22 лютого 2022 року Справа № 160/18236/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1 - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача 2 - Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до відповідача 1 - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1, ГУ НП в Дніпропетровській області), відповідача 2 - Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач 2), в якій позивач, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка полягає в:
не наданні відповіді на четвертий пункт прохальної частини взагалі, а саме:
- надати відповідь чи притягався будь-коли співробітник поліції - ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності;
не наданні відповіді на пункти 1-3 прохальної частини запиту по суті;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 повну, обґрунтовану, точну інформацію, яка запитувалася згідно пунктів 1-4 прохальної частини запиту;
- витрати по сплаті судового збору стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не надано належної повної відповіді на запит позивача, відповідь містить інформацію, що не має відношення до запитуваної інформації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року відкрито провадження у справі за позовом, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 року заяву Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про продовження строків для подання відзиву на позовну заяву у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Продовжено Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області строк на надання відзиву протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
17.12.2021 року від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач 1 зазначив, що інформація запитувана ОСОБА_1 щодо призначення та проведення службового розслідування відносно ОСОБА_2 відноситься до інформації з обмеженим доступом, а надання такої інформації про особу буде являтись втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про заміну неналежного відповідача у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Залучено Дніпровське районне управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса: площа Троїцька, 2а, м. Дніпро, 49000) в якості відповідача 2 в адміністративній справі №160/18236/21. Розгляд адміністративної справи №160/18236/21 було розпочато спочатку.
Встановлено Дніпровському районному управлінню Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 15-денний строк з дня отримання копії ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Ухвала суду від 21.12.2021 року отримана відповідачем 2 10.01.2022 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, відповідач 2 правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та надання доказів по справі не скористався, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не звертався.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.07.2021 за реєстраційним № Д-5112 до ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_1 про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку слідчого Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2
22.09.2021 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з запитом на надання публічної інформації.
Так, у запиті ОСОБА_1 просив надати інформацію (документи):
1. Надати відповідь, на якій стадії розгляду знаходиться заява вх. №Д-5112 від 20.07.2021р.;
2. Надати завірене належним чином рішення про призначення, або відмову про проведення службової перевірки по заяві вх. № Д-5112 від 20.07.2021р. ;
3. Надати висновок (завірену копію) за результатами службового розслідування по заяві вх. № Д-5112 від 20.07.2021р.;
4. Надати відповідь чи притягався будь-коли співробітник поліції - ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Згідно резолюції керівництва ГУНП, розгляд вказаної заяви доручено Дніпровському районному управлінню ГУНП та скеровано запит ОСОБА_1 від 20.07.2021 зареєстрований за вх. № Д-5112 за належністю до ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
28.09.2021 за вих.№43/2-25 позивача повідомлено, що слідчим відділом Дніпровського РУГІ ГУНП розглянуто запит ОСОБА_1 від 22.09.2021 до ГУНП в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви від 20.07,2021 вх. № Д-5112 та з інших питань. Проінформовано, що 29.07.2021 слідчим відділом Дніпровського РУП ГУНП розглянуто заяву від 20.07.2021 до ГУНП (вх. ГУНП № Д-5112) на неналежне досудове розслідування слідчим СВ Новокодацького ВП Дніпровського ВП (на теперішній час ВП № 3 Дніпровського РУП) ГУНП Кругловою І.С. кримінального провадження № 12018040690001 105 та з інших питань. 02.08.2021 до СВ ВП № 3 Дніпровського РУП ГУНП з Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали кримінального провадження №12018040690001105 та ухвала вищевказаного суду від 07.07.2021 справа № 205/5539/21, на виконання зазначеної ухвали слідчим СВ ВП № 3 Дніпровського РУП ГУНП Андрущенко Г.С. направлено доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих розшукових дій, про що позивача проінформовано поштовим зв'язком. На час розгляду запиту досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018040690001105 триває.
У відповіді вказано про те, що за результатами проведеного дослідження, слідчого в кримінальному провадженні призначеного іншого і на теперішній час досудове розслідування триває. Про хід досудового розслідування позивача повідомлено відповідними листами. Інформації щодо службового розслідування слідчого Круглової І.С. не надано з підстав неможливості розголошувати особисту інформацію.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка полягає в неналежній відповіді на запит ОСОБА_1 від 22.09.2021 року, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI тут і надалі зі змінами станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-VI) та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений Наказом Генерального прокурора 30.06.2020 року № 298 (далі - Положення про ЄРДР).
Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
За загальним правилом, публічна інформація, є відкритою. Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію.
Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
У відповідності до частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Нормами статті 6 Закону № 2939-VI визначено критерії обмеження доступу до публічної інформації. Згідно частини другої цієї статті, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Таким чином, доступ до інформації може бути обмежено лише за умови додержання сукупності всіх трьох зазначених підстав, які в розглянутому спорі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (частина четверта статті 13 Закону № 2939-VI).
Згідно з пунктом 6 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядник інформації зобов'язаний, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також, у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Відповідно до статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію, відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач надав недостовірну та неповну інформацію на його запит від 22.09.2021 року.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із запитом про надання публічної інформації до відповідача, у якому просив надати інформацію щодо стану розгляду його заяви від 20.07.2021, а також повідомити чи було притягнуто до дисциплінарної відповідальності слідчого ОСОБА_2 та надати висновок за результатами службового розслідування відносно слідчого ОСОБА_2 .
Так, з наданої відповіді вбачається, що позивача сповіщено про розгляд його заяви від 20.07.2021 року. Разом з тим інформації щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_2 не надано. У відзиві на позов зазначено, що дана інформація не є відкритою, а тому не може бути надана на запит третіх осіб.
Разом з тим, суд зазначає, що інформація стосовно службового розслідування ОСОБА_2 , ініційованого за заявою позивача, не має статусу «таємна», «конфіденційна» або «службова». Відповідачем не надано жодного доказу щодо віднесення інформації стосовно службового розслідування ОСОБА_2 до будь-якої категорії з обмеженим доступом. Посилання на те, що дана інформація стосується приватного життя, судом відхиляється, оскільки розслідування неналежного ведення досудового слідства та інші підстави виконання ОСОБА_3 своїх посадових обов'язків не можна вважати приватною інформацією.
Крім того, аналізуючи норми Закону № 2939-VI існують підстави констатувати, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилася у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та за документованості" і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 по справі №820/4263/17.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, інформація, яка була предметом запиту, не потребувала створення нової інформації у вигляді здійснення аналізу чи моніторингу, що підтверджує ознаки віднесення її до категорії "публічної" та надання відповіді у відповідності до приписів Закону № 2939-VI.
З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що оскільки у даному випадку запит направлений позивачем до відповідача, стосується отримання публічної інформації, то фактично такий запит є реалізацією наявного у позивача права на отримання доступу до публічної інформації, розпорядником якої є відповідач.
Згідно статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР, скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що Головним управління Національної поліції в Дніпропетровській області було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає в неналежній відповіді на запит ОСОБА_1 від 22.09.2021 року, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 повну, обґрунтовану, точну інформацію, яка запитувалася згідно пунктів 1-4 прохальної частини запиту.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно приписів частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
На підставі частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки, відповідачем не спростовано, а позивачем доведено неналежність розгляду його інформаційного запиту на отримання публічної інформації, тому, наявні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 5,72, 77,241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача 1 - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, 49101, м. Дніпро, пл. Троїцька, 20-А), відповідача 2 - Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, пл. Троїцька, 20-А) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка полягає в неналежній відповіді на запит ОСОБА_1 від 22.09.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 повну, обґрунтовану, точну інформацію, яка запитувалася згідно пунктів 1-4 прохальної частини запиту.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, 49101, м. Дніпро, пл. Троїцька, 20-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2022 року.
Суддя О.М. Неклеса