ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 лютого 2022 року м. Київ № 640/18787/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторін адміністративну справу
за позовомГоловного управління Держпродспоживслужби в м. Києві
до проФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені у розмірі 6783, 00 грн.,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 ) суму штрафних санкцій у розмірі 6783 грн. 00 коп. в судовому порядку за рішеннями №222 та №221 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 20.12.2019 року до державного бюджету України Отримувач УК у Дарн.р-ні/Дарниц.р-н/21081100, Код отримувача ЄДРПОУ 38021179, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм. подат, Номер рахунку (IBAN) UA618999980313010106000026003, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не було добровільно сплачено штрафні санкції за рішеннями №222 та №221 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 20.12.2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Станом на час розгляду даної справи, відзив від відповідача не надходив.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України, адміністративні справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно частини третьої статті 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
01.10.2019 року посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - головним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Самойленко Р.В. складено Протокол про порушення законодавства про рекламу, зокрема, вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме: розповсюджена ФОП ОСОБА_1 реклами магазину «ЄВА жіноча білизна» з умовною назвою «SALE на весь пляжний ассортимент! -20% -30% -50%» за адресою: АДРЕСА_2 (ТРЦ «ІНФОРМАЦІЯ_1») не містить відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж.
На підставі вище вказаного Протоколу Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві надіслало рекламодавцю - ФОП ОСОБА_1 вимогу від 01.10.2019 року №06.6/17088 щодо надання до 23.10.2019 року документів та іншої інформації, у порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», відповідно до якої, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Головним Управлінням на вимогу від відповідача жодної інформації не отримано, у зв'язку з чим складено протокол від 24 жовтня 2019 року про порушення законодавства про рекламу на підставі наявних ознак порушення вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: на вимогу Головного управління, на яке згідно із законом покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавцем реклами не надано документів необхідних для здійснення повноважень щодо контролю відносно розповсюдження ФОП ОСОБА_1 реклами магазину «ЄВА жіноча білизна» з умовною назвою «SALE на весь пляжный ассортимент! -20% -30% -50%» адресою: АДРЕСА_2 (ТРЦ «ІНФОРМАЦІЯ_1»).
25.10.2019 року Головним управлінням було прийняте рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, що містить ознаки порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про рекламу».
25.10.2019 року Головним управління було направлено повторну вимогу №06.6/18626 у порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» на адресу ФОП ОСОБА_1 у якій було зазначено, шо станом на 24.10.2019 року Головним управлінням на вимогу від 01.10.2019 року №06.6/17088 жодної інформації не отримано. Також повідомлялось, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу відбудеться 27.11.2019 року о 14 год 30 хвилин у приміщенні Головного управління, за адресою: м Київ, вул. Волинська, 19, 2-й поверх.
18.11.2019 року Головним управлінням було прийняте Рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, що містить ознаки порушення вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу».
28.11.2019 року Головним управлінням було направлено ФОП ОСОБА_1 додаткову вимогу № 06.6/20955 у порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу». В якій було зазначено, що листами-вимогами № 06.6/17088 від 01.10.2019 року та №06.6/18626 від 25.10.2019 року ФОП ОСОБА_1 зобов'язано надати Головному управління інформацію передбачену вимогами частини другої етапі 26 Закону України «Про рекламу». Також додатково було повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства України відбудеться 17.12.2019 о 15 годині 30 хвилин, у приміщенні Головного управління, за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 19, 2-й поверх.
За результатами розгляду справи відносно ФОП ОСОБА_1 . Головним управлінням було складено Протокол №19/232 від 17 грудня 2019 року.
На підставі вище зазначеного, а також із урахуванням попередніх висновків за результатами розгляду справи стосовно ФОП ОСОБА_1 , було прийнято Рішення №221 від 20.12.2019 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю, відповідно до вимог частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» накласти на рекламодавця - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 ) - штраф у розмірі 1700 грн 00 коп.
Також, відповідачем прийнято Рішення №222 від 20.12.2019 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами у відповідності до вимог частини другої та частини сьомої статі і 27 Закону України «Про рекламу» накласти на рекламодавця - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання фізичноїособи-підприємця: АДРЕСА_1 ) - штраф у розмірі 5083 грн. 00 коп.
Вказані рішення позивачем надіслані відповідачу засобами поштового зв'язку, та отриманні останнім 08.01.2020 року.
Разом з тим, у зв'язку з несплатою відповідачем штрафів, позивач звернувся з даним позовом до суду .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює Закон України "Про рекламу".
Відповідно до статті 1 вказаного Закону рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; а зовнішньою рекламою - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Частиною п'ятою статті 8 цього Закону передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Положеннями абзацу другого частини першої статті 26 Закону України "Про рекламу" передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами.
В свою чергу, відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2015 № 667, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, яким і є позивач.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Частиною першою статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини другої статті 27 Закону відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть, серед іншого розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Так, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693), зокрема, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами (частина четверта статті 27 Закону України "Про рекламу").
При цьому, згідно із частиною п'ятою цієї ж норми вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до частини шостої ст. 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина сьома вищевказаної статті передбачає, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 693 штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) накладаються у таких розмірах:
п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних у:
замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
наданні виробнику реклами недостовірної інформації, необхідної для її виготовлення;
замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо вона розповсюджується ними самостійно;
п'ятикратної вартості виготовлення реклами - на виробників реклами, винних у порушенні прав третіх осіб під час її виготовлення;
п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку її розповсюдження та розміщення;
сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.
Судом встановлено, що рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 20.12.2019 року №222 та №221 накладено штраф у загальному розмірі 6783 грн. 00 коп., які отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення у матеріалах справи, не були оскаржені та не скасовані у порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене вище, зважаючи на те, що на момент розгляду справи сума штрафу не сплачена відповідачем в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд вважає за недоцільне зазначення у резолютивній частині банківських реквізитів, на які необхідно здійснити переказ штрафу, оскільки банківській реквізити можуть змінитись за час розгляду справи у суді. Крім того, такі реквізити позивач матиме можливість зазначити на стадії виконання рішення суду.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (04053, Київ, вул. Некрасівська, 10/8, код ЄДРПОУ 40414833) задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України (Отримувач УК у Дарн.р-ні/Дарниц.р-н/21081100, Код отримувача ЄДРПОУ 38021179, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат, Номер рахунку (IBAN) UA618999980313010106000026003, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції) штраф за порушення законодавства про рекламу у загальному розмірі 6783,00 грн. згідно рішень про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 20.12.2019 року №222 та №221.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя І.М. Погрібніченко