ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 лютого 2022 року м. Київ № 640/32366/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо не здійснення призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до приписів статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII з 21.02.2020;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до приписів статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII з 21.02.2020.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58, Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), та зазначає, що він має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до приписів статті 86 Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII з 21.02.2020, проте відповідачем протиправно відмовлено у її призначенні.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ та зазначає про правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні ОСОБА_1 пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах прокурорів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 21.02.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до приписів статті 86 Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII.
Листом від 13.03.2020 № 2600-0314-8/34169 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах прокурорів. В листі зазначено, що відповідно до наданих документів, а саме: заяви про призначення пенсії встановленого зразка, паспорту, трудової книжки, довідок про роботу з Генеральної прокуратури України, довідки про заробітну плату, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, стаж вислуги років складає 24 роки 7 місяців 20 днів, стаж роботи на посадах прокурорів відсутній. Не враховано до стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки, так як на першій сторінці (титульний аркуш) трудової книжки відсутня печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 Інструкції ведення трудових книжок).
Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії, позивач оскаржив її до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021 у справі № 640/7473/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, викладену в листі від 13.03.2020 №2600-0314-8/34169. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ з урахуванням висновків викладених в даному рішенні.
Ухвалюючи рішення у справі суд виходив з того, що підставою дня призначення пенсії є необхідний стаж роботи, а не дотримай усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянуто заяву від 21.02.2020 та надані документи щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Листом від 11.10.2021 № 2600-0303-8/162218 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що йому відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах прокурорів (14 років 6 місяців).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 (далі - Закон №1697-VІІ, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 86 Закону №1697-VІІ, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
З аналізу наведеної норми вбачається, що право на пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697-VІІ виникає у прокурорів, які на день звернення мають необхідну кількість вислуги років (загальний стаж), з якої у тому числі наявний необхідний визначений законом стаж роботи на посадах прокурорів.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивач із заявою про призначення пенсії звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 21.02.2020, відповідно з метою призначення пенсії йому необхідно мати загальний стаж - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.
Частиною шостою статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Як вбачається із листа від 11.10.2021 № 2600-0303-8/162218, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до наданих документів (трудова книжка, довідки про роботу з Генеральної прокуратури України, військовий квиток, диплом, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру) обраховано стаж роботи та зроблені висновки, що вислуга років позивача складає 24 роки 9 місяців 10 днів, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів 4 роки 6 місяців 4 дні (період з 04.11.1995 по 17.05.2000), з яких:
з 25.04.1987 по 21.06.1989 - військова служба (відповідно до військового квитка 143663 зазначено «на посадах рядового та сержантського складу») - 2 роки 1 місяць 27 днів;
з 20.09.1989 по 02.08.1990 - секретар комітету комсомолу середньої школи № 157;
з 01.09.1990 по 31.05.1995 - навчання на денній формі в Національній юридичній академії (4 роки 9 місяців);
з 21.08.1995 по 13.11.1995 - державний податковий інспектор відділу аудиту юридичних осіб управління аудиту Державної податкової інспекції по м. Фастову Київської області;
з 14.11.1995 по 17.05.2000 - проходження військової служби у збройних силах України (відповідно до військового квитка 143663 в графі найменування посади зазначено: слідчий з 14.11.1995, помічник військового прокурора з 29.10.1997, прокурор відділу з 12.03.1998, старший слідчий з 23.12.1999, прокурор відділу з 03.03.2000) - 4 роки 6 місяців 4 дні;
з 18.05.2000 по 20.04.2001 - провідний спеціаліст міжнародного відділу в Національному Комітеті товариств Червоного хреста України;
з 25.04.2001 по 25.05.2004 - старший викладач, викладач, доцент кафедри, заступник декана юридичного факультету Київського національного економічного університету;
з 28.05.2004 по даний час старший викладач, доцент кафедри, професор кафедри, старший викладач Національної академії прокуратури України (15 років 8 місяців 24 дні по дату подання заяви 21.02.2020, довідка про роботу датована 26.12.2019, є факт одержання заробітної плати в Національній академії в даних персоніфікованого обліку).
З аналізу матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у призначені пенсії стали ті обставини, що відповідачем не зараховано до стажу роботи на посаді період роботи позивача у Національній академії прокуратури України.
Даний висновок зроблений з тих підстав, що вичерпний перелік прокурорів визначений статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» (раніше визначався статтею 56 Закону № 1789), в яких відсутні посади працівників Національної академії прокуратури, а Національна академія прокуратури України є державним вищим навчально-науковим закладом із спеціалізованої підготовки прокурорів та інших працівників прокуратури, підвищення їх кваліфікації, а також здійснення науково-дослідної діяльності.
Відповідно до статті 80 Закону України «Про прокуратуру» Національна академія прокуратури України функціонує при Генеральній прокуратурі України.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурором органу прокуратури є:
1) Генеральний прокурор;
2) перший заступник Генерального прокурора;
3) заступник Генерального прокурора;
4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора;
6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора);
7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора);
8) керівник обласної прокуратури;
9) перший заступник керівника обласної прокуратури;
10) заступник керівника обласної прокуратури;
11) керівник підрозділу обласної прокуратури;
12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури;
13) прокурор обласної прокуратури
14) керівник окружної прокуратури;
15) перший заступник керівника окружної прокуратури;
16) заступник керівника окружної прокуратури;
17) керівник підрозділу окружної прокуратури;
18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури
19) прокурор окружної прокуратури.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, наказом Генеральної прокуратури України від 04.07.2005 № 83-шц встановлено, що Академія прокуратури України є відомчим вищим навчальним закладом при Генеральній прокуратурі України.
Наказами Генеральної прокуратури України від 19.10.2005 № 116-шц, від 24.03.2006 № 649ц затверджено відповідність посад працівників Академії прокуратури України посадам працівників Генеральної прокуратури України. Згідно з додатком № 1 до наказів, посади старшого викладача та доцента відповідають посаді старшого прокурора відділу в апараті Генеральної прокуратури України.
Наказами Генеральної прокуратури України від 22.02.2008 № 326ц, від 27.12.2012 № 224ш затверджено відповідність посад і класних чинів працівників Національної академії прокуратури України посадам працівників Генеральної прокуратури України. Згідно з додатком № 1 до наказів, посада доцента відповідає посаді старшого прокурора відділу в апараті Генеральної прокуратури України.
Наказом Генеральної прокуратури України від 11.08.2016 № 120ш визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора України від 27.12.2012 № 224.
Наведене свідчить, що посади, які обіймав позивач під час роботи в Академії прокуратури України (Національній академії прокуратури України) прирівняно до посад органу прокуратури, а тому суд критично ставиться до посилань відповідача, як на підставу для не зарахування до стажу роботи на посадах прокурорів стаж роботи в науково-навчальних закладах, відсутність посади працівників Національної академії прокуратури в переліку посад органів прокуратури, які визначені статтею 15 Закону України «Про прокуратуру».
Разом з тим, суд зазначає, що положення статті 15 Закону України «Про прокуратуру» визначає статус прокурора.
В свою чергу, спеціальною нормою щодо пенсійного забезпечення є стаття 86 Закону №1697-VІІ, частиною 6 якої передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України.
Частиною восьмою статті 86 Закону №1697-VІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу рішенням президії Вищої атестаційної комісії України від 02.07.2003 (протокол № 8-11/7) присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Наказом Генеральної прокуратури України від 28.05.2004 № 556к відповідно до статті 47 Закону України «Про прокуратуру», статей 4, 8 Положення про класні чини працівників органів України присвоєно класний чин молодшого радника юстиції ОСОБА_1 - старшому викладачу кафедри захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Академії прокуратури України при Генеральній прокуратурі України - управління по підготовці і підвищенню кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників.
Наказом Генерального прокурора України від 04.06.2007 № 380к відповідно до статті 47 Закону України «Про прокуратуру» присвоєно класний чин з 01.06.2007 радника юстиції ОСОБА_1 - доценту кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини та представництва інтересів громадян і держави в суді Інституту підвищення кваліфікації кадрів Академії прокуратури України.
Наказом Генеральної прокуратури України від 25.06.2012 № 2278ц присвоєно в порядку заохочення класний чин старшого радника юстиції ОСОБА_1 - доценту кафедри представництва інтересів громадян і держави у суді та нагляду за додержанням і застосуванням законів Інституту підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України.
Наведене свідчить, що робота позивача в Академії прокуратури України (Національній академії прокуратури України) підлягає врахуванню до стажу роботи на посадах прокурорів, враховуючи, що позивач з 28.05.2004 працював у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України та до набрання чинності Законом № 1697-VI позивачу присвоєно класні чини. При цьому, суд враховує, що Генеральну прокуратуру України перейменовано в Офіс Генерального прокурора.
З огляду на встановлене суд зазначає, що стаж роботи позивача в органах прокуратури на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії (21.02.2020) перевищував 14 років 6 місяців та загальний стаж перевищував 24 роки 6 місяців, відповідно позивач мав право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до приписів статті 86 Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII з 21.02.2020.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до приписів статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII з 21.02.2020 та про наявність правових підстав для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до приписів статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII з 21.02.2020.
При цьому, суд не надає оцінку кількості стажу роботи позивача, оскільки даний розрахунок підлягає здійсненню під час призначення пенсії позивачу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо не здійснення призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до приписів статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII з 21.02.2020.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до приписів статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII з 21.02.2020.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева