Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 лютого 2022 року Справа№200/143/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації
про: визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації в наданні державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 , скасування рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 06.06.2018 року про відмову в призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , зобов'язання Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 передбачену ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації в наданні державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 , скасування рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 06.06.2018 року про відмову в призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , зобов'язання Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 передбачену ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 19.09.2017 року. Позивач зазначила, що у травні 2018 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, однак до теперішнього часу виплати не отримала. Вказує, що на адвокатський запит № 146 від 09.12.2021 року було отримано відповідь відповідача № 07-05/9764 від 20.12.2021 року, в якій було повідомлено, що рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам утворено при Волноваській РДА від 01.06.2018 року відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини, рішенням управління від 06.06.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач наголосила, що із заявою про призначення одноразової державної допомоги при народженні дитини вона звернулась до відповідача з додержанням встановленого законом строку. Вказує, що рішення їй не надсилалось, іншим шляхом вона також не повідомлялась. Про відмову у призначенні допомоги вона дізналась після отримання відповіді її представником.
Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні допомоги при народженні протиправним та таким, що порушують вимоги чинного законодавства. Крім того, позивач вказує на те, що вона та її дитина як громадяни України мають право на соціальний захист від держави, а соціальний захист це комплекс організаційно правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, держава зобов'язується забезпечити дитині захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Також, позивач зазначає, що в сім'ї якої виховується та проживає неповнолітня дитина, має право на державну допомогу, яка надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Відповідач зазначає, що 08.05.2018 року ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації, як внутрішньо переміщена особа в інтересах доньки ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась до управління із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, а саме про призначення допомоги при народженні дитини. Вказує, що відповідно до вимог Порядку № 365, з метою перевірки достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, представником структурного підрозділу управління було здійснено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що про факт здійснення перевірки, позивача було попереджено та при перевірці фактичного місця проживання зазначеного у довідці, ОСОБА_1 разом з дитиною були відсутні, в зв'язку із чим було залишено повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'явитися до управління (акт обстеження матеріально-побутових умов від 21.03.2018 року № 55364), проте, позивач до управління не з'явилася, не повідомивши причини неявки, для проходження ідентифікації. Відповідач, звернув увагу суду на те, що відсутність позивача за адресою фактичного місця проживання (зазначеної у довідці) та неявка до управління, неповідомлення про причини неявки до правління, є обставинами, як такими, що підтверджують відсутність/не мешкання особи на території підконтрольній владі України, що в свою чергу, унеможливлюють та не є підставами, для прийняття рішення про призначення державної допомоги при народженні дитини. У зв'язку з чим позивачу рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (утвореною Волноваською райдержадміністрацією) № 93 від 01.06.2018 року було відмовлено в призначенні допомоги та рішенням управління про відмову в призначенні соціальної допомоги від 06.06.2018 року в призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу було відмовлено. Відповідач вважає, що відмовляючи позивачу в призначенні допомоги при народженні дитини він діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року позивачу поновлено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с. 5-7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила доньку - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19 вересня 2017 року, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 9).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 взяті на облік як особи, які переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, у зв'язку зі зміною місця проживання, а саме: з м. Макіївки Донецької області до АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними довідкою управління соціального захисту населення від 08 травня 2018 року № 0000531889 (а.с. 10).
З матеріалів справи встановлено, що 08.05.2018 року позивач звернулась до відповідача з питань призначення допомоги при народжені дитини відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" на доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 39-41).
За результатами перевірки фактичного місця проживання було з'ясовано, що позивач разом з дитиною за вказаною адресою не проживає, про що складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 21.03.2018 року № 55364 (а.с. 37-38).
Згідно з витягом з протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 93 від 01.06.2018 вирішено відмовити в призначенні соціальних виплат ОСОБА_1 (а.с. 14).
Рішенням про відмову в призначенні соціальної допомоги від 06.06.2018 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні державної допомоги при народженні дитини, згідно рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 93 від 01.06.2018 року (а.с. 13)
09 грудня 2021 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача та просила надати належним чином завірену копію Витягу з протоколу Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам щодо ОСОБА_1 , а також просила надати рішення управління соціального захисту населення Волноваської РДА про відмову в призначенні державної допомоги при народженні дитини (а.с. 11).
Листом від 20.12.2021 року № 07-05/9764 Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації повідомив, що рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам утвореною Волноваською райдержадміністрацією від 01.06.2018 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні допомоги при народженні житини. Також зазначено, що в подальшому на підставі рішення комісії (витяг з протоколу №93), управлінням 08 травня 2018 року прийнято рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13).
Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про відмову в призначенні соціальної допомоги при народженні дитини звернулася до суду із даним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР, Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі по тексту - Закон № 2811), Законом України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2402).
Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Згідно статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 3 Закону одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811.
Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №2811-XII встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
За приписами статті 11 Закону № 2811, для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Також статтею 11 Закону №2811-XII передбачено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Вказані приписи Закону №2811-XII кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок №1751).
Згідно вимог ст. 23 Закону №2811-XII рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" установлено, що: призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296).
Пунктом 7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (далі - Порядок № 365), установлено, що для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 13 Порядку №365 передбачено, що комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2019 року у справі №226/79/17 погодився з тим, що підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Також Верховний Суд зазначив, що Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не містить такої підстави для відмови у призначені допомоги, як відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування. <…> Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. У цьому випадку відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16-а, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Верховний Суд у постанові від 2 травня 2018 року у справі № 226/318/17 зазначив, що Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не містить такої підстави для відмови у призначені допомоги, як відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування.
Нормами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Також, суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання соціальної допомоги при народжені дитини не оспарюється сторонами та передбачено діючим законодавством.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин для прийняття відповідного рішення.
Крім того, відповідачем не наведено жодного порушення з боку позивача, яке б відповідно до чинного законодавства було б підставою для прийняття рішення про відмову в призначенні виплати допомоги.
Діючи поза законом, відповідач тим самим свавільно втрутився у право дитини на отримання соціальної допомоги, що призвело до його порушення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 06.06.2018 року про відмову в призначенні допомоги при народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною відмови Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації в наданні державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 , суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки, самі по собі дії (відмова), результатом яких стало прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення не порушують прав позивача, а скасування спірного рішення є достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 06.06.2018 року про відмову в призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язання Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачену ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд приходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 606,00 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації в наданні державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 , скасування рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 06.06.2018 року про відмову в призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , зобов'язання Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 передбачену ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 06.06.2018 року про відмову в призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03197227, місцезнаходження: вул. Гагаріна, 36, м. Волноваха, Донецька область, 85700) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачену ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03197227, місцезнаходження: вул. Гагаріна, 36, м. Волноваха, Донецька область, 85700) судовий збір в розмірі 606,00 (шістсот шість) гривень.
В частині позовних вимог визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації в наданні державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 21 лютого 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська