ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 лютого 2022 року м. Київ № 640/1370/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо нарахування та відображення в електронному кабінеті платників ОСОБА_1 заборгованості з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5 195,30 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві відкоригувати відомості в електронному кабінеті платника податків ОСОБА_1 , шляхом виключення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5 195,30 грн. та відображення заборгованості у розмірі 2 078,12 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що починаючи з 2012 року він, маючи статус фізичної особи-підприємця, не здійснював підприємницьку діяльність та не отримував дохід від такої діяльності. Натомість у період з 01.07.2010 по 29.05.2020 ОСОБА_1 працював на посаді на товаристві, де отримував дохід від юридичної-особи-роботодавця як найманий працівник. За вказаний період роботодавець сплачував за ОСОБА_1 як за застраховану особу єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджуються даними з автоматизованої системи Пенсійного фонду України, оформленими у вигляді довідки форми №ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу». З електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 дізнався, що станом на 08.07.2020 в нього наявна заборгованість (недоїмка) зі сплати ЄСВ в розмірі 8 262,54 грн. 17.07.2020 у зв'язку з вказаними вище обставинами, керуючись змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 №592 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», а саме п. 915 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, ОСОБА_1 було подано до Головного управління ДПС у м. Києві заяву про списання несплачених станом на день набрання чинності Законом №592 сум недоїмки, а також штрафних санкцій та пені, нарахованих на вказані суми недоїмки за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом №592, тобто до 03 червня 2020 року. Поряд з цим, керуючись нормами п. 14 розд. ІV Інструкції №449 позивач після дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подав до контролюючого органу звіти про суми нарахованого єдиного внеску за місяці червень і липень 2020 року, де визначив відповідно до сплати суми мінімального розміру єдиного соціального внеску (а саме 1 039,06 грн. за місяць). 16.09.2020 за результатами розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №5298-13 про списання ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 10 340, 66 грн. Проте, 28.09.2020 з електронного кабінету платника податків (пенсійного фонду), ОСОБА_1 дізнався, що в нього наявна заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 5 195,30 грн. У зв'язку з цим представником позивача було направлено до ГУ ДПС у м. Києві адвокатський запит від 15.10.2020 №15-10- 02 та адвокатський запит від 16.11.2020 №16/11-20 в яких ставились питання щодо походження вищевказаної заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, враховуючи наявність рішення відповідача про списання боргу в цілому. У відповідь на зазначені адвокатські запити ГУ ДПС у м. Києві повідомило, що станом на 23.10.2020 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного соціального внеску в розмірі 5 195,30 грн., яка не підлягає списанню. Позивач вважає, що облікований наразі за даними контролюючого органу розмір заборгованості (недоїмки) по єдиному соціальному внеску є неправомірно та необґрунтовано завищений, та в дійсності має становити всього 2 078,12 грн. (тобто, мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці червень і липень 2020 року, що задекларований позивачем у поданій ліквідаційній звітності).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/1370/21 за вказаним позовом та дану справу призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі представник ГУ ДПС у м. Києві подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, де останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення суб'єкт владних повноважень мотивував тим, що Головне управління діяло у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень. Так, згідно даних інформаційної системи ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) упродовж періоду з 22.02.2002 до 08.07.2020 (дата проведення державної реєстрації припинення) перебував на обліку в ГУ ДПС у м. Києві (ДПІ в Деснянському районі) як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування. За даними інтегрованої картки за кодом платежу 71040000 за ФОП ОСОБА_1 обліковувались нарахування в автоматичному режимі до сплати сум єдиного соціального внеску за січень-грудень 2017 року в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, та щоквартальні нарахування за І-ий кв. 2018 року - II-ий кв. 2020 року на загальну суму 32 410,62 грн. (в т.ч. за І-ий квартал 2020 року в сумі 2 078,12 грн., за II-ий квартал (червень) 2020 року в сумі 1 039,06 грн.). Поряд з цим, в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску (позивача) були проведені нарахування згідно поданого позивачем звіту від 16.07.2020 № 63491 на суму 4 156,24 грн. Відповідно до п. 915 Закону №2464, списанню підлягали несплачені платником станом на 03.06.2020 суми недоїмки, нараховані за період з 01.01.2017 до 03.06.2020 (по 02.06.2020 включно), а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки у разі, якщо такими платниками виконано умови, визначені Законом №2464. Отже, суми грошових зобов'язань з єдиного внеску, які нараховані і набули статусу боргу починаючи з 03.06.2020 списанню не підлягали. Управлінням податкового адміністрування фізичних осіб у зв'язку з надходженням заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 17.07.2020 № б/н (вх. від 17.07.2020 №Ж/9534/ФОП) здійснено камеральну перевірку та, у зв'язку з дотриманням платником умов передбачених пунктом 915 Закону №2464 для списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, сформовано висновок, який направлено службовою запискою №21082/26-15-33-06-11 від 15.09.2020 про списання заборгованості з єдиного внеску на загальну суму 10 340,66 грн. та передано до Управління по роботі з податковим боргом для подальшого відпрацювання. Як наслідок 16.09.2020 платнику було списано заборгованість у сумі 10 340,66 грн. відповідно до рішення про списання заборгованості з єдиного внеску №5298-13 згідно п. 915 Закону №592. Водночас залишалася несписаною та непогашеною недоїмка у сумі 5 195,3 грн.
В подальшому суд відповідно до своєї ухвали від 11.02.2022 вирішив в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України питання про заміну сторони (відповідача 2) у справі на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був зареєстрований як фізична особа-підприємець у період з 15.02.2002 по 08.07.2020 (тобто, по дату державної реєстрації припинення позивачем підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця)
За змістом долучених позивачем до матеріалів справи копії трудової книжки серії НОМЕР_2 (дата видачі 23.11.2002) та роздруківки індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, сформованих за формою 5-ОК, у періоди червень-липень місяці 2020 року позивач не отримував від роботодавців (страхувальників) доходів.
За змістом поданої 16.07.2020 до органу ДПС звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік ОСОБА_1 показники щодо отримання ним оподатковуваних податком з доходів фізичних осіб та військовим збором не відображав.
Натомість 16.07.2020 ОСОБА_1 за наслідками проведення державної реєстрації припинення його як фізичної особи-підприємця (що мало місце 08.07.2020) подав до ГУ ДПС у м. Києві звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік, з позначкою «ліквідаційний» (форми №Д5 (річна)). Згідно таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до зазначеного Звіту позивач задекларував показники «самостійно визначеної суми доходу» та сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» за місяці січень - липень 2020 року у розмірі по 4 723,00 грн. за кожен із зазначених місяців, а також «розмір єдиного внески, встановлений законодавством для обов'язкової сплати» - 22%, «суму нарахованого єдиного внеску» - по 1 039,06 грн. за кожен із звітних місяців. За період серпень-грудень 2020 року показники були відсутні.
За даними інтегрованої картки платника єдиного внеску (позивача) за період з 09.02.2018 по 31.12.2020, починаючи з 09.02.2018 за позивачем обліковувалася недоїмка по сплаті єдиного соціального внеску з динамікою то до збільшення, то до зменшення. Зокрема, станом на 31.05.2020 та 16.07.2020 за ОСОБА_1 обліковувалася недоїмка у сумі 10 340,66 грн. в подальшому 20.07.2020 та 18.08.2020 в інтегровану картку були внесені записи про нарахування позивачу до сплати єдиного внеску в сумах: 1 039,06 грн. - нарахування було проведено на підставі невизначеного документа і 4 156,24 грн. - нарахування було проведено на підставі звіту від 16.07.2020. Внаслідок не погашення таких нарахованих до сплати сум єдиного внеску вони набули статусу недоїмки, та станом на 31.08.2020 загальний розмір заборгованості позивача по сплаті внеску складала 15 535,96 грн.
17.07.2020 позивач подав до ГУ ДПС у м. Києві заяву з питання списання недоїмки по сплаті єдиного внеску відповідно до п. 915 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI.
Як вбачається з тексту висновку управління адміністрування податків з фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві від 15.069.2020 вих. №1919/26-15-33-06-12, Головне управління провело камеральну перевірку поданих ОСОБА_1 звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за періоди 2017, 2018, 2019 і 2020 роки (датовані 16.07.2020), а також перевірку інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо наявності доходу отриманого за ознакою « 157 - дохід, виплачений само зайнятій особі», - за результатами чого встановлено відсутність отриманого доходу від діяльності фізичної особи-підприємця, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб.
Також контролюючий орган дійшов висновку, що на момент формування висновку заборгованість (недоїмка) з єдиного внеску складає 10 340,66 грн. та, що ОСОБА_1 дотримався умов, передбачених п. 915 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI для списання зазначеної суми недоїмки (тобто, 10 340,66 грн.).
16.09.2020 уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві Бурцевою Н. на підставі описаного вище висновку від 15.09.2020 було прийнято рішення №5298-23 про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, відповідно до якого позивачу списано несплачені ним суми єдиного внеску в розмірі 10 340,66 грн.
Разом з тим, станом 16.09.2020 в інтегрованій картці платника (позивача) залишилася несписаною та обліковувалась сума недоїмки по єдиному соціальному внеску в розмірі 5 195,30 грн.
Не погоджуючись із такими діями контролюючого органу щодо списання лише частини недоїмки по єдиному внеску, а також з розміром облікованої в інтегрованій картці недоїмки, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.
Відповідно до п. 2 ч. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом норм п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску серед інших є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч. 4 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до абз. 3 і 4 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Поряд з цим, положеннями п. 13 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, передбачено окремо порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками - фізичними особами-підприємцями (в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), у разі зняття їх з обліку в органах доходів і зборів. Так, для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, що почала діяти з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, починаючи з 01.01.2017 до ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були внесені зміни, зокрема ті, які стосується порядку нарахування єдиного соціального внеску фізичними особами-підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі відсутності у них доходу у звітному році або окремому місяці звітного року. Так, якщо раніше такі платники єдиного соціального внеску мали право самостійно визначати базу нарахування єдиного соціального внеску у разі відсутності доходу і сплатити суму єдиного соціального внеску з урахуванням встановленої максимальної величини бази нарахування страхового внеску та розміру мінімального страхового внеску, то з 01.01.2017 таке самостійне визначення бази для нарахування єдиного соціального внеску стає їх обов'язком. Зокрема, у 2020 році в Україні законодавчо визначена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року становила з 1 січня 2020 року - 4 723,00 грн., а з 1 вересня 2020 року - 5 000,00 грн. Відповідно ураховуючи розмір єдиного внеску (22 відсотки) мінімальна сума єдиного внеску на місяць для фізичних осіб-підприємців у 2020 році за період з 01.01.2020 по 30.07.2020 становила 1 039,06 грн. (тобто, 4 723,00 х 22%).
Зі змісту наявних у справі матеріалів (а саме витягу з інтегрованої картки платника) вбачається, що станом на 31.08.2020 та 16.09.2020 (тобто, станом на день прийняття ГУ ДПС у м. Києві рішення про списання недоїмки по єдиному внеску) мав заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску у загальній сумі 15 535, 96 грн. (з них 10 340,66 грн., - що сформувалася за період з 19.07.2019 по 29.05.2020, та 5 195,30 грн. - що виникла у період з 20.07.2020 по 18.08.2020).
У контексті з наведеним суд зазначає, що розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було доповнено п. 915 згідно із п. 5 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13.05.2020 №592-IХ. У свою чергу вказаний Закон від 13.05.2020 №592-IХ в частині пункту 5 набрав чинності з дня, наступного за днем опублікування закону, - тобто, 03.06.2020.
Так, за змістом до п. 915 розд. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції чинній станом на 17.07.2020) підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників», а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»:
а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників». Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.
Суд встановив, що позивач після подання державному реєстратору заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та проведення державним реєстратором процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, а також подання до контролюючого органу ліквідаційної податкової звітності, скористався своїм правом на списання органом ДПС в порядку п. 915 розд. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми недоїмки по єдиному соціальному внеску, що сформувалася за період до 03.06.2020, шляхом подання до ГУ ДПС у м. Києві відповідної заяви (вх. №Ж/9534/ДЗЕ від 17.07.2020).
За наслідками подання зазначеної заяви від 17.07.2020 та проведення відповідної камеральної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийняла рішення за №5298-13 про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, згідно якого списало обліковану в інтегрованій картці платника єдиного внеску ( ОСОБА_1 ) недоїмки по єдиному внеску у загальній сумі 10 340,66 грн. (тобто, недоїмку, що сформувалася за період до 03.06.2020).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
У контексті з наведеним суд враховує також те, що станом на час виникнення спірних правовідносин порядок організації діяльності з ведення органами ДПС оперативного обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було врегульоване Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (даний наказ втратив чинність лише з 05.04.2021, далі - Порядок №422).
За визначенням, наведеним у п. 2 розд. І зазначеного Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Згідно з п. 3 розд. І Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС, шляхом внесення відповідних записів.
Відповідно до п. 2 гл. 1 розд. ІІ Порядку №422, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків); нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Згідно з п. 1 гл. 1, гл. 4 розд. IV Порядку №422 первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку (далі - Звітні документи).
Структурні підрозділи ДФС, які за своїми функціональними обов'язками відповідають за розробку форм Звітних документів, визначають первинні показники Звітних документів, що мають відображатись в ІКП (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами), та описують алгоритми відображення їх значень в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та облікові показники (операції) для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Звітних документів. У таких алгоритмах описуються, зокрема, додаткові вимоги до автоматизованого приймання та обробки Звітних документів з урахуванням потреб адміністрування податків, зборів та єдиного внеску.
На підставі таких алгоритмів, що затверджені окремим організаційно-розпорядчим актом ДФС, в інформаційній системі органів ДФС здійснюються процедури: приймання та реєстрації Звітних документів; проведення арифметичного та логічного контролю Звітних документів; відображення (рознесення) даних первинних показників Звітних документів в ІКП.
Дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов'язання за такими Звітними документами, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов'язань за такими Звітними документами.
Враховуючи наведені вище положення Порядку №422 та з огляду на встановлені судом у даній справі обставини (а саме: обставини списання органом ДПС недоїмки по єдиному внеску, що сформувалася за період до червня 2020 року, та подання ОСОБА_1 ліквідаційної звітності про нарахування єдиного внеску, що містила показники внеску за місяці червень і липень 2020 року по 1 039,06 грн. за кожен місяць), суд дійшов висновку про відсутність у ГУ ДПС у м. Києві правових підстав для внесення 18.08.2020 до інтегрованої картки платника єдиного внеску ( ОСОБА_1 ) запису про нарахування позивачу до сплати суми єдиного внеску в розмірі 4 156,24 грн. замість задекларованої платником у поданій ліквідаційній звітності за 2020 рік суми єдиного внеску за липень місяць у розмірі 1 039,06 грн. Оскільки в ході розгляду цієї судової справи відповідач не навів та не довів суду документально наявність правових підстави для нарахування позивачу до сплати за звітні періоди червень і липень 2020 року та відповідно відображення в інтегрованій картці такого платника сум єдиного внеску в інших розмірах, що були визначені самостійно платником у поданому після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік (датованої 16.07.2020) з позначкою типу форми «ліквідаційна».
З огляду на це та керуючись положеннями ч. 2 ст. 9, п. 3 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне за результатами розгляду цієї судової справи вийти за межі заявлених позовних вимог та прийняти рішення про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у м. Києві щодо внесення 18.08.2020 до інтегрованої картки платника єдиного внеску (ККДБ 71040000) ОСОБА_1 записів про нарахування до сплати останньому єдиного внеску в сумі 4 156,24 грн. (код операції « 17F») та про збільшення недоїмки з єдиного внеску на суму 4 156,24 грн. (код операції « 951»).
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо коригування даних інтегрованої картки платника єдиного внеску суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до положень п. 2 розд. VI Порядку №422, первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, зокрема є: відомості органів Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; рішення органу ДФС, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення / вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або змінюється сума грошового зобов'язання та пені / сума єдиного внеску; рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження.
У разі наявності у платника податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) кошти, що надходять від такого платника або в результаті здійснених щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості органами ДФС (Державної виконавчої служби України, органами Казначейства) заходів, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником: у першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.
У разі погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) у спосіб, інший ніж надходження коштів, таке погашення здійснюється згідно з черговістю його виникнення: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного та достовірного нарахування та сплати зобов'язань по єдиному внеску створює певні наслідки для платника єдиного внеску та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованої картки правильно відображали фактичний стан розрахунків останнього з бюджетом.
Схожа правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17 та від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а. Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 дійшов висновку, що при визначенні питання про правомірність нарахування платнику податків пені належним способом захисту, що відносить порушені права, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки, шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.
В даному випадку, як свідчать наявний у справі витяг з інтегрованої картки, факт нарахування 18.08.2020 в інтегрованій картці позивача до сплати необгрунтованої (зайвої) суми єдиного внеску у розмірі 3 117,18 грн. безпосередньо вплинув на стан розрахунків платника по єдиному внеску, а саме: зумовив безпідставне збільшення розміру недоїмки, що її мав погасити позивач після подання ліквідаційної звітності в липні 2020 року (тобто, за період з 03.06.2020 по 31.07.2020), з загальної суми 2 078,12 грн. до 5 195,30 грн.
Пунктом п'ятим розд. І Порядку №422 передбачалося, що при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Аналогічні положення містить нині діючий Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5.
В силу норм п.п. 3, 4 і 6 ч. 2, абз. 1 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведені процесуальні норми та виходячи із встановлених обставин спору, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві відкоригувати наявні в інтегрованій картці платника єдиного внеску (ККДБ 71040000) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) записи, вчинені 18.08.2020, а саме: запис про нарахування до сплати останньому єдиного внеску в сумі 4 156,24 грн. (код операції « 17F») та запис про збільшення недоїмки з єдиного внеску на суму 4 156,24 грн. (код операції « 951»), шляхом відображення суми єдиного внеску, яка підлягала нарахуванню до сплати платником за місяць липень 2020 року на підставі поданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік (датованого 16.07.2020), - у розмірі 1 039,06 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 цього ж Кодексу).
Наявною у матеріалах справи квитанцією від 19.01.2021 №0.0.1983369680.1 підтверджено, що ОСОБА_1 під час звернення до суду із цим позовом сплатив судовий збір у сумі 1 816,00 грн. Враховуючи те, що при звернення до адміністративного суду із цим позовом з вимогами до органу ДПС позивач мав сплатити судовий збір саме у зазначеному розмірі коштів, та з огляду на обсяг задоволених за результатами цього позову вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 1 816,00 грн.
Керуючись статтями 2, 5 - 11, 12, 72 - 77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо внесення 18.08.2020 до інтегрованої картки платника єдиного внеску (ККДБ 71040000) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) записів про нарахування до сплати останньому єдиного внеску в сумі 4 156,24 грн. (код операції « 17F») та про збільшення недоїмки з єдиного внеску на суму 4 156,24 грн. (код операції « 951»).
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві відкоригувати наявні в інтегрованій картці платника єдиного внеску (ККДБ 71040000) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) записи, вчинені 18.08.2020, а саме: запис про нарахування до сплати єдиного внеску в сумі 4 156,24 грн. (код операції « 17F») та запис про збільшення недоїмки з єдиного внеску на суму 4 156,24 грн. (код операції « 951»), шляхом відображення суми єдиного внеску, яка підлягала нарахуванню до сплати платником за місяць липень 2020 року на підставі поданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік (датованого 16.07.2020), - у розмірі 1 039,06 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 816 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок