ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
09 лютого 2022 року справа №640/28938/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті з 13 грудня 2019 року пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій від 23 листопада 2020 року №21-1833зп, виходячи з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, та обмеження її граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність; 2) зобов'язання відповідача здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій від 23 листопада 2020 року №21-1833зп, виходячи з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії, здійснивши виплату різниці суми між нарахованою та фактично отриманою пенсією
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач протиправно відмовив йому у перерахунку пенсії з 13 грудня 2019 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій від 23 листопада 2020 року №21-1833зп, та під час перерахунку пенсії з 01 квітня 2020 року протиправно зменшив розмір його пенсії з 88% від суми місячної заробітної плати до 60% від суми місячної заробітної плати та обмежив розмір пенсії максимальним розміром, що порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 25 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/28938/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивачу згідно його заяви від 14 квітня 2021 року проведений перерахунок пенсії з 01 квітня 2020 року на підставі довідки про заробітну плату видану Офісом Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року №21-1833зп; перерахунок проведений відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та при визначенні розміру пенсії врахована частина п'ятнадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, відповідно до якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 23 грудня 2010 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 12 лютого 2021, до якої долучив оригінал довідки про заробітну плату від 23 листопада 2020 року №21-1833зп.
Відповідач листом від 23 лютого 2021 року №2600-0307-8/30006 повідомив позивача, що відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про проведення перерахунку пенсії, при зверненні особи з відповідною заявою; у зв'язку із відсутністю заяви встановленого зразка підстав для перерахунку пенсії не має.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 09 квітня 2021 року, оформлену згідно наданого ГУ ПФУ в м. Києві зразка.
У відповідь на заяву позивача, відповідач листом від 22 квітня 2021 року №2600-0307-8/68114 повідомив позивача, що перерахунок його пенсії виконано з 01 квітня 2020 року згідно довідки про заробітну плату видану Офісом Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року №21-1833зп, розмір пенсії з 01 квітня 2020 року складає 16 380,00 грн., з 01 липня 2020 року - 17 120,00 грн., з 01 грудня 2020 року - 17 690,00 грн.
Адвокат позивача Антоненко С.Б. звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 10 серпня 2021 року №1/210 просив, зокрема, здійснити з 13 грудня перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки Офісом Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року №21-1833зп, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідач листом від 19 серпня 2021 року №2600-0202-8/132996 у відповідь на адвокатський запит повідомив, що згідно довідки про заробітну плату видану Офісом Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року №21-1833зп відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ ОСОБА_1 проведений перерахунок пенсії з 01 квітня 2020 року; розмір пенсії з 01 квітня 2020 року складає 16 380,00 грн., з 01 липня 2020 року - 17 120,00 грн., з 01 грудня 2020 року - 17 690,00 грн.
Відповідно до протоколу від 18 січня 2011 року №83001 ОСОБА_1 з 23 грудня 2010 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», розмір пенсії розрахований із заробітку 88%, пенсія не обмежена граничним розміром.
Згідно із роздруківками перерахунку пенсії позивача станом на 19 квітня 2021 року та 19 червня 2021 року пенсія позивача перерахована з 01 квітня 2020 року та обчислена, виходячи із розміру 60% від суми місячної заробітної плати; розмір пенсії обмежений максимальним розміром.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачу пенсії визначалось статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
В подальшому до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року.
Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
-частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому, слід звернути увагу, що Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнята постанова від №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування, оскільки ця постанова уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням рішення Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20, суд дійшов висновку, що з 13 вересня 2019 року позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі Постанови №657.
Як встановив суд, позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку від 23 листопада 2020 року №21-1833зп про заробітну плату, видану Офісом Генерального прокурора.
В матеріалах справи міститься копія довідки від 23 листопада 2020 року №21-1833зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видана Офісом Генерального прокурора Пластуну О.В. про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7(ІІ)/2019, та від 26 березня 2020 року №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26 березня 2020 року за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу становить 62 166,66 грн.
Отже, розмір заробітної плати (грошового забезпечення) позивача, що враховується для перерахунку пенсій встановлений за нормами чинними на 26 березня 2020 року.
Рішенням Конституційного Суду від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 26 березня 2020 року розмір заробітної плати прокурора визначається виключно Законом України «Про прокуратуру», тобто змінилися розміри заробітної плати (грошового забезпечення) прокурорів, які до 26 березня 2020 року визначалися в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а з 26 березня 2020 року визначені на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Як вже зазначив суд, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України та не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно-правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі довідки, виданої Офісом Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року №21-1833зп, саме з 01 квітня 2020 року.
Право на перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року позивач мав би на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами чинними на 13 грудня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідач з 01 квітня 2020 року здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, виданої Офісом Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року №21-1833зп.
Отже, відсутні правові підставі для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті з 13 грудня 2019 року пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій від 23 листопада 2020 року №21-1833зп.
Щодо зменшення відповідачем розміру пенсії позивача з 88% від суми місячної заробітної плати до 60% від суми місячної заробітної плати під час її перерахунку з 01 квітня 2020 року, суд зазначає таке.
Як встановив суд, на дату призначення пенсії позивачу, пенсія призначалася згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, в розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI у статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ внесені зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII у статті 50- 1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінені цифрами « 70».
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінені цифрами « 60».
Як вже зазначив суд, з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
З набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України.
Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Враховуючи викладене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Отже, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
В рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20 сформував правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, право позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року №21-1833зп виникло у нього з 01 квітня 2020 року, тобто після втрати чинності статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ в частині перерахунку пенсії.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій від 23 листопада 2020 року №21-1833зп, виходячи з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій від 23 листопада 2020 року №21-1833зп, виходячи з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо застосування при перерахунку пенсії позивача, призначеної йому відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає таке.
Питання застосування при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність також було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №580/5962/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), який виходив з наступного.
За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI також внесені зміни до статті 50- 1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХII, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХII втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
З огляду на викладене, Верховний Суд в постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20 сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, встановлених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХII, а з 14 жовтня 2014 року - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
При цьому, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном.
Суд встановив, що внаслідок перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року №21-1833зп, розмір його пенсії перевищив максимальний.
З огляду на наведене, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року №21-1833зп без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Отже, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко