював.
Підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені відповідними доказами.
Судом встановлено, що позивачем не доведено той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного суду від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц; від 31 жовтня 2018 року у справі №367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі №575/476/16-ц; від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (пункт 73); від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц (пункт 80); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2205/15-ц (пункт 61); №522/2201/15-ц (пункт 62) та №522/2110/15-ц (пункт 61); від 7 серпня 2019 року у справі №2004/1979/12 (пункт 71); від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18 (пункт 134); від 16 червня 2020 року у справі №372/266/15-ц (пункт 51).
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) щодо визначення в дозволі на експлуатацію морської суднової станції від 20.05.2015 № МС-80-0101491, виданому позивачу, відомостей про ширину смуги радіочастот одного каналу одного РЕЗ щодо радіолокаційного відповідача Муссон-502» (300 МГц), Коспас-Сарсат SМ-511 (0,05 МГц), РЛС Raymarine (60 МГц) не підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 11350,00 грн. Звідси слідує, що сума яка підлягає стягненню з відповідача становить 3784,00 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 №0027604203 та 0027614203 в частині нарахування грошових зобов'язань за період з травня 2015 по березень 2017.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 №0027614203 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за період з травня 2015 по березень 2017.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 784,00 (три тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями ст. 255, ч. 1 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій