1/2601
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення заяви без розгляду
09 лютого 2022 року м. Київ № 640/4660/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження
заінтересовані особи: акціонерне товариство «Кредобанк», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький Олег Леонідович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - заявник), адреса: 79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78, про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи - акціонерне товариство «Кредобанк» (надалі - заінтересована особа 1), адреса: 79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78, ОСОБА_1 (надалі - заінтересована особа 2), адреса: АДРЕСА_1 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький Олег Леонідович (надалі - заінтересована особа 3), адреса: 03055, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 30, офіс 42, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна (надалі - заінтересована особа 4), адреса: 79000, місто Львів, вулиця Чупринки, будинок 52, в якій заявник просить суд:
- замінити сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 52, вчиненого 15 січня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна, а саме: стягувача - акціонерне товариство «Кредобанк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, Реквізити IBAN № НОМЕР_1 у AT «ТАСкомбанк»).
Розглянувши матеріали заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для її розгляду та вирішення, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (надалі - Закон України «Про виконавче провадження»), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Слід зазначити, що з 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З прийняттям 15 грудня 2017 року Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції змінилась норма статті щодо заміни сторони виконавчого провадження та порядок її розгляду.
Так, частиною 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Таким чином, станом на час розгляду даної заяви Окружний адміністративний суд міста Києва не наділений компетенцією розглядати заяву про заміну стягувача на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки не здійснював розгляд справи як суд першої інстанції.
Водночас, у зв'язку із тим, що постановою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 640/15952/19, вирішено питання щодо того, що заяви про заміну сторони виконавчого провадження подані щодо виконавчого провадження відкритого на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса повинні вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, суд розглядає подану заявником заяву в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З аналізу вказаної вище постанови Верховного Суду також вбачається, що заява про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, не розглядається в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, суд звертає увагу, що Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 10 серпня 2021 року дійшов висновку, що для правильного вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження та питання щодо можливості її розгляду належить установити, чи було відкрито виконавче провадження (здійснюється) за відповідним виконавчим написом нотаріуса, оскільки в разі наявності відповідного виконавчого провадження заява підлягає судовому розгляду.
Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17.
В свою чергу, судом з інформації наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, за номером виконавчого провадження № 58768841 встановлено наявність постанови приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, виконавчого округу міста Києва від 17 листопада 2021 року про повернення виконавчого документу стягувачу, що свідчить про те, що виконавче провадження № 58768841 на даний час не є відкритим та на даний момент не здійснюється будь-яких виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні.
При цьому, суд також враховує правову позицію, викладену ЄСПЛ у справі «Беллет проти Франції» («Bellet v. France»), відповідно до якої, стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
Отже, з урахуванням викладених вище приписів норм чинного законодавства та встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду поданої представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заяви про заміну сторони виконавчого провадження, та про наявність підстав для повернення такої заяви заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 3, 167, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заяви про заміну сторони виконавчого провадження - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Клочкова