ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 лютого 2022 року м. Київ № 640/14720/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ в особі Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України
третя особа Національне антикорупційне бюро України
про визнання протиправними дій,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Міністерства внутрішніх справи України в особі Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо зберігання та обробки відомостей про ОСОБА_1 , а саме: «З 26.03.2021 розшукується Національним антикорупційним бюро України. Розшукова справа №12017040000000531 від 06.03.2017» шляхом видачі Довідки 21139531190570625169, викладеної на бланку серії ААА № 1071559.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що відомості про його розшук, викладені в довідці є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, а отже їх зберігання та обробка в єдиній інформаційній системі МВС є неправомірними, оскільки, посилаючись на ст. 6, п. 6 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
При цьому, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 відомо, що правоохоронними органами України, зокрема, Національним антикорупційним бюро України, розслідуються кримінальні провадження за рядом обставин фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариств «Комерційний банк «Приватбанк». Разом тим, представник позивача зазначає, що як відомо позивачу, детективами Національного антикорупційного бюро України 26.03.2021 було прийнято постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_1 у зв'язку з неявкою його до Національного бюро та відсутністю відомостей про його місцезнаходження.
Позивач стверджує, що неодноразово повідомляв правоохоронні органи, зокрема, Національне антикорупційне бюро України про своє місце перебування та зазначав про готовність до повної співпраці зі слідством.
У зв'язку з чим, представник позивача наголошує, що наведені у позові норми встановлюють вимоги до володільців персональних даних, яким є, зокрема, ДІ МВС України підтримувати дані, якими вони володіють в актуальному, точному та достовірному стані. А у випадку недотримання цих вимог, суб'єкт персональних даних, яким є зокрема позивач, має право вимагати коригування або знищення даних про нього, які перебувають у віданні володільця персональних даних.
Відтак, з урахуванням наведених нормативних приписів, позивач вважає, що викладені в довідці та наявні в персонально довідковому обліку Єдиної інформаційної системи МВС відомості про його розшук є недостовірними та підлягають видаленню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/14720/21 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, вказував на відсутність порушень прав позивача зі сторони Міністерства внутрішніх справ України. Зазначив, що Департамент інформатизації МВС не наділений повноваженнями самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду (в даному випадку НАБУ).
Разом із відзивом відповідачем окремо подано клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва також перебуває справа № 640/14727/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справи України про зобов'язання видалити з персонально-довідкового обліку Єдиної інформаційної системи МВС відомості про ОСОБА_1 , а саме: «З 26.03.2021 розшукується Національним антикорупційним бюро України. Розшукова справа №12017040000000531 від 06.03.2017».
Вирішуючи питання чи є предметом розгляду зазначених судових справ спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд зазначає наступне.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Позови вважаються ідентичними (тотожними) лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не ідентичними.
При розгляді апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року у справі № 640/14731/21, колегія суддів дослідивши матеріали справи, які також містять копії позовів у справах № 640/14731/21, № 640/14720/21 (зазначена справа), погодилась з тим, що підстави позову та суб'єктний склад учасників у справах № 640/14731/21, № 640/14720/21 та №640/14727/21є ідентичними.
Водночас, предмети позову у даних справах не можна вважати аналогічними.
Так, у справі, що розглядається (№ 640/14731/21) позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про позивача до персонально-довідкового обліку Єдиної інформаційної системи МВС України та зобов'язати видалити інформацію, що розміщена на офіційному веб-сайті МВС України.
У справі № 640/14720/21 позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо зберігання та обробки відомостей про позивача, шляхом видачі довідки.
У справі № 640/14727/21 позивач просить відомості про позивача видалити з персонально-довідкового обліку Єдиної інформаційної системи МВС України.
Таким чином, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі № 640/14731/21 міститься висновок, що предмети позову у даних справах не є тотожними.
Враховуючи зазначені обставини суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 10.08.2021 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Національне антикорупційне бюро України (далі третя особа, НАБУ).
Свою позицію стосовно предмету позову НАБУ висловило у клопотанні про вступ третьої особи, окремо письмових пояснень по суті позову до суду не подано.
З огляду на завершення терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, постановою детектива Національного бюро від 26.03.2021 оголошено в розшук ОСОБА_1 , а постановою детектива НАБУ від 08.04.2021 - у міжнародний розшук.
26.03.2021 постанова про оголошення позивача у розшук направлена Національним антикорупційним бюро для внесення відповідних відомостей до систем обліку Міністерства внутрішніх справ України.
Інформацію до Єдиної інформаційної системи МВС відомості про позивача, а саме: «З 26.03.2021 розшукується Національним антикорупційним бюро України. Розшукова справа № 12017040000000531 від 06.03.2017» внесено на підставі звернення Національного антикорупційного бюро України від 26.03.2021 № 0421-012/9506.
Позивачеві на його запит видано Довідку серії ААА № 1071559 МВС України, повна № 21139531190570625169, у якій Департаментом інформатизації надано інформацію щодо статусу позивача у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 та оголошення його з 26.03.2021 у розшук.
Вважаючи дії відповідача щодо зберігання та обробки відомостей про ОСОБА_1 протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд застосовує законодавство, яке діяло під час виникнення правовідносин та виходить із наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону, одними з основних принципів інформаційних відносин є: достовірність і повнота інформації; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації.
У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.
Суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними (п. 6 ч. 2 ст. 8 цього ж Закону).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про Національну поліцію» поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.
Персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України.
Наказом МВС України від 23 серпня 2002 року N 823/188 затверджено Інструкцію про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України.
Інтегрована інформаційно-пошукова система органів внутрішніх справ України (далі - ІІПС) - це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно-технічних та інформаційно-телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування та ведення довідково-інформаційних, оперативно-розшукових обліків, авторизований доступ до інформаційних ресурсів ІІПС.
Метою створення ІІПС є об'єднання існуючих в органах та підрозділах внутрішніх справ України інформаційних ресурсів в єдиний інформаційно-аналітичний комплекс із використанням сучасних інформаційних технологій, комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання для підтримки оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, суттєвого зміцнення їх спроможності протидії та профілактики злочинності.
Відповідно до п. 2.1. Інструкції об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються.
Централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС), а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України, а в місті Севастополі - УОІ при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим.
В ДІТ при МВС централізованому обліку підлягають особи, оголошені в розшук (п/п «ґ» п. 2.2. Інструкції).
В оперативно-довідкових картотеках облікові документи зберігаються: на осіб, оголошених у розшук, - до припинення розшуку його ініціатором (п/п. 10.2.4. Інструкції).
З оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються (п. 11.1. Інструкції):
а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку;
б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду;
в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок;
г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв'язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п. 10 Інструкції.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 та частини третьої статті 19-1 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", підпунктів 17 та 18 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року N 878, з метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії Національного антикорупційного бюро України та Міністерства внутрішніх справ України щодо обліку осіб, оголошених у розшук, спільним наказом зазначених органів від 24 квітня 2017 року N 99-0/335 затверджено Порядок взаємодії Національного антикорупційного бюро України та Міністерства внутрішніх справ України щодо обміну інформацією з питань обліку осіб, оголошених у розшук.
Цим Порядком передбачено, що Національне бюро наповнює та підтримує в актуальному стані сегмент підсистеми "Розшук", об'єктами обліку якого є відомості про осіб, оголошених у розшук у зв'язку з вчиненням злочинів, віднесених законодавством до його підслідності.
Відомості щодо об'єкта обліку вносяться до підсистеми "Розшук" тільки за наявності підстав, визначених законодавством, під чим розуміється, що є очевидним, відповідне процесуальне рішенням.
Унесення відомостей та доповнень до них, коригування в підсистемі "Розшук" здійснюються користувачем того структурного підрозділу Національного бюро, який був ініціатором взяття особи на облік, або на якого покладено це завдання.
Доступ до відомостей підсистеми "Розшук" та можливість їх обробки авторизованими користувачами Національного бюро надається Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України (далі ДІТ МВС) відповідно до вимог законодавства України та відомчих нормативно-правових актів.
Інформація з підсистеми "Розшук" автоматично розміщується на офіційному сайті МВС за посиланнями в розділі "Розшукові обліки МВС", "Особи, які переховуються від органів влади".
Керівник структурного підрозділу Національного бюро, яким ініційовано оголошення особи в розшук (зняття особи з розшуку), відповідає за достовірність, своєчасність, повноту наданої інформації до підсистеми "Розшук" при взятті об'єкта на облік (зняття з обліку).
Контроль за станом формування сегменту підсистеми "Розшук" щодо осіб, оголошених у розшук у зв'язку з вчиненням злочинів, віднесених законодавством до підслідності Національного бюро, покладається на керівника Головного підрозділу детективів Національного бюро, загальний - на першого заступника директора Національного бюро.
У свою чергу, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2016 року № 1256 затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок №1256)
Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури, визначено Порядком №1256.
Пунктом 14 Розділу V Порядку № 1256 передбачено, що у разі незгоди з відомостями, що надані в довідці, заявник може надати до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку».
З наведеного у сукупності вбачається, що підставою для внесення або вилучення з ІІПС, інформаційних систем МВС відомостей про розшук особи є процесуальне рішення органу досудового розслідування, у даному випадку - Національного антикорупційного бюро України.
Учасниками справи не спростовуються та не заперечуються, а матеріалами справи підтверджено обставини прийняття детективом Національного антикорупційного бюро України постанови від 26.03.2021 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 про оголошення розшуку ОСОБА_1 .
Станом на час прийняття рішення у справі відсутнє інше процесуальне рішення, яке могло б бути підставою для вилучення інформації з ІІПС, ЄІС МВС.
Під час розгляду справи позивачем не надано доказів того, що наявна в ІІПС інформація відносно розшуку є неповною та неточною.
У даному випадку Департамент як адміністратор є технічною стороною процесу формування та зберігання у його базі та на сайті відомостей щодо розшуку позивача.
Доводи позивача, його представника та надані матеріали не спростовують наведених вище висновків суду та не доводять зворотного.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність з боку МВС України (Департаменту) порушень прав позивача, визначених Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Про інформацію» щодо достовірності даних, розміщених відносно розшуку позивача в ІІПС, оскільки першоджерелом, для цілей внесення чи видалення даних з ІІПС МВС, є процесуальні рішення органів досудового розслідування, які не можуть ставитись під сумнів МВС, переоцінюватись МВС або реалізовуватись на власний розсуд, як і без процесуальної підстави МВС не може вносити відомості до персонально-довідкового обліку та їх зберігати, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати. Таким чином, довідка 21139531190570625169, викладена на бланку серії ААА № 1071559, видана Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України містила достовірну інформацію відносно розшуку позивача.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваних дій критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 2-5, 72-77, 90, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса місця перебування: АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справи України в особі Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправними дій - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Т.П. Балась