Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
22 лютого 2022 року Справа №200/3005/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (вул.Свободи, буд.5, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 41419214) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
17.02.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, у якій позивач просить:
- визнати відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в нарахуванні страхових виплат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , протиправною;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати страхові виплати, на які за життя мав право ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надати довідку про розрахунок нарахованих та не виплачених за життя сум страхових виплат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з червня 2016 року по 19.03.2020 рік.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача щодо нарахування недоотриманих страхових виплат померлого батька ОСОБА_1 в порядку спадкування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.
Нормами статті 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності-входять до складу спадщини.
При цьому суд зауважує, що отримання коштів (страхових внесків) повинно відбуватися за вимогами Спадкового права зі встановленням всього кола спадкоємців, строків прийняття спадщини, що можливо тільки в порядку цивільного судочинства. Тобто, суд зазначає, що майно, яке залишилося після смерті особи, є спадковим майном, а його отримання носить приватноправовий характер та є першопочатковим у цьому спорі.
Частиною 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Також, суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом” [див. рішення у справі “Занд проти Австрії” (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, “встановленим законом”, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку щодо відсутності публічно-правового спору між позивачем та відповідачем, та наявності правових підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки вищезазначений спір має приватноправовий характер і не належить до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що рішення про відмову у відкритті провадження по справі не обмежує у реалізації його права в порядку цивільного судочинства.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, від 11 жовтня 2021 року № 200/126/21-а.
Також, правова позиція суду у даній справі узгоджується із правовою позицією Першого апеляційного адміністративного суду, викладеної в ухвалі від 9 квітня 2019 року у справі № 200/284/19-а та в постанові від 22 січня 2020 року № 200/10439/19-а.
Отже, на думку суду, аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку щодо відмови у відкритті провадження в адміністративній справі № 200/3005/22.
Згідно з частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд звертає увагу позивача на його право подати клопотання про повернення судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (вул.Свободи, буд.5, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 41419214) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства місцевими загальними судами, а також що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В.Загацька