ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
09 лютого 2022 року м. Київ № 640/38722/21
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою
здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах-
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
до Державної служби геології та надр України
Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т»
про визнання протиправним та скасування наказу
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства захисту довкілля та природних рерсурсів України з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т» про:
- визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 15.08.2019 № 274 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т» (код ЄДРПОУ 41612427);
- визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 № 6376, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т» (код ЄДРПОУ 41612427) для видобування корисних копалин (промислова розробка) граніту, мігматиту на території родовища Вільшанське Савранського району Одеської області.
Згідно з частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України уддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Підставою для звернення до суду є обставини незаконного, на думку прокурора, отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т» спеціального дозволу на користування надрами через неправомірну схему набуття права користування надрами загальнодержавного значення без проведення аукціону, оскільки за замовленням вказаного товариства фактично роботи по геологічному вивченню ділянки надр та підрахунку запасів корисних копалин не проводилась.
У зв'язку з викладеним, прокуратура вважає, що наказ Державної служби геології та надр України від 15.08.2019 № 274 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т» виданий протиправно та не міг бути підставою надання спеціального дозволу на видобування корисних копалин (промислова розробка) граніту, мігматиту на території родовища Вільшанське Савранського району Одеської області.
Так, безпідставне надання спеціального дозволу на видобування корисних копалин поза конкурсом ТОВ «ОАЗИС-Т» обмежує доступ до користування надрами інших суб'єктів господарювання, позбавляє надходжень до державного бюджету, створює передумови для зловживань та корупційних ризиків.
Крім того, необхідність пред'явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки громадян та охорони надр як національного багатства.
Державною службою геології та надр України листом від 13.10.2021 № 17904/01/03-21 надано наступну інформацію на запити Одеської обласної прокуратури стосовно надання ТОВ «ОАЗИС-Т» спеціального дозволу на видобування корисних копалин: згідно рішення РНБО "Щодо стану справ у сфері надрокористування" від 19.03.2021, введеного в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, у липні 2021 року проведено позапланову перевірку дії Дозволу № 6376 (ТОВ «ОАЗИС-Т») щодо дотримання вимог законодавстава у сфері користування надрами та складено акт від 22.07.2021 № 28/6376-О, надано припис № 178-14/01від 22.07.2022, яким установлено термін для усунення порушень до 20.08.2021. Наказом Державної служби геології та надр України термін продовжено до 15.01.2022.
Одеською обласною прокуратурою до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України скеровано повідомлення від 01.10.2021 №12-26вих-21 щодо надання інформації чи вживались Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України заходи, в тому числі претензійно-позовного характеру, щодо усунення порушень при отриманні Товариством з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т» спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, в тому числі скасування наказу Державної служби геології та надр України від 15.08.2019 № 274 та виданого на його підставі спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 № 6376.
Листом від 25.10.2021 № 25/2-22/22623-21 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило, що на цей час дію спеціального дозволу на користування надрами № 6376 від 25.09.2019 не зупинено, наказом Дергеонадр від 14.09.2021 № 662 ТОВ «ОАЗИС-Т» надано термін дло 15.01.2022 для усунення порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки дотримання товариством законодавстава у сфері надрокористування згідно з актом перевірки від 22.07.2021 № 28/6376-О.
Одеською обласною прокуратурою до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України направлено повідомлення від 17.12.2021 №12-445вих-21, що в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т» про визнання протиправним та скасування наказу і спеціального дозволу на користування надрами.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин третьої, четвертої та п'ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Загальні підходи до підстав представництва прокурором інтересів держави в адміністративному судочинстві були сформульовані Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17. У цій постанові Суд звернув увагу, що зміст пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Також Верховний Суд дійшов висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
У випадку, що розглядається, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №813/661/17 (адміністративне провадження № К/9901/43886/18), від 24 січня 2019 року у справі №816/1354/15 (провадження №К/9901/3030/18), від 18 вересня 2018 року у справі №826/7910/17 (адміністративне провадження №К/9901/55358/18).
У даній позовній заяві, як встановлено вище, прокурор, обґрунтовуючи наявність інтересів держави вказує, що протиправне набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т» права на використання надр відбулось всупереч вимогам закону та не дотримання Державною службою геології та надр вимог законодавства щодо видачі дозволів на використання нар, порушує інтереси держави.
Водночас, при обґрунтуванні представницьких функцій, прокурор зазначив про пасивність поведінки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, який маючи відповідні повноваження для захисту державних інтересів, за їх захистом не звертається.
Судом враховано, що згідно вищевказаної практики Верховного Суду саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
Одеська обласна прокуратура, звертаючись з даним позовом до суду, на підтвердження бездіяльності органу, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави, вказує на те, що нею у відповідності до вимог Закону України «Про прокуратуру» направлено відповідне звернення, але про вжиті заходи стосовно можливих порушень закону, зокрема щодо визнання протиправним та скасування наказу Держгеонадр від 15.08.2019 № 274, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України інформації не надано.
Разом з тим, зазначене звернення було належним чином опрацьоване Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та надано відповідь, що ТОВ «ОАЗИС-Т» у термін до 15.01.2022 повинно усунити порушеня, виявлені під час проведення позапланової перевірки дотримання товариством законодавстава у сфері надрокористування.
Крім того, Державною службою геології та надр України повідомлено Одеську обласну прокуратуру, що згідно рішення РНБО "Щодо стану справ у сфері надрокористування" від 19.03.2021, введеного в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, у липні 2021 року проведено позапланову перевірку дії Дозволу № 6376 (ТОВ «ОАЗИС-Т») щодо дотримання вимог законодавстава у сфері кристування надрами.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, які саме порушення були виявлені під час проведення Держгеонадр позапланової перевірки, з якої причини Одеська обласна прокуратура звернулась до суду із позовом 21.12.2021, тобто до настання строку на усунення недоліків ТОВ «ОАЗИС-Т» з питань дотримання останнім вимог законодавстава у сфері кристування надрами. В чому, у данному випадку, виявилось "не здійснення захисту" або "здійснення захисту неналежним чином" Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.
З наведеного вбачається, що Державною службою геології та надр України та позивачем поза діями Одеської обласної прокуратури вживались заходи щодо захисту інтересів держави у сфері користування надрами Товариством з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-Т», отже відсутня бездіяльність, яка на думку прокурора, мала місце з боку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
Доказів на підтвердження того, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не здійснює захист інтересів держави шляхом здійснення контролю за рішеннями та діяльністю Державної служби геології та надр України чи здійснює його неналежним чином позивачем суду надано не було.
Таким чином, у суду відсутні докази на підтвердження того, що позивач набув право на звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 1 статі 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Таким чином, адміністративно процесуальна дієздатність, це здатність, зокрема, органів державної влади, інших державних органів особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Враховуючи встановлені судом обставини щодо не набуття позивачем права на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави щодо оскарження бездіяльності Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Одеська обласна прокуратура, в даному випадку, не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю.
Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст. 43, ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву повернути.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій