ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2022 року м. Київ № 640/4556/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви
Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, місто Київ, вулиця Любомира Гузара, будинок 7)
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі також - Центр, позивач) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також -відповідач), в якому позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нікітіної М.О. від 22 листопада 2021 року ВП №67210613 про накладення штрафу у розмірі 5 100, 00 грн.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (далі також - Закон) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Водночас, згідно з ч. 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.
З урахуванням викладеного, позивачем, в порушення вимог чинного законодавства до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у розмірі 2 481, 00 грн.
При цьому, в позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору на строк, визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, яке мотивоване відсутністю у позивача коштів для його сплати.
Вирішуючи зазначене клопотання позивача, з урахуванням наданих на його обґрунтування доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частинами 1 та 2 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Разом з тим, згідно з ч. 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки Центр зазначеним вимога закону не відповідає і не надало доказів можливість подальшої сплати судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі.
Зазначена вище обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 2 481, 00 грн., сплачений на рахунок для сплати судового збору Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: *;101; код ЄДРПОУ платника; Судовий збір за позовом_____, Окружний адміністративний суд міста Києва), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 161, 169, 256 КАС України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про відстрочення сплати судового збору.
2. Залишити позовну заяву Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат без руху.
3. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Вовк